Природнича освіта та наука

ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ ДЛЯ ЗДОБУВАЧІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ФІЗИЧНА ТЕРАПІЯ» У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ

2025-04-29T14:37:16+03:00

У статті розглянуто особливості викладання іноземної мови за професійним спрямуванням для здобувачів спеціальності «Фізична терапія» у закладах вищої освіти в умовах сучасного суспільства.Зосереджується увага на використанні сучасних методик викладання, що сприяють ефективному засвоєнню здобувачами спеціалізованої англійської мови.Досліджено чинники, які впливають на рівень мотивації студентів до опанування англійської мови.Розглянуто методи викладання англійської мови для здобувачів спеціальності «Фізична терапія» та особливості оцінювання їхніх знань.Визначено ключові аспекти розвитку навичок монологічного та діалогічного мовлення у студентів.Вироблення таких навичок у студентів можливе за умови дотримання певних принципів. Принцип доступності передбачає, що навчальний матеріал має бути зрозумілим для студентів. Принцип інтеграції англійської мови з професійними дисциплінами забезпечує зв’язок між мовною підготовкою та спеціалізованими професійними знаннями.Доведено, що курс професійної англійської мови є комплексною дисципліною, яка об'єднує вивчення орфографії, граматики, лексики та пунктуації.Особлива увага приділена актуальним викликам у навчанні та засвоєнні фахової англійської мови студентами вищих закладів освіти.Виділено шляхи покращення та розвитку навчання англійської мови професійного спрямування.З’ясовано, що якісна підготовка фахівців має багатоаспектний характер, а викладання англійської мови за професійним спрямуванням розвиває не лише мовні, а й професійні компетенції, що є основою для успішної кар'єри.Підкреслено, що вивчення англійської мови за професійним спрямуванням є ключем до підвищення кваліфікації та конкурентоспроможності на міжнародній арені.Відзначено, що вдосконалення викладання фахової англійської мови у закладах вищої освіти є важливим завданням державної політики, що сприяє побудові ефективної системи освіти відповідно до сучасних світових стандартів. Опанування фахової англійської мови є пріоритетним напрямком навчальної діяльності. Це дозволяє підвищити рівень володіння як розмовною, так і професійною англійською.

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ ДО РОБОТИ У ЗАКЛАДАХ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

2025-04-29T14:37:12+03:00

На етапі становлення Нової української школи не зменшується значущість освітніх послуг, які надають заклади позашкільної освіти. Завдяки властивим для них специфічним особливостям організації та проведення освітнього процесу, вони здатні максимально забезпечити пізнавальні інтереси учнів, краще адаптувати їх до реальних умов життя, залучити до науково-дослідницької, еколого-природничої та прикладної діяльності у вільний від школи час.Мета роботи – узагальнення досвіду професійно-педагогічної підготовки здобувачів за спеціальністю 014.15 Середня освіта (Природничі науки) на факультеті біології та лісового господарства Волинського національного університету імені Лесі Українки до роботи у закладах позашкільної освіти.Вивчення досвіду підготовки фахівців до роботи у позашкільних закладах засвідчив її різновекторність, практико-орієнтоване спрямування та акцент на оволодіння сучасними інноваційними технологіями навчання, які дозволять вчителю не тільки ефективно здійснювати освітній процес з учнями, але й реалізовувати власну творчу траєкторію. Підготовка здобувачів до означеної діяльності носить наскрізний характер, здійснюється впродовж всього часу їх навчання і включає теоретичний та практичний компоненти.Важливою ознакою підготовки здобувачів є її комплексний характер, який забезпечують не окремі, а вся сукупність освітніх компонент із циклу загальної та фахової підготовки освітньої програми.При цьому кожен компонент вносить свій специфічний вклад у теоретичну або практичну складову підготовки здобувачів. Про успішність такої підготовки на проміжному етапі свідчать матеріали проходження здобувачами педагогічної практики у закладах позашкільної освіти, а на підсумковому – результати атестаційного екзамену. Високу результативність забезпечує досвід педагогічної співпраці викладачів університету із закладами позашкільної освіти та тісна взаємодія із ними в якості бази практик для здобувачів.

ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ БІОЛОГІЇ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

2025-04-29T14:37:10+03:00

У статті розглянуто процес формування навичок самостійної роботи у майбутніх вчителів біології як один із ключових аспектів їхньої професійної підготовки. Зазначено, що розвиток таких навичок сприяє поглибленню теоретичних знань, удосконаленню практичних умінь, формуванню дослідницьких компетенцій та готовності до самостійного навчання упродовж життя. Розкрито основні принципи, методи та інструменти організації самостійної роботи студентів, а також проаналізовано роль цифрових технологій у цьому процесі. Окрему увагу приділено дидактичним умовам, які сприяють ефективному засвоєнню матеріалу, розвитку критичного мислення та формуванню вміння застосовувати знання у практичній діяльності.Розглянуто низку вимог до самостійної роботи майбутніх вчителів таких як: формування самостійності здобувачів вищої освіти; засвоєння знань, вмінь і навичок, забезпечення контролю дій здобувачів вищої освіти, інформування здобувачів вищої освіти про рівень досягнення цілей, визначення вимог до результатів діяльності здобувачів вищої освіти, створення зовнішніх умов самостійної роботи здобувачів вищої освіти, врахування індивідуальних особливостей кожного здобувача вищої освіти, надання здобувачам вищої освіти можливості самостійно планувати свої дії, забезпечення здобувачам вищої освіти можливостей коректувати свої дії на основі само контролю і аналізу інформації про результативність.З’ясовано, що самостійна робота відіграє особливу роль в професійній підготовці фахівців, будучи формою, з одного боку, організації самостійної роботи учнів, з іншої – розвитку їх пізнавальної активності. Формування навичок самостійної роботи у майбутніх учителів біології відіграє важливу роль у процесі їхньої професійної підготовки, адже здатність до самоосвіти та ефективної самоорганізації є необхідною умовою для успішної педагогічної діяльності.

ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ СТУДЕНТІВ НЕМОВНОГО ЗВО У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

2025-04-29T14:37:07+03:00

Професійно-комунікативна спрямованість підготовки з іноземної мови сьогодні визнається пріоритетним напрямом у модернізації освіти та має велике значення для формування компетентного та професійного фахівця. У статті розглянуто способи екологічного виховання молодого покоління на прикладі практики викладання дисципліни «Іноземна мова (за професійним спрямуванням)» у немовному виші на різних етапах навчання: бакалаврат, магістратура. У процесі проведення занять з іноземної мови можуть бути використані спеціальні методи, педагогічні технології, екологічно орієнтовані заняття із застосуванням спеціальних текстів, що розширює словниковий запас на тему захисту навколишнього середовища, виховують правильну взаємодію із зовнішнім середовищем, а головне – формують загальну екологічну культуру людини. Автори наголошують, що існує дуже мало досліджень проблеми екологічної підготовки здобувачів вищої освіти засобами гуманітарних наук. Практика підтверджує висловлену багатьма вченими думку про те, що рівень екологічної освіти у сьогоднішній вищій школі залишається невисоким. Все більш усвідомлюється, що екологічна підготовка студентів будь-яких ЗВО є однією з найважливіших проблем теорії та практики вищої школи. Це пов’язано з відсутністю альтернативних програм, які б враховували специфіку майбутніх спеціальностей, і навіть розробленого комплексу методичних посібників, які б забезпечили ці програми. Екологічна освіта розглядається як один із компонентів глобальної освіти, оскільки процес навчання іноземної мови сприяє виробленню практичних умінь та навичок щодо збереження та оздоровлення природного середовища.Автори наголошують, що формування екологічної культури засобами вивчення іноземної мови ґрунтується на розвитку мотиваційного, змістовного та процесуального компонентів у їхній єдності.Педагогічні методи та технології, інтегративні екологічні програми, які використовуються під час навчання студентів іноземної мови, підвищують зацікавленість студентів, розширюють словниковий запас, спонукають до активного спілкування, розвивають глобальний, системний погляд на екологічні проблеми, формують цілісний світогляд майбутнього фахівця.

ПРИКЛАДИ ЗАСТОСУВАННЯ ГРУПОВОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ ПІД ЧАС ВИКЛАННЯ ІНТЕГРОВАНИХ КУРСІВ ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ

2025-04-29T14:37:04+03:00

Статтю присвячено використанню в освітньому процесі групової форми навчання. Дослідження варіантів її застосування під час проведення інтегрованих уроків залишається актуальним. Тому мета даної статті полягає у вивченні ролі, яку може відігравати групова форма навчання під час здійснення тематичної інтеграції змісту на уроках з інтегрованих курсів природничої освітньої галузі.В статті зазначено, що групова форма навчання є суттєвим фактором формування ключових компетентностей у здобувачів освіти під час реалізації реформи «Нова українська школа». Зазначено, що дана проблематика є недостатньо дослідженою через невеликий термін здійснення освітньої реформи, а представлена стаття є спробою почати розгляд цього питання. В статті розглянуто приклади застосування групової форми під час здійснення інтеграції змісту з різних тем на уроках з інтегрованих курсів природничої освітньої галузі в адаптаційному циклі середньої освіти. Показано, що для успішного формування ключових компетентностей на таких уроках, здобувачів освіти доцільно об’єднувати в дослідницькі групи за наступними напрямками: біологи, хіміки, фізики, географи тощо.Запропоновано здійснювати інтеграцію змісту з певної теми протягом мініциклу у два уроки. Обґрунтовано доцільність такого підходу через необхідність виконання під керівництвом вчителя в позаурочний час практичної частини освітнього процесу. Запропоновано здійснювати підсумковий етап тематичної інтеграції у вигляді біологічного турніру між визначеними групами здобувачів освіти. Вказано, які очікувані результати навчання, визначені в модельних програмах інтегрованих курсів, можна ефективно сформувати з використанням групової форми. В статті обґрунтована необхідність створення нових груп з різними здобувачами освіти, кожного наступного разу під час проведення уроку інтеграції змісту. Наведені приклади застосування групової форми навчання під час проведення уроків з інтегрованих курсів природничої освітньої галузі допоможуть вчителям закладів загальної середньої освіти ефективно реалізовувати переваги інтегрованого навчання.

НОВІТНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ В ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

2025-04-29T14:37:01+03:00

Педагогіка є фундаментальною складовою процесу навчання домедичної допомоги, оскільки саме методика викладання визначає рівень засвоєння знань і практичних навичок. У статті детально розглядаються ключові педагогічні концепції, які застосовуються у навчанні першої допомоги, зокрема використання активних і інтерактивних методів. До них належать кейс-методи, симуляції, рольові ігри та тренінги, що забезпечують ефективне засвоєння матеріалу завдяки безпосередньому залученню учасників у навчальний процес.Важливим аспектом є мотиваційний компонент, який визначає ефективність засвоєння знань і навичок. Без належної мотивації навіть найкращі методики навчання можуть не дати бажаного результату.Внутрішня мотивація базується на усвідомленні важливості домедичної допомоги та особистій відповідальності, тоді як зовнішня – на заохоченнях, сертифікації та кар’єрних перспективах.Емоційна залученість сприяє кращому запам’ятовуванню та формуванню відповідальності.Інтерактивні методи, такі як симуляції та рольові ігри, допомагають не лише отримати знання, а й виробити впевненість для дій у критичних ситуаціях.Окрему увагу приділено розгляду питання тренування емоційної стійкості, що є критично важливим для здатності швидко приймати рішення у стресових ситуаціях. Для цього застосовуються методи моделювання реальних умов – навчання з використанням манекенів, симуляційних центрів, сцен із імітацією травм, що максимально наближені до справжніх екстрених ситуацій. Такий підхід дозволяє мінімізувати ризик паніки та розгубленості під час надання допомоги в реальних умовах.Додатково у статті розглянуто міждисциплінарний підхід до навчання першої допомоги, який поєднує педагогіку, медицину та психологію. Залучення медичних знань дозволяє глибше розуміти фізіологічні та анатомічні аспекти надання допомоги, тоді як психологічні методи сприяють розвитку стресостійкості, комунікативних навичок та впевненості у власних діях.

ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «МЕДСЕСТРИНСТВО В АКУШЕРСТВІ» У РІВНЕНСЬКОМУ ФАХОВОМУ МЕДИЧНОМУ КОЛЕДЖІ

2025-04-29T14:36:59+03:00

У статті окреслено мету вивчення навчальної дисципліни «Медсестринство в акушерстві», висвітлено досвід викладання цієї дисципліни у Рівненському фаховому медичному коледжі, розглянуто поєднане використання класичних та новітніх методів навчання в процесі її вивчення, а також використання нових форматів викладання, таких, як дистанційне навчання (з використанням таких платформ, як Moodle, Google Meet, Zoom, електронної пошти, месенджеру Viber), мультимедійні презентації, структурована подача матеріалу та інші, які дають змогу формувати кваліфікованихфахівців, здатних впроваджувати інновації у галузі медицини. Розглянуто такі методи як «стандартизований пацієнт», «кейс-метод», метод «мозкового штурму» та деякі інші інтерактивні методи, показані можливості кожного з них. Зроблено наголос на важливості засвоєння практичних навичок і методиках симуляційного навчання із застосуванням фантомів та тренажерів, які для цього використовуються. Описано шляхи реалізації навчальної програми з використанням різних методів і методик навчання із врахуванням нових та цікавих інформаційних технологій. Окрему увагу приділено підбиттю підсумків і критеріям оцінки виконаної роботи (аналізу якостей презентаційного матеріалу, висвітленню теми, формуванню висновків). Також у статті зроблено акценти на методики навчання, які дають можливість розвивати аналітичне мислення, працювати в команді, приймаючи при цьому не тільки правильні, а й швидкі рішення. Крім того, підкреслено важливість формування професійних знань і практичних навичок з урахуванням специфіки роботи лікувально-профілактичних заходів. Насамкінець, зроблено висновки щодо того, що, незважаючи на різноманіття методів і методик, немає так званого «золотого стандарту» і лише правильне вміння поєднувати їх між собою в різних комбінаціях дає змогу підготувати справжніх фахівців своєї справи

ЯКІСНІ ЗАДАЧІ ЯК ІНСТРУМЕНТ ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ У ПРОЦЕСІ КОМПЕТЕНТНІСНОГО НАВЧАННЯ ФІЗИКИ

2025-04-29T14:36:36+03:00

Стаття присвячена дослідженню якісних задач як інструменту формування критичного мислення у процесі компетентнісного навчання фізики.Проаналізовано роль якісних задач у формуванні предметної компетентності та її компонентів (мотиваційно-ціннісного, когнітивного, діяльнісного та особистісного), а також наслідки їх використання у процесі навчання фізики на розвиток здатності критично мислити. Розглянуто різні методи розв'язання якісних задач, серед яких виділено евристичний, експериментальний, графічний методи, метод знаходження ключових слів та доведення «від супротивного». Для кожного методу наведено приклади якісних задач з фізики, що демонструють їх практичне застосування. Зокрема, евристичний метод розкривається через метод «мозкового штурму» та його етапи (підготовчий, генерація ідей, розвиток та комбінування ідей, оцінки та їх вибору, діяльнісний, підсумковий аналіз). Експериментальний метод, запровадження якого є однією із найважливіших вимог НУШ, ілюструється задачами, які передбачають використання як задач з вибором обладнання так і з фіксованим обладнанням. Графічний метод розглядається на прикладі аналізу графіків залежності вимірюваних величин, отриманих за допомогою віртуальної лабораторії PheT. Метод ключових слів пояснюється на прикладах задач, де важливо виділити ключові аспекти для спрощення аналізу. Метод доведення «від супротивного», супроводжуючись розробленим алгоритмом, демонструється на прикладах задач, які вимагають логічних доведень та спростувань.Дослідження демонструє, що використання якісних задач у навчанні фізики стимулює розвиток здатності до аналізу та синтезу, сприяє всебічному розгляду проблем, формує вміння ставити правильні питання, здійснювати об’єктивну оцінку результатів та інтерпретувати дані, а також розвиває творче та гнучке мислення. Різноманітні методи розв'язання якісних задач, представлені в статті, надають вчителям фізики практичні інструменти для інтеграції якісних задач у навчальний процес, сприяючи тим самим формуванню критично мислячих та компетентних випускників.

ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГО-ПРОЄКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ ЕКОЛОГІЧНОГО СПРЯМУВАННЯ

2025-04-29T14:36:32+03:00

Стаття присвячена питанням інформаційного забезпечення еколого-проєктної діяльності старшокласників з екологічним спрямуванням. Актуальність дослідження обумовлена необхідністю вдосконалення процесу екологічної освіти через ефективне використання інформаційних технологій та ресурсів.У статті розглянуто теоретичні засади інформаційного забезпечення еколого-проєктної діяльності, зокрема визначення поняття «інформаційне забезпечення» у контексті екологічної освіти та роль інформаційних ресурсів у формуванні екологічної компетентності старшокласників. Окрему увагу приділено основним компонентам інформаційного забезпечення: джерелам екологічної інформації, використанню цифрових технологій, інтерактивних платформ, а також гейміфікації і симуляційних технологій як засобів підвищення ефективності навчального процесу. Визначено інструменти аналізу екологічних даних, такі як ГІС-технології та екологічні моніторингові системи. Далі розглянуто основні проблеми, що виникають під час використання інформаційного забезпечення, зокрема обмежений доступ до якісних екологічних даних, недостатня цифрова компетентність педагогів та учнів, відсутність інтегрованої методичної системи в школах, а також вплив воєнних дій на екологічну освіту. Для оптимізації процесу пропонуються шляхи розширення доступу до відкритих наукових баз даних, використання онлайн-платформ і мобільних додатків у проєктній діяльності, впровадження інтегрованих освітніх програм з екологічним спрямуванням та розвиток партнерства між освітніми закладами, науковими установами та екологічними організаціями.У висновках підсумовуються основні положення дослідження та окреслюються перспективи подальших досліджень у сфері інформаційного забезпечення екологічної освіти, що є важливим кроком до розвитку сталого екологічного мислення серед молоді. Висновки підкреслюють важливість комплексного підходу до інформаційного забезпечення екологічної освіти та пропонують перспективи для подальших досліджень у цій сфері.

СПОСТЕРЕЖЛИВІСТЬ, НАДИВЛЕНІСТЬ І ПРОСТОРОВЕ МИСЛЕННЯ У НАБУТТІ ПРОФЕСІЙНИХ НАВИЧОК ЛАНДШАФТНОГО ДИЗАЙНЕРА

2025-04-29T14:36:29+03:00

Формування власного стилю та опанування низки важливих професійних комтентностей, що реалізуються шляхом набуття навичок фахівця з ландшафтного дизайну, передбачає розвиток і тренування спостережливості, надивленості та просторового мислення. У статті акцентовано увагу на тому, що вдале використання цих здібностей у професійній діяльності дає можливість митцю сприймати, аналізувати та піддавати критичному осмисленню наявні сучасні тренди і антитренди у сфері ландшафтного дизайну. Надивленість і спостережливість формують у ландшафтного дизайнера здатність до накопичення, аналізу та критичного осмислення наявних проєктів з озеленення та виступають плідним підгрунтям для генерації нових дизайнерських ідей. Спостережливість, надивленість та добре розвинене просторове мислення у поєднанні з талантом та індивідуальними здібностями фахівця сприяють формуванню унікального дизайнерського стилю. У якості допоміжних інструментів тренування фахових навичок та вмінь ландшафтного дизайнера існує низка засобів, порад, методів та кейсів, але їх максимально ефективне використання саме у ландшафтному дизайні передбачає врахування мінливості та різноманіття таких основних складових ландшафтних композицій як рослини та компоненти природного довкілля і їх взаємодія. Сучасні шляхи і способи тренування спостережливості та надивленості включають: пошук нішевої інформації у інтернет-мережах та друкованих виданнях, вивчення сучасних проєктів озеленення територій, знайомство з роботами відомих і популярних ландшафтних дизайнерів світового рівня, професійне подорожування з максимальним зануренням в унікальне середовище дизайнерських об'єктів тощо. Відсутність надивленості та спостережливості у ландшафтного дизайнера може приводити до виникнення грубих помилок та дефектів у роботі, серед яких недотримання пропорційних співвідношень у композиціях, помилки облаштування освітлення озеленюваної території, вади у плануванні дренажної або зрошувальної систем, неправильне зонування ландшафтного об'єкту тощо. Стаття покликана звернути увагу на актуальність, необхідність та особливості тренування таких важливих софт-скілів як надивленість, спостережливість і просторове мислення у набутті навичок ландшафтного дизайнера.

РОЛЬ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ В ПРОЦЕСІ СОЦІАЛІЗАЦІЇ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

2025-04-29T14:36:26+03:00

У статті розглядається роль фізичної культури в процесі соціалізації студентської молоді. Зазначено, що фізична культура є важливим інструментом формування соціальних навичок, розвитку комунікативних здібностей, лідерських якостей та вміння працювати в команді. Фізична культура є найважливішим засобом формування людини як особистості. Заняття фізичними вправами позитивно впливають на свідомість, волю, моральні якості та риси характеру молодих людей. Роль фізичної культури в житті дуже важлива, оскільки фізичні вправи позитивно впливають на життєдіяльність людини і стан внутрішньої системи. Проаналізовано вплив фізичної активності на подолання соціальних бар’єрів, профілактику девіантної поведінки та інтеграцію студентів з різних соціальних груп. Особливу увагу приділено вихованню морально-етичних цінностей, пропаганді здорового способу життя та зміцненню фізичного і психічного здоров’я студентів, оскільки фізична культура і спорт відіграють важливу роль у формуванні гармонійно розвиненої особистості сучасної молоді. Визначення ролі фізичної культури в соціалізації особистості було і залишається предметом інтенсивних досліджень, спочатку з метою розуміння сутності фізичного виховання, а потім і фізичної культури в цілому. У статті показано шляхи вдосконалення навчально-виховного процесу через інтеграцію фізичної культури, використання сучасних технологій та інноваційних підходів. Зроблено висновок про те, що фізична активність є ефективним засобом розвитку соціальних навичок. Командні види спорту сприяють розвитку відповідальності та співпраці, індивідуальні спортивні досягнення сприяють підвищенню самооцінки, а участь у спортивних змаганнях зміцнює стресостійкість і дисципліну. Ці механізми є важливими елементами соціалізації здобувачів вищої освіти. Інтеграція фізичного виховання в освітній процес сприяє гармонійному розвитку особистості студента, в тому числі його соціальних навичок. Перспективними напрямами є розширення доступу до фізичної активності для всіх категорій студентів, у тому числі з особливими потребами, використання інноваційних технологій для підвищення ефективності фізичного виховання, а також розробка інклюзивних програм, що забезпечують рівні можливості для участі в руховій активності студентів з різних соціальних груп. Матеріали дослідження можуть бути корисними для викладачів, тренерів та дослідників, які працюють у сфері фізичного виховання та соціалізації молоді.

ПРАКТИКА З ЗООЛОГІЇ ЯК ЕЛЕМЕНТ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ-БІОЛОГІВ

2025-04-29T14:36:22+03:00

Польова практика з зоології – це важлива складова частина навчального процесу, яка надає студентам можливість вивчати тварин у їхньому природному середовищі та набувати практичний досвід дослідження й спостереження за ними. Завдяки безпосередньому контакту з об’єктами живої природи, студенти краще засвоюють знання, набуті в аудиторіях, розвивають навички аналізу, ведення польових щоденників, визначення видів, а також опановують методи збору зоологічного матеріалу.Польова практика є важливою складовою біологічної освіти, яка поєднує теоретичні знання з практичними навичками. У цій статті розглядається значення польової практики з зоології у формуванні професійних компетентностей студентів-біологів. Обговорюються ключові елементи таких практик, включаючи їх структуру, методи та результати навчання, а також виклики та можливості вдосконалення освітнього процесу, заснованого на польових дослідженнях. Серед основних труднощів, що можуть виникати під час практики, варто відзначити несприятливі погодні умови, технічне забезпечення, логістичні обмеження, проте ці чинники також сприяють формуванню гнучкості, відповідальності та вміння працювати в команді. Польова практика з зоології дозволяє студентам отримати важливий практичний досвід та розвинути навички, необхідні для подальшої наукової та професійної діяльності в галузі зоології та екології.Навчальна практика з зоології для студентів першого курсу природничо-географічного факультету є важливою та невід’ємною складовою процесу підготовки педагогічних фахівців у Сумському державному педагогічному університеті імені А.С. Макаренка. Вона проводиться щороку в травні – червні на базі біологічного стаціонару, що розташований поблизу села Вакалівщина Сумського району, після завершення теоретичного курсу та виконання лабораторних робіт. Саме тут студенти отримують можливість поглибити знання про фауну свого регіону, вивчити різноманіття видів, особливості поведінки тварин і їхні взаємозв’язки з середовищем існування.

ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ТОПОГРАФІЇ І ХАРАКТЕРИСТИТКА МОЛОЧНИХ ПЛЯМ БРИЖІ ТОВСТОГО КИШКІВНИКА БІЛИХ ЩУРІВ В НОРМІ

2025-04-29T14:36:19+03:00

З моменту вивчення молочні плями ідентифікували як структури зі здатністю фагоцитувати чужорідні речовини в перитонеальній порожнині, пізніше вони були визнані лімфоїдною тканиною, яка бере активну участь в імунних реакціях серозних порожнин. Детальна будова молочних плям і на сьогодні залишається відкритою проблемою морфології. Тому виникає потреба розробити спосіб детальнішої візуалізації молочних плям в структурі серозних оболонок. Мета: виявити молочні плями, дослідити топографію і їх структуру в брижі товстого кишківника у самців білих щурів в нормі.Матеріали і методи. Дослідження виконували на самцях білих щурів масою тіла 168–220 г (n=10).Виявлення та дослідження молочних плям у структурах брижі товстого кишківника проводили шляхом нанесення розчину пікринової кислоти на поверхню брижі товстого кишківника. Вивчали нативні препарати брижі товстого кишківника з деталізацією розташування молочних плям в препараті.Фіксували в розчині Буена протягом 24 годин з наступним 2-годинним промиванням у проточній воді.Забарвлення гематоксиліном та еозином проводили звичайним способом. Результати. Експериментально підтверджена наявність молочних плям переважно неправильної еліпсоподібної форми, що нагадували поодиноку білясту зернистість, і локалізувалися поблизу лімфоїдних вузлів та кровоносних капілярів. Кількість молочних плям в середньому склала 4,0±0,02 одиниць на стандартну досліджувану площу серозної оболонки брижі товстого кишківника; площа лімфоїдних утворень в середньому склала 0,8±0,04 мм2. Встановлено дифузну локалізацію лімфоцитів, або наявність невеликих скупчень, що містили до 3-х клітин на стандартну досліджувану одиницю площі. Число лімфоцитів в середньому склало 5,8±0,02 клітини на стандартну площу брижі товстого кишківника (1000 мкм2), що знаходиться в межах норми.

АДАПТАЦІЙНІ МОЖЛИВОСТІ ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ В УМОВАХ ЗОВНІШНІХ ВПЛИВІВ

2025-04-29T14:36:17+03:00

Адаптація організму людини до змінних умов середовища є фундаментальним біологічним та соціальним процесом, що забезпечує виживання, ефективну життєдіяльність та збереження здоров'я.Сучасний світ характеризується динамічними змінами, що пов’язані як з природними факторами (кліматичні зміни, екологічні умови), так і з антропогенними чинниками (техногенне навантаження, соціальний стрес, інформаційні перевантаження). В умовах зростаючих екологічних загроз, інтенсифікації трудової діяльності та зміни соціокультурних парадигм дослідження адаптаційних можливостей людського організму набуває особливої актуальності. Методологія дослідження базується на комплексному аналізі наукових джерел, даних біологічних, медичних та психологічних досліджень, а також на узагальненні емпіричних матеріалів щодо адаптації людини до змінних умов навколишнього середовища.Різноманіття зовнішніх впливів визначає необхідність комплексного підходу до вивчення адаптаційних механізмів людини. Біологічна адаптація включає фізіологічні процеси підтримання гомеостазу, імунні реакції та енергетичний баланс організму. Психологічні аспекти адаптації визначають здатність особистості до стресостійкості, емоційної регуляції та когнітивної гнучкості. Соціальні чинники, у свою чергу, відіграють ключову роль у формуванні адаптаційних стратегій через вплив суспільних норм, міжособистісних відносин та культурних традицій. Наукова значущість роботи полягає у розширенні розуміння адаптаційних можливостей організму людини, що може бути корисним для медицини, психології, соціології та інших галузей науки. Практична цінність дослідження пов’язана з можливістю використання отриманих результатів у розробці програм підвищення стресостійкості, оптимізації умов праці, покращення якості життя та збереження здоров’я людини в умовах сучасного світу.

ДОГЛЯД ЗА ЛІСОМ НА ТЕРИТОРІЇ ФІЛІЇ «МІЖГІРСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО»: ЕКОСИСТЕМНИЙ ПІДХІД

2025-04-29T14:36:14+03:00

Проведено порівняльний аналіз лісогосподарської діяльності (рубок) на території філії «Міжгірське лісове господарство» Карпатського лісового офісу державного підприємства «Ліси України» впродовж 2020–2024 років.Встановлено ціленапрямлену тенденцію догляду за лісом на території досліджуваного господарства шляхом зменшення суцільних санітарних рубок (9,8–17,7%) та перехід до ведення лісового господарства вибірковим способом рубки (35,0–67,0 %), відповідно до принципів екосистемного підходу.Серед рубок догляду формування і оздоровлення лісів найбільші площі у 2024 році склали рубки прочищення (16,6%) та освітлення (11,7%). З 2020 по 2023 рік такі рубки застосовувались у три рази менше: прочищення 2,8–4,0%; освітлення 0,5–1,4%. Такий підхід сприятиме рівномірному розміщенню дерев головної породи, дозволить забезпечити кращі умови формування оптимальної структури (складу та густоти деревостану), а також регулювати кількісне співвідношення між окремими породами.Частка прохідних видів рубок за роками змінювалась з 0,5% (2020 рік) до 8,3% (2023 рік) та склала 4,3% у 2024 році. Дані зміни є екологічно спрямованими. Такі рубки позитивно впливають на приріст кращих дерев завдяки розширенню площі світлового й ґрунтового живлення. Прохідні рубки також мають господарське значення, оскільки сприяють значному підвищенню товарності самого деревостану.Відповідно до концепцій екосистемного підходу у процесі догляду за лісом філією «Міжгірське лісове господарство» майже не використовуються рубки переформування, реконструктивні та ландшафтні. Інші заходи, пов’язані з веденням лісового господарства, не проводяться або проводяться на площі не більше 40 га.Встановлено, що для заготівлі деревини здебільшого підлягають ліси четвертої категорії (185– 323 га), менше третьої (81–226 га) та другої (37–162 га). У лісах першої категорії з 2020 року по 2023 рік не проводились роботи по заготівлі деревини, проте у 2024 році лісогосподарські заходи проведено на площі 2 га.Виявлено, що поновлення лісових екосистем на території філії «Міжгірське лісове господарство» відбувається переважно природнім шляхом.

ДОМІНАНТНА ТА СУБДОМІНАНТНА РОЛЬ ПРИРОДНИХ РЕКРЕАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ У ПОТЕНЦІАЛІ ЕКОСИСТЕМ УКРАЇНИ

2025-04-29T14:36:11+03:00

Стверджується, що еколого-економічні оцінки природно-ресурсного потенціалу (ПРП) екосистем, виконані на єдиній методологічній основі у вартісних показниках, дозволяють зіставляти, порівнювати між собою окремі складові потенціалу, що включає мінеральні, водні, земельні, лісові, фауністичні та природні рекреаційні ресурси. Визначення ролі, значення тих чи інших природних ресурсів в екосистемах України, де вони займають провідні позиції у структурі ПРП, тобто є першими (домінантними) або другими (субдомінантними) за величиною потенціалу, є запорукою прийняття виважених управлінських рішень щодо збалансування природокористування. Обґрунтовується актуальність такої оцінки для природних рекреаційних ресурсів екосистем, виходячи зі стратегічних цілей соціально-економічного розвитку України. З’ясовано, що серед 360 екосистем України різного ієрархічного рівня у 21 екосистемі природні рекреаційні ресурси у структурі сумарного ПРП є першими (домінантними) за величиною потенціалу, у 49 екосистемах – другими (субдомінантними), а ще у 152 екосистемах – третім за значенням видом природних ресурсів. Це свідчить про визначальну або ж істотну роль природно-рекреаційного потенціалу в обґрунтуванні перспектив збалансованого соціально-еколого-економічного розвитку природокористування в таких екосистемах. Частка природних рекреаційних ресурсів як домінантного виду ПРП найменшою є у Словечансько-Овруцькому районі Поліської провінційної екосистеми (30,0%), а найбільшою – у Бахчисарайсько-Перовському районі Кримської гірської провінційної екосистеми (58,7%). Шість екосистем України характеризуються домінантною роллю природних рекреаційних ресурсів у ПРП, що перевищує 45%. Йдеться про Південнобережно-Кримську (45,7%), Передгірно-Кримську (45,9%) області, Качинсько-Альминський (46,2%), Василівсько-Старокримський (47,3%), Алуштинсько-Судацький (56,7%) та вже згаданий Бахчисарайсько-Перовський (58,7%) райони. Всі названі екосистеми зосереджені у межах Кримських гір. Субдомінантні за роллю природних рекреаційних ресурсів у сумарному ПРП екосистеми об’єднані у три групи: перша охоплює природні райони та області з часткою природних рекреаційних ресурсів у сумарному ПРП до 20%, друга, – де ці ресурси складають 20-30%, третя, – де показник перевищує 30%. Серед екосистем третьої групи варто виокремити: Золочівсько-Чугуївський район (38,9%) Східно-Української провінційної екосистеми; Маріупольсько-Новоазовський (42,7%) Лівобережно-Дніпровсько-Приазовської та Іллічівсько-Комінтернівський (42,9%) район Причорноморської провінційних екосистем. Висока частка природних рекреаційних ресурсів у ПРП названих екосистем у значній мірі пов’язана із забезпеченням ними рекреаційних потреб міст Харкова, Маріуполя та Одеси. Стверджується, що екосистеми України з домінантними і субдомінантними природними рекреаційними ресурсами потребують особливої уваги і підтримки щодо подальшого повномасштабного розвитку збалансованого туристично-рекреаційного природокористування.

МОНІТОРИНГ ХВОЙНИХ НАСАДЖЕНЬ ПАРКУ «ШАХТАРСЬКИЙ» МІСТА КРИВИЙ РІГ

2025-04-29T14:36:08+03:00

У статті представлені результати моніторингового обстеження хвойних рослин парку «Шахтарський» у місті Кривий Ріг. Нами проаналізовано видове різноманіття цих інтродуцентів, проведено порівняння біометричних показників хвойних дерев та оцінено їх життєвий стан через 14 років після первинного обстеження. Всього нами досліджено 378 хвойних рослин, серед яких найчастіше зустрічаються Picea abies L. Karst. (30,16% від загальної кількості хвойних дерев), Picea pungens ‘Glauca’ Beissn. (26,98%), Pinus pallasiana Lamb. (16,93%), Thuja occidentalis L. (16,93%), Picea pungens Engelm. (6,61%), Pinus sylvestris L. (2,39%). У парку трапляються різноманітні типи насаджень хвойних рослин: поодинокі, рядові, групові та куртинні. Більшість хвойних рослин на території парку є середньовіковими (31–40 років), а найменша кількість – старовіковими (51–60 років).Встановлено, що найчисельнішою виявилась група рослин висотою від 8,1 до 16,0 м та діаметром стовбуру дерев від 10,1 до 40,0 см, що становить відповідно 61,64% та 75,66% від загальної кількості хвойних рослин. Найменша кількість дерев належить до групи, висота та діаметр яких коливались в межах 1,0–4,0 м та 50,1–60,0 см, що становить відповідно 4,76% та 2,38% від усієї кількості хвойних рослин. Серед найвищих дерев (заввишки 16,1 м та діаметром стовбура більше 50,1 см) переважали Picea pungens ‘Glauca’, Picea abies та Pinus pallasiana. Відзначено, збільшення приросту висоти дерев та діаметру їх стовбуру через 14 років у Picea abies на 4,86 м та 5,98 см; Picea pungens ‘Glauca’ 2,62 м та 4,46 см; Pinus pallasiana 2,11 м та 4,17 см відповідно. За шкалою життєвого стану переважна більшість хвойних рослин в парку «Шахтарський» належить до категорії «здорові дерева» – 84,13%, кількість ослаблих дерев становить 7,14%, сильно ослаблих – 4,50%. Частка суховершинних дерев складає 4,23%. Найчутливішими щодо уражень шкідниками та хворобами були дерева Pinus pallasiana та Pinus sylvestris. Найвищі показники життєвого стану мають Thuja occidentalis, Picea abies, Picea pungens та її культивар ‘Glauca’. За підсумками досліджень надано рекомендації щодо покращання стану хвойних насаджень в парку.

ВІЗУАЛІЗАЦІЯ ПОШИРЕННЯ ІНВАЗІЙНИХ ВИДІВ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ QGIS (НА ПРИКЛАДІ ACER NEGUNDO L.)

2025-04-29T14:36:06+03:00

Дослідження присвячене розробці алгоритму створення інтерактивної карти в середовищі QGIS для візуалізації поширення інвазійних видів на прикладі Acer negundo L. на основі географічних даних та атрибутивної інформації. Запропонований підхід має наукове і прикладне значення. Отримані дані можуть використовуватися для розробки стратегій контролю за поширенням інвазійних видів в урбанізованому середовищі, на підвищення обізнаності щодо екологічних загроз, спричинених інвазією чужорідних видів у природні та антропогенні біоценози, а також для залучення учнівської та сту- дентської молоді до науково-дослідницької діяльності. Очікується, що створена інтерактивна карта поширення A. negundo буде періодично оновлюватися, що сприятиме ефективному управлінню урба- ністичними екосистемами та збереженню біорізноманіття.Проаналізовано поширення A. negundo в умовах урбанізованої екосистеми. Модельним полігоном слугувала центральна частина м. Чернівці (14 вулиць), на яких ідентифіковано 420 екземплярів, що росли на узбіччях доріг, у межах шкільних територій, фігурних композиціях. Встановлено, що дерева популяції зростали нерівномірно – від 84 екз. (вул. Миколи Леонтовича) до 2 – (Дмитра Ясенка). У популяції переважають віргінільні особини (44,5%); генеративні складають лише 11%, причому пред- ставлені молодими генеративними деревами (g1), тоді як старші генеративні стадії (g3) у дослідже- них локаціях відсутні. За діаметром стовбура домінували екземпляри з кількома тонкими стовбурами (82,6%).

КЛІМАТИЧНІ ЗМІНИ В АРКТИЦІ: ВПЛИВ НА ОКЕАНІЧНІ ТЕЧІЇ ТА ЕКОСИСТЕМИ АТЛАНТИЧНОГО ОКЕАНУ

2025-04-29T14:36:04+03:00

У статті здійснено аналіз впливу кліматичних змін в Арктиці на океанічні течії, зокрема на Атлан- тичну меридіональну циркуляцію (AMOC), а також досліджено екологічні наслідки цих змін для Атлан- тичного океану. З’ясовано, що підвищення температури в Арктиці, яке супроводжується значним ско- роченням площі та товщини морського льоду, призводить до збільшення обсягів прісноводного стоку, що своєю чергою змінює структуру океанічної циркуляції. Оцінено, як накопичення прісної води впливає на ослаблення циркуляційних процесів, що має прямий ефект на кліматичну стабільність у регіонах Західної Європи та Північної Америки. Детально розглянуто процеси бореалізації, які проявляються у зміщенні ареалів північних помірних видів у бік Арктики, що спричиняє значні зміни в трофічних ланцю- гах і функціонуванні морських екосистем. Доведено, що ці зміни пов’язані зі зменшенням солоності та підвищенням температури поверхневих вод, які залежать від інтенсивності танення льодовикового покриву в Арктиці. Особливий акцент зроблено на вивченні зв’язків між ослабленням Атлантичної меридіональної циркуляції та впливом цих процесів на зміну біогеографічних ареалів морських видів у Північній Атлантиці. Запропоновано інтегрований підхід до моделювання впливу кліматичних змін, який враховує не лише океанографічні процеси, але й екологічні аспекти, що дозволяє створити комп- лексне уявлення про динаміку змін. Сформовані наукові позиції щодо адаптації атлантичної екосис- теми до кліматичних змін, до яких віднесено регулярність проведення моніторингу стану арктичних екосистем, подальший розвиток кліматичних моделей щодо прогнозування довгострокових наслідків від змін. Обґрунтовано доцільність нових досліджень, щодо розширення горизонтів оцінки впливу поточних кліматичних змін на обсяги, напрямки транспортування і руху океанічних вод Арктики.

ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ КВІТНИКІВ КАМПУСУ ПДАУ

2025-04-29T14:36:01+03:00

У статті висвітлено процес планування, створення та організації квітників на території кампусу Полтавського державного аграрного університету (ПДАУ). Акцентовано увагу на важливості квітників як навчально-дослідної бази для підготовки фахівців зі спеціальностей "Геодезія та землеустрій" та "Садово-паркове господарство". Особливу роль у реалізації проєкту відіграла геодезична зйомка, яка забезпечила точність планування та дозволила створити цифрову модель рельєфу (ЦМР) із використанням сучасних геодезичних приладів (електронного тахеометра SOKKIA iM-55 та GNSS- станції).На основі отриманих даних визначено оптимальні місця для облаштування квітників з урахуванням особливостей рельєфу, освітленості та інших природних факторів. Запроєктовано та створено п’ять типи квітників: арабеска, бордюри, рабатка, овальна клумба та міксбордер. Кожен тип квітника виконує певну естетичну й функціональну роль. Під час створення квітників використовувалися 34 види рослин: 29 видів квітниково-декоративних та 5 видів декоративно-листяних культур. Асортимент підбирався з урахуванням екологічної стійкості, невибагливості у догляді, сезонності цвітіння та гармонійного поєднання кольорової гами. Однорічні культури використовувалися для оформлення бордюрів і рабатки, тоді як багаторічники висаджувалися у міксбордері. Результати дослідження демонструють важливість застосування геодезичних методів у ландшафтному дизайні, що забезпечує високу точність та ефективність у проєктуванні й реалізації ландшафтних об’єктів. Практичне значення роботи полягає у формуванні професійних компетентностей студентів через набуття навичок проведення геодезичних вимірювань, аналізу топографічних даних, розробки ландшафтних композицій та догляду за декоративними культурами.Перспективи подальших досліджень включають створення квітників безперервного цвітіння, впровадження малопоширених декоративних видів, а також використання новітніх методів геодезії для удосконалення ландшафтного планування.

ДОСЛІДЖЕННЯ ЗМІН КЛІМАТУ НА ТЕРИТОРІЇ КІВЕРЦІВСЬКОГО НПП «ЦУМАНСЬКА ПУЩА» ТА ЇХ ВПЛИВУ НА БІОРІЗНОМАНІТТЯ

2025-04-29T14:35:57+03:00

У статті проведено детальний аналіз сучасних проявів кліматичних змін на території Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща» та можливих впливів таких змін на природно-ландшафтні комплекси і різноманіття в парку. Оцінено перспективні напрямки адаптації біоценозів парку до змін клімату, що тривають.Результати дослідження: визначено та проаналізовано сучасні особливості динаміки усіх основних кліматичних показників на території Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща» на протязі періоду 2016–2023 рр. Оцінено динаміку таких кліматичних показників, як температура повітря, відносна вологість повітря, суми атмосферних опадів, швидкість вітру та хмарність неба. Для обраного періоду також додатково і поглиблено було проаналізовано показники комфортності клімату протягом теплого періоду року (червень – серпень), оскільки даний період є основним у розвитку рекреаційної діяльності в парку, і його параметри є важливими для організації такої діяльності з точки зору їх впливу на організм людини. Встановлено, що за даними проведеного аналізу спостерігаються чітко виражені прояви змін клімату на території Ківерцівського НПП «Цуманська пуща». Зокрема, серед таких проявів виявлено: підвищення середніх річних температур повітря на 2–2,5 °С; зростання середніх річних сум опадів на 30–40 мм (7,5–8,5%); сталий режим відносної вологості повітря, яка перебуває в межах кліматичної норми, біля 79%; зниження середніх річних показників загальної хмарності неба на 0,4–0,5 бали; зниження середніх річних показників швидкості вітру на 0,2–0,4 м/с, вирівнювання вітрового режиму на території дослідження протягом року. Виявлено також ряд тенденцій зміни мікрокліматичних показників протягом літнього сезону (червень – серпень), який досліджувався поглиблено як найбільш сприятливий для рекреації та організації туристичних атракцій в парку. Серед цих змін у проміжку курортного сезону варто відмітити підвищення середніх місячних температур повітря у всі місяці на 1,2–2,5 °С; невелике зниження середніх швидкостей вітру; зростання числа безхмарних днів та днів без опадів; зростання сезонних амплітуд температур та збільшення посушливості теплого сезону року; зміщення найтеплішого періоду з липня на початок – середину серпня в окремих роках. Оскільки мікрокліматичний режим має значний вплив на процеси еволюції природно-ландшафтних та біоценотичних комплексів національного парку, а також на організацію туристично-рекреаційної, пізнавально-просвітницької діяльності у ньому, залучення рекреантів, проведення екскурсійної діяльності, то його вивчення і аналіз є важливим науково-практичним завданням. Розумна та раціональна політика з адаптації до змін клімату у Ківерцівському НПП «Цуманська пуща» дозволить використати переваги та можливості, які відкриваються в зв’язку з посиленням регіональних проявів кліматичних змін. Водночас біогеоценози потребують посиленого моніторингу з метою виявлення негативних та деградаційних процесів, які можуть бути спричинені змінами клімату.