ГЕНЕЗИС ВІТЧИЗНЯНОГО СОПІЛКОВОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ

  • Тетяна Іванівна Павлище
  • Дмитро Володимирович Мазур
  • Олександр Вікторович Заходякін
Ключові слова: сопілка, сопілковий інструментарій, флейтові аерофони

Анотація

У змісті статті розкрито історико-теоретичний аспект розвитку сопілкового інструментарію. Висвітлено генезис флейтових аерофонів з епохи палеоліту дотепер. Описано розповсюдження сопілкового інструментарію серед народів світу загалом і регіонів України зокрема. Досліджено поліфункційне використання сопілки людиною в життєдіяльності, побуті, ритуалах, обрядах тощо. Подано відомості про українські народні аерофони. Актуалізовано думку, що Гуцульщина багата на різноманітні унікальні сопілкові інструменти. Зазначено, що генезис сопілки є важливим елементом дослідження культурної спадщини інструментальної музики. Пропонована стаття є науковим поглядом на предмет значення сопілки як інструменту, що не втрачає своєї цінності, актуальності та популярності в наш час, що є важливим для збереження культурної спадщини України, розвитку музичного мистецтва загалом.

Посилання

Яремко Б. (2014). Сопілкова музика гуцулів: монографія. Львів: Сполом. 184 с.
Горнбостель Е.М. фон, Закс К. (1987). Систематика музичних інструментів. Народні інструменти та інструментальна музика. С. 229–261.
Абаєв В. (1990). Релігія, фольклор, література. 640 с.
Біблія (2004). Київ: Видання Київської патріархії Української православної церкви Київського патріархату. 1403 с.
Усов Ю. (1975). Історія вітчизняного виконавства на духових інструментах. М.: Музика.
Усов Ю. (1989). Історія зарубіжного виконавства на духових інструментах. М.: Музика, 207 с.
Грица С. (2000). Український фольклор у просторі часі. Т.: Астон, 224 с.
Грица С. (2000). Музика язичництва і раннього християнства в Київській Русі у зв’язку з проблемами етногенезу. Сучасний стан українського мистецтвознавства та шляхи його подальшого розвитку. Матеріали Наукової конференції. Академії мистецтв. Київ: ВПП «Компас». С. 87–88.
Ганудельова Н. (2011). Особливості формування звукоідеалу в Закарпатській інструментальній культурі пастушої традиції. Мистецтвознавчі записки Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. Київ, № 20. С. 124–131.
Шухевич В. (1902). Гуцульщина: у 5 ч. Матеріали до українсько-руської етнології; Т. 5. Ч. 3. Львів. 257 с.
Лисенко М. (1955). Народні музичні інструменти на Україні. Київ: Мистецтво. 62 с.
Мацієвський І. (2012). Музичні інструменти гуцулів. Вінниця: Нова Книга. 464 с.
Хоткевич Г. (2002). Музичні інструменти українського народу. Харків. 288 с.
Попадюк В.. (1990). Троїсті музики. Київ: Музична Україна. 64 с.
Вагилевич І. (1857). Гуцули, мешканці Східного Прикарпаття. Часопис чеського музею. Прага. С. 4–7.
Булик З., Дем’ян Г. (1983). Народні музичні інструменти. Київ. С. 265–269.
Переглядів статті: 45
Завантажень PDF: 31
Опубліковано
2023-12-05
Як цитувати
Павлище, Т. І., Мазур, Д. В., & Заходякін, О. В. (2023). ГЕНЕЗИС ВІТЧИЗНЯНОГО СОПІЛКОВОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ. Мистецька освіта та розвиток творчої особистості, (2), 39-44. https://doi.org/10.32782/ART/2023-2-7