Via Economica

АНАЛІЗ СПОЖИВЧИХ ТЕНДЕНЦІЙ В РЕСТОРАННОМУ БІЗНЕСІ ПІД ЧАС СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ ВИКЛИКІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ПРОГНОЗОВАНОЇ АНАЛІТИКИ

Дмитро Будзін — 2024-11-04

Стаття є дослідженням впливу соціально-політичних викликів на ресторанний бізнес з акцентом на використання прогнозованої аналітики для адаптації до нових умов. Досліджено вплив війни на фізичну інфраструктуру ресторанного бізнесу в Україні, зокрема руйнування будівель, транспортних магістралей та логістичних центрів, що ускладнило доступ до сировини та постачання. Обґрунтовано, як міграція населення змінила локальні ринки, викликавши скорочення клієнтської бази в одних регіонах і перенасичення в інших, що створило додаткові виклики для ресторанів. Досліджено економічну нестабільність, яка призвела до зменшення споживчих витрат і зміни пріоритетів. Відзначено, що споживачі стали більше орієнтуватися на базові потреби та економію, зростає популярність фаст-фуду та недорогих закладів, а також попит на здорове харчування. Зазначено, що ресторани адаптуються до нових умов, впроваджуючи акції, знижки та програми лояльності. У роботі розглянуто важливість прогнозованої аналітики для адаптації до змін у споживчих тенденціях під час соціально-політичних викликів, зокрема війни. Обґрунтовано використання сучасних технологій, таких як машинне навчання та аналіз великих даних, для ефективного реагування ресторанів на динамічні умови ринку. Досліджено значення різноманітних даних, включаючи дані про продажі, поведінку клієнтів, макроекономічні показники та соціально-демографічні характеристики. Проаналізовано алгоритми прогнозування змін у поведінці споживачів, включаючи класифікаційні алгоритми, регресійні моделі, кластеризацію, аналіз часових рядів і статистичні моделі. Визначено, що застосування цих технологій допомагає ресторанам адаптувати свої маркетингові стратегії, прогнозувати продажі та підвищувати якість обслуговування клієнтів у складних умовах. Досліджено, як результати прогнозованої аналітики використовуються для прийняття рішень у ресторанах, включаючи планування меню, управління запасами, маркетингові кампанії та оптимізацію операцій. Розглянуто адаптацію до змін, спричинених війною, зокрема впровадження нових бізнес-моделей (хмарні кухні, мобільні ресторани), зміну маркетингових стратегій та оптимізацію операційних процесів.

МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ КАДРОВОЮ БЕЗПЕКОЮ ПІДПРИЄМСТВА: ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ

Богдан Вітик — 2024-11-04

До Covid-19 питання забезпечення кадрової безпеки поступалося за пріоритетністю проблемам в сфері фінансової складової економічної безпеки підприємства. Нова фаза військової агресії кардинально змінила ситуацію на ринку праці із поточним значним дефіцитом робочої сили. Значна кількість біженців, внутрішньо переміщених осіб та виконання програми мобілізації гальмують стабілізаційні процеси в національній економіці. Існуючий досвід забезпечення кадрової безпеки не відповідає поточній ситуації та буде мало ефективним і в період післявоєнної відбудови через світові тенденції до інтелектуалізації економіки під тиском автоматизації, роботизації та все більш ширшого застосування цифрових технологій, зокрема штучного інтелекту. Питання удосконалення управління кадровою безпекою, зокрема в частині розроблення й використання відповідного механізму управління, набуває актуальності задля здатності реагувати на новітні виклики. Для уточнення змістового наповнення терміну «механізм управління кадровою безпекою підприємства» застосовано методи: індукції та дедукції, порівняння і систематизації – для виділення основних підходів у трактуванні механізму управління економічною безпекою підприємства; синтезу і аналізу – при окресленні специфічних моментів механізму забезпечення кадрової безпеки підприємства; морфологічного аналізу – для формулювання авторського бачення змісту терміну «механізм управління кадровою безпекою підприємства»; абстрактно-логічний – для теоретичних узагальнень і висновків дослідження. З’ясовано, що розвідки українських дослідників в переважній більшості концентруються стосовно окреслення параметрів механізму управління економічною безпекою та частково щодо її фінансової складової. В окремих випадках розглядається механізм забезпечення кадрової безпеки, що в сукупності не сприяє підвищенню результативності керуючого впливу суб’єктів на об’єкти безпеки. Результати здійсненого критичного аналізу відомих підходів стали підставою для обґрунтування змісту терміну «механізм управління кадровою безпекою підприємства» як системи, яка, складаючись із підсистем нижчого порядку, містить інструментарій (важелі, методи та інструменти) для виконання заходів, що розробляються із врахуванням змін у внутрішньому й зовнішньому середовищі та відповідають меті, принципам і функціям системи вищого порядку, тобто системи управління кадровою безпекою підприємства.

РОЗРОБЛЕННЯ ІНДЕКСУ ГОТОВНОСТІ ДО ІНДУСТРІЇ 5.0 ДЛЯ КРАЇН

Сергій Войтко — 2024-11-04

Стаття присвячена формуванню та верифікації індексу готовності країн до Індустрії 5.0, що представляє собою новий етап розвитку промисловості, де технології Четвертої промислової революції поєднуються з людиноцентричним підходом. У дослідженні виділяються ключові засади Індустрії 5.0: високотехнологічність; орієнтація на Людину та екологічна стійкість. Кожен із цих компонентів аналізується як важливий елемент, який визначає нові принципи організації виробництва та співпраці між людьми та машинам і розкладається на сім підкомпонетнів для кожного напряму. Обґрунтовано доцільність використання кожного підкомпонента у формулі для визначення індексу. Запропонований індекс надає можливість оцінювати рівень підготовленості національних економік до переходу на наступний технологічний рівень і розробленню стратегій для вирішення викликів, які приносить Індустрія 5.0. Розглянуто відмінності у рівні готовності різних країн, базуючись на результатах розрахунків індексу для окремих держав. Обрано тринадцять країн, поділених на три peer-групи за рівнем розміру внутрішнього валового продукту на душу населення. Дослідження демонструє, що економічно розвинені країни, як-от США, Сінгапур та Швеція, мають високу готовність до лідерства в Індустрії 5.0, тоді як країни з середнім і низьким рівнем доходу, включаючи Україну, відстають і потребують масштабних реформ і значних інвестицій. Отримані результати свідчать про те, що розроблений індекс може слугувати важливим інструментом для оцінювання рівня готовності країн до Індустрії 5.0 та визначення пріоритетів розвитку. Даний інтегральний показник сприяє країнам виявити слабкі місця і визначити напрями, які потребують підвищеної уваги для забезпечення стійкого та конкурентоспроможного розвитку на світовій арені. Результати дослідження сприятимуть інноваційному зростанню і прискоренню процесу цифрової трансформації, що є ключовим фактором у нових умовах глобалізації та технологічних змін. Важливо зазначити, що індекс допомагає виміряти не лише технологічний рівень, але й соціальні та екологічні показники готовності країн до нового етапу промислового розвитку.

ОСОБЛИВОСТІ АНТИКРИЗОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ТА РОЛІ КЕРІВНИКА ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ВІЙНИ

Олег Ільків — 2024-11-04

Досліджено проблеми вітчизняного бізнесу внаслідок російського вторгнення, а також формування нових якостей менеджменту підприємств у сучасних економічних реаліях. Виявлено значний дестабілізуючий вплив на діяльність підприємств в Україні чинників воєнного характеру, які генерують ризики погіршення кризових ситуацій, висвітлення специфіки, стратегій та інструментів антикризового управління у воєнний час. Встановлено факт того, що у науковій літературі недостатньо уваги приділено питанню забезпечення функціонування та подолання кризових явищ у діяльності підприємств у тяжких економічних умовах, особливо під час воєнних дій. З’ясовано нову роль та функцій керівного менеджменту підприємства з виділенням принципово нових якостей та відповідальності. Визначено відмінності між традиційною кризою та кризою воєнного часу на підприємстві, також розглянуто основні елементи механізму антикризового управління підприємством, які набувають особливостей свого функціонування у воєнний період. Встановлено, що сутність антикризового управління проявляється у реалізації комплексу спеціальних заходів, спрямованих на запобігання, попередження та протидію кризовим ситуаціям, які виникають на підприємстві та обумовлені дестабілізуючим впливом факторів зовнішнього та внутрішнього середовища. Показано, що антикризовий менеджмент передбачає формування та виявлення кризових ситуацій на підприємстві, вирішення різноманітних проблем, котрі були спричинені кризовими ситуаціями, а також нейтралізацію дестабілізуючих чинників, які можуть провокувати чи провокують виникнення таких ситуацій на підприємстві. Здійснені висновки та виділені пріоритетні напрями розвитку антикризового управління та корпоративної соціальної відповідальності для українських підприємств. Обґрунтована доцільність застосування таких інструментів, як даунасайзинг, аутсорсинг та бенчмаркінг, а також посилення кібербезпеки, задля підвищення результативності функціонування бізнес-структур у воєнний час. Сформульовані завдання менеджменту підприємств ‒ убезпечення персоналу та активів, перехід на електронний документообіг, окреслено правові аспекти діяльності керівника в нових умовах.

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ФРАХТОВИХ БІЗНЕС-СТРАТЕГІЙ СУДНОПЛАВНИХ КОМПАНІЙ НА ПРИКЛАДІ ОПЦІОНІВ

Сергій Крамський — 2024-11-04

Сьогодні морський транспорт в Україні, перебуває у стані перманентної турбулентності навколишнього бізнес-середовища, а тому відновлення ринку комплексних транспортних послуг і морських перевезень під впливом воєнних дій в Україні має схильність до суттєвих коливань. У теперішніх умовах, при дослідженні міжнародних холдінгів в сфері судноплавства, діяльність яких направлена на максимізацію поточних фінансових показників з їх функціонування. Розглянуто аспекти пов'язані з довгостроковим плануванням фрахтування флоту судноплавних компаній із урахуванням економічних трендів, стану фрахтового ринку та динаміку воєнного впливу на економічні процеси в України. Таким чином, організаційно-економічний механізм опціонів морських суден є для судноплавних компаній варіантом реалізації стратегії розвитку, щоб зберегти існуючі позиції фрахтувальника та судновласника на ринку. Наразі використовуються такі механізми опціонів для флоту, як суднобудування, купівля суден, лізинг (бербоут-чартер), а також коротко- та середньостроковий лізинг (тайм-чартер).Таким чином, постає необхідність у перегляді організаційно-економічних підходів, якими регулюються фрахтування суден та необхідність поліпшення системи показників ефективності фрахтування морських суден судноплавними компаніями у розрізі стратегічних цілей транспортної безпеки. Авторами дослідження був проведений аналіз функціонування різних форм і видів чартерних договорів між суб’єктами бізнес-середовища на морському транспорті. Авторами було розглянуто організаційно-економічний механізм формування фрахтових стратегій судноплавних компаній на прикладі опціонів. Розглянуто географічне розподілення міжнародних морських бірж з фрахтування суден. У дослідженні розглянуто основні підходи до ризиків на морському транспорті стратегії страхування вантажів та суден фрахтувальниками суден. Іншим напрямком, де механізм опціонів може бути розвинений, є дослідження задачі планування оптимального часу купівлі або продажу судна, виходячи з очікуваних умов на глобальному фрахтовому ринку судноплавства.

СУЧАСНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНИХ ЕКОНОМІК ЯК ВІДГУК НА ГЛОБАЛІЗАЦІЮ СФЕРИ ФІНАНСІВ ТА КРЕДИТУ

Тетяна Кулініч — 2024-11-04

Актуальність дослідження зумовлена тим, що світова економіка являє собою хаотичну систему, яка складається з мільйонів взаємопов'язаних елементів, таких як економіки окремих країн. Кожна національна економіка піддається циклічним коливанням, що проявляються у чергуванні періодів сталого розвитку, зростання та спаду. Ці цикли мають нерегулярний характер і в умовах глобалізації посилюються через підвищену мінливість фінансового та кредитного секторів. Раптові сплески активності або зміни в цих сферах (як інтермітентні явищами) можуть викликати значні трансформації в економіці, а в періоди відносної стабільності – сприяти її збереженню. Відтак, метою статті є комплексний аналіз типових трансформацій національних економік у відповідь на процеси глобалізації у сфері фінансів та кредиту. Доведено, що глобалізація фінансової та кредитної сфер формує надзвичайно динамічне і складне середовище, в якому економіки різних країн стають тісно взаємопов'язаними. Внаслідок глобалізації фінансові кризи, технологічні інновації та геополітичні події можуть швидко поширюватися по всьому світу, спричиняючи значні зміни в економіках різних країн. Ці процеси, хоч і мають хаотичний характер, водночас демонструють певні повторювані патерни, що дозволяє аналізувати та прогнозувати їхні впливи. Проявами трансформації національних економік, зумовленими основними інтермітентними явищами, є лібералізація фінансових ринків, розвиток фінансових інновацій, посилення ролі центральних банків та зміцнення міжнародного співробітництва. Національні економіки активно розвивають фінансові інновації, такі як фінтех, блокчейн та криптовалюти, щоб адаптуватися до нових умов глобальної конкуренції. Центральні банки відіграють все більш важливу роль у стабілізації фінансових систем та пом'якшенні наслідків фінансових криз. Країни співпрацюють на міжнародному рівні для розробки спільних правил та стандартів у фінансовій та кредитній сферах (щоб мінімізувати ризики глобальних фінансових та геополітичних криз). Трансформації національних економік стосуються як розвинених країн, так і тих, що розвиваються, і мають як позитивні, так і негативні наслідки.

ОСОБЛИВОСТІ КОНЦЕПЦІЙ ЦІННІСНО-ОРІЄНТОВАНОГО ЛІДЕРСТВА

Надія Максимчук — 2024-11-04

У статті розглядаються нові підходи до дослідження важливості ціннісно-орієнтованого лідерства та його ролі в управлінській парадигмі сучасності. Аналізуються складові лідерства, описуються особливості взаємозв’язку рівня розвитку цілісності особистості із результативними параметрами управлінської діяльності. Систематизовано основні підходи до сутності та структури концепцій ціннісно-орієнтованого лідерства. Доведено важливу роль і значення розвитку потенціалу лідерського впливу. Окреслено проблеми формування лідерської компетентності успішних керівників. Відмічено феноменологічний рівень впливу лідерських якостей керівника на мотиваційну діяльність підлеглих. Виокремлено основні критерії розвитку обдарованої особистості, що наділена лідерськими властивостями. Розглянуто основні положення сучасних концепцій лідерства, в основі яких розкриваються основні ціннісні принципи розвитку особистості в процесі життєдіяльності. Обгрунтовано, що лідерство починається з характеру особистості, відображаючи внутрішню її сутність. Різні етапи становлення характеру базуються на фундаментальній ідеї про те, що існують певні принципи, які керують успішністю людини, природні закони, що діють у людському вимірі успішного функціонування і впливають на нього. Адже характер безпосередньо впливає на ваші дії, а дії впливають на характер. Характер є певним «фундаментом», що дає сили пережити різні випробування життя. З цього випливає, що саме характер є основою для лідерства, що орієнтоване на людину. Розкрито роль чеснот для формування характеру, оскільки вони є основою його. Чесноти такі як прийняття себе, практичне критичне судження, що ґрунтується на щоденній рефлексії, хоробрість, яка породжує відчуття правди і справедливості та активує моральну чутливість, зваженість або самоконтроль та справедливість, якщо наше лідерство зорієнтоване на людину. Ще в давнину Аристотель стверджував: «Пізнання себе – це початок усієї мудрості». Тільки через саморефрексію, ми зможемо, розкривши власний потенціал, стати успішним ціннісно-орієнтованим лідером.

УПРАВЛІННЯ НАУКОВИМИ ПРОЄКТАМИ В ІНТЕГРОВАНИХ БІЗНЕС-МОДЕЛЯХ НАУКОЄМНИХ ГАЛУЗЕЙ

Віталій Мєтьолкін — 2024-11-04

У статті розглянуто теоретичні аспекти управління науковими проєктами в інтегрованих бізнес-моделях підприємств наукоємних галузей. Дослідження обґрунтоване численними критичними викликами, з якими стикається українська економіка, включаючи збройну агресію РФ та наслідки пандемії COVID-19. Результати аналізу актуальних наукових публікацій свідчать про значний інтерес до теми управління науковими проєктами та інтегрованих бізнес-моделей, проте питання управління науковими проєктами в контексті інтегрованих бізнес-моделей залишається малодослідженим. Виявлено, що більшість праць зосереджені на окремих аспектах ключових тем, без урахування інтегрованого підходу. Методологія дослідження включає контент-аналіз наукометричних систем, що дозволяє виявити наукові здобутки у цій сфері. За результатами контент-аналізу встановлено, що існуючі дослідження зосереджені переважно на прикладних аспектах проблеми, залишаючи поза увагою теоретичні основи. Визначено перспективні напрями для подальших досліджень, зокрема необхідність розробки теоретичних підходів до управління науковими проєктами в інтегрованих бізнес-моделях для забезпечення сталого розвитку українських підприємств в умовах невизначеності та численних викликів зовнішнього середовища. Зроблено висновок про важливість переосмислення існуючих теоретичних підходів для забезпечення ефективного управління науковими проєктами в сучасних умовах. Подальші дослідження у цьому напрямі дозволять сформувати нові науково обґрунтовані підходи до управління науковими проєктами в інтегрованих бізнес-моделях, з урахуванням специфіки наукоємних галузей, де інновації та наукові дослідження відіграють ключову роль у забезпеченні сталого розвитку та адаптації до змін зовнішнього середовища. В цілому, робота спрямована на підвищення теоретичної обґрунтованості та практичної значущості досліджень у сфері управління науковими проєктами. Отримані результати можуть бути корисними як для академічної спільноти, так і для управлінців реального сектору економіки, що прагнуть підвищити ефективність своєї діяльності за допомогою інноваційних бізнес-моделей.

БРЕНД ЯК РЕЗУЛЬТАТ МАРКЕТИНГОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ В КОНТЕКСТІ КОРПОРАТИВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ БІЗНЕСУ

Тетяна Панюк — 2024-11-04

Сьогодні світ бізнесу зазнає значних трансформацій. Підприємства все більше усвідомлюють особистий вплив на суспільство та навколишнє середовище. Клієнти прагнуть підтримувати компанії, які поділяють їх цінності й беруть на себе соціальну відповідальність. У цьому контексті бренд перетворюється на потужний маркетинговий інструмент для досягнення бізнес-цілей та створення позитивних змін. Корпоративна соціальна відповідальність (КВС) – це не просто сучасний тренд, а й стратегічний підхід компаній, який впливає на їх репутацію. КСВ передбачає активну участь підприємств у вирішенні соціальних проблем, захисті навколишнього середовища та створенні сприятливих умов для розвитку кваліфікованих кадрів. Бренд, у свою чергу, виступає обличчям компанії, що формує уявлення споживачів про її цінності, якість продукції та ставлення до суспільства. Бренд, що асоціюється із соціальними ініціативами, не лише зміцнює свою репутацію, а й створює емоційний зв’язок зі споживачами, підвищуючи їх лояльність.

ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК КУЛЬТУРИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА: ІННОВАЦІЇ, УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМИ РЕСУРСАМИ ТА ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА В ЗАКЛАДАХ КУЛЬТУРИ

Оксана Пелех — 2024-11-04

У статті розглядаються сучасні виклики та можливості, з якими стикаються культурні інституції в Україні, зокрема в контексті управління, фінансування та інновацій. В умовах глобалізації та швидких економічних змін культурний сектор потребує нових підходів до організації своєї діяльності. Однією з основних проблем є недостатня фінансова підтримка, що призводить до низьких заробітних плат працівників, браку мотивації та кваліфікації, а також до загального незадовільного стану менеджменту в культурних установах. Стаття підкреслює важливість впровадження інноваційних форм управління людськими ресурсами, таких як «кафетерійні винагороди», які дають можливість індивідуалізувати підходи до винагороди працівників. Це може суттєво підвищити їхню мотивацію та залученість до роботи. Крім того, акцентується на необхідності розвитку підприємницької активності в культурних закладах, що, попри їхній некомерційний характер, має значний потенціал для генерування додаткових доходів. У статті також розглядається роль креативності та інтелектуального капіталу в сучасному підприємництві, особливо в культурній сфері. Підприємці, які використовують інноваційні підходи, здатні адаптуватися до змінюваного економічного середовища, пропонуючи нові форми творчих продуктів і послуг. Це зі свого боку сприяє підвищенню конкурентоспроможності культурних інституцій. Важливим аспектом є взаємодія між культурними установами, державними органами та приватними донорами, що забезпечує стабільне фінансування культурних ініціатив. Стаття підкреслює необхідність розвитку довгострокових партнерських відносин, які можуть сприяти зміцненню культурного сектору. Крім того, автори вказують на важливість проведення якісних досліджень у сфері управління культурними інституціями, що дасть змогу краще зрозуміти проблеми та виклики, з якими стикається цей сектор, а також знайти ефективні рішення для їх подолання. Загалом, стаття звертає увагу на комплексному підході до управління культурними інституціями, що включає інновації, партнерство та дослідження, як необхідну умову для забезпечення їхнього успішного функціонування в сучасному світі. Висновки, зроблені в статті, можуть стати основою для подальших досліджень і практичних рекомендацій щодо розвитку культурного сектору в Україні.

РОЛЬ КОВЕНАНТІВ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ СТАБІЛЬНОСТІ ФІНАНСОВИХ УГОД

Оксана Степаненко — 2024-11-04

Інноваційним інструментом управління фінансовими зобов'язаннями є ковенанти, які дають змогу позичальнику отримувати вигідні умови кредитування та підтримувати фінансову дисципліну. Для кредитора ковенанти є засобом захисту його інтересів та сприяють мінімізації ризиків, які пов'язані з неплатоспроможністю позичальника. В статті досліджено зміст поняття "ковенант", визначено сфери застосування та визначено їх роль, місце та призначення в фінансових угодах. Проаналізовано класифікацію ковенант, які використовуються в практиці, виділено їх види. Обґрунтовано міжнародні підходи до використання ковенантів, виділено їх основні види: 1) співвідношення боргу до власного капіталу; 2) співвідношення боргу до EBITDA; 3) мінімальний рівень ліквідності; 4) підтримка рівня відсоткового покриття; 5) мінімальний рівень власного капіталу. Дослідження української практики показало, що найчастіше використовуються саме фінансові ковенанти, а саме: коефіцієнт ліквідності; показник рівня рентабельності; коефіцієнт оборотності власного капіталу; коефіцієнт фінансової стійкості; коефіцієнт фінансової автономії. Дослідження показало, що поряд з фінансовими ковенантами також використовуються інформаційні, які виступають інформаційною допомогою для кредитора при моніторингу здатності позичальника виконувати свої зобов'язання. Доведено, що ковенанти мають не тільки позитивну, а й негативну сторону. Негативними наслідками для позичальника є: 1) обмеження на нові запозичення; 2) обмеження на виплату дивідендів; 3) обмеження на продаж активів; 4) вимоги дотримання фінансових показників в межах нормативних значень; 5) обмеження на інвестиції; 6) контроль за управлінськими рішеннями. Обґрунтовано, що на зниження ефективності використання ковенантів у кредитора мають вплив ризики, а саме: складність моніторингу та контролю позичальника; підвищення ризику дострокового погашення боргу; конфлікт інтересів з позичальником; юридичні та регуляторні ризики; втрата гнучкості у перемовинах з позичальником; ризик надмірного контролю. Доведено, що для зниження ризиків кредиторам потрібно ретельно збалансовувати умови ковенантів та не створювати додаткових перешкод для ефективної співпраці з позичальником.

ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА АГРОПІДПРИЄМНИЦТВА ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ ВИКЛИКІВ

Марина Татар — 2024-11-04

Актуальність державної підтримки агропідприємництва для підвищення рівня продовольчої безпеки є особливо важливою в сучасних умовах через низку глобальних і національних викликів. Державна підтримка агропідприємництва через субсидії, пільгові кредити, програми фінансової допомоги тощо допоможе фермерам забезпечити стабільне виробництво продуктів харчування навіть у складних воєнних умовах. Метою статті є аналіз традиційних та нових програм державної підтримки агропромислового комплексу України та напрямків взаємодії держави та агропідприємництва для забезпечення продовольчої безпеки в умовах сучасних глобальних викликів. Під час дослідження використано методи аналізу та синтезу, узагальнення, систематизації, системного аналізу, логічний та діалектичний методи. Розглянуто сучасні напрямки стимулювання розвитку агропромислового комплексу України в умовах глобальних викликів. Проаналізовано динаміку виділення державної підтримки агропромислового комплексу України. Систематизовано заходи державної підтримки продовольчого сектора відповідно до досвіду зарубіжних країн через механізм субсидування. Виділено традиційні та нові програми державної підтримки агропромислового комплексу для забезпечення продовольчої безпеки. Проаналізовано напрями та умови державної підтримки агропідприємництва та їх вплив на забезпечення продовольчої безпеки. Визначено сутність прямої, непрямої та умовно-прямої форм державної підтримки агропідприємництва. Удосконалено систему державної підтримки агросектора та систему принципів надання державної підтримки агропідприємництву для забезпечення продовольчої безпеки в умовах глобальних викликів. Проведене дослідження є відправною базою для аналізу існуючої взаємодії між державою та агропромисловим комплексом України, що реалізується у різних програмах державної підтримки агропромислового комплексу України. У межах подальших досліджень планується визначити стратегічні орієнтири соціально-економічної взаємодії держави та агропідприємництва для забезпечення рівня продовольчої безпеки в умовах глобальних викликів.

СПЕЦИФІКА КОМПЛЕКСУ МАРКЕТИНГУ РІЗНИХ ВИДІВ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ ПРОМИСЛОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Олександр Устьян — 2024-11-04

Мета даної статті полягає у визначенні специфічних рис комплексу маркетингу різних видів товарів і послуг промислового призначення. Методика дослідження. Під час проведення дослідження застосовувалися наступні методи дослідження: абстрактно-логічний, системно-структурний, метод аналогій, структурованих і неструктурованих спостережень. Результати. В даній статті проаналізовані окремі тенденції в маркетинговій діяльності підприємств В2В сектору. Ключовий вплив на маркетингову діяльність здійснює розвиток цифрових технологій, автоматизація процесів і глобалізація ринків. Також зростають вимоги до ефективності маркетингових зусиль з боку керівництва та власників підприємств, які все частіше очікують від маркетологів не лише досягнення бажаних обсягів збуту, але й виконання цих завдань із меншими маркетинговими бюджетами. Іншим важливим фактором є зміна поколінь осіб, що проймають рішення, які переносять свої особисті звички споживання інформаційного контенту в професійну сферу, що змушує В2В підприємства до запозичення підходів, характерних для В2С маркетингу. Виходячи з цих тенденцій обґрунтовано необхідність перегляду окремих теоретичних положень промислового маркетингу. Запропоновано розглядати особливості маркетингової діяльності за окремими видами товарів і послуг промислового призначення. Це зумовлено тим, що сила впливу факторів зовнішнього макросередовища сильно відрізняється для різних видів товарів і послуг промислового призначення. Наведено характеристику особливостей комплексу маркетингу за видами товарів і послуг промислового призначення відповідно до наявної класифікації, зокрема проаналізовані особливості маркетингової діяльності для наступних видів товарів і послуг промислового призначення: споруди і капітальне обладнання; додаткове обладнання; допоміжне обладнання; комплектуючі, деталі та компоненти; допоміжні матеріали; оброблені матеріали (напівфабрикати, матеріальні компоненти); сирі матеріали; промислові послуги. Визначено, що в той час як маркетингова діяльність деяких товарів і послуг промислового призначення стає дуже подібною до ринків споживчих товарів тривалого використання, інші – зберігають характерні особливості, відповідно до теоретичних положень промислового маркетингу. Практична значущість результатів дослідження. Результати проведеного дослідження можуть бути цінними для підприємств, що функціонують в В2В секторі для структуризації маркетингових активностей та підвищення ефективності маркетингової діяльності в наявних турбулентних умовах господарювання.

РОЗВИТОК ПЕРСОНАЛУ ПІДПРИЄМСТВА НА ОСНОВІ ФОРМАЛЬНОГО НАВЧАННЯ

Людмила Шаталова — 2024-11-04

В статті розглянуто заходи розвитку персоналу підприємств на основі формальної освіти. Актуальність проведеного дослідження пов’язана з різким скороченням робочої сили в Україні внаслідок збройної агресії сусідньої країни, що обумовило необхідність пошуку трудових резервів шляхом розширення посадових обов’язків працівників та залучення до господарської діяльності різних категорій населення. Як наслідок, актуалізується проблема розвитку персоналу на основі різних методів навчання, серед яких особливе місце займає формальне навчання. Зазначено, що професійне навчання працівників робітничих професій підприємств здійснюється шляхом первинної професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації. Навчання керівників, професіоналів та фахівців підприємств здійснюється шляхом перепідготовки, спеціалізації, підвищення кваліфікації та стажування. Акцентовано увагу на тому, що адаптація навчальних планів і програм закладів освіти до сучасних змін в техніці, технологіях, організації виробництва на вимогу роботодавців сприятиме розширенню компетентнісного потенціалу персоналу підприємств. Вже сьогодні стає очевидно, що проблему дефіциту робочої сили доведеться вирішувати за рахунок більш активного залучення до господарської діяльності жінок, представників старшого покоління та ветеранів війни. Cоціальна підтримка, залучення та навчання ветеранів війни стають особливо актуальними для українських роботодавців. Зазначено, що під впливом об’єктивних факторів протягом останніх трьох років в Україні значно скоротилося педагогічне навантаження викладачів закладів освіти, тому останніх слід залучати до освіти дорослих з метою адаптації їх компетентнісного потенціалу до вимог роботодавців. Підкреслено необхідність розвитку цифрової компетентності персоналу підприємств, від опанування якої залежатиме успіх цифровізації економіки України і, як наслідку, зростання продуктивності праці. Зазначено, що в Україні назріла необхідність прийняття Закону, що регламентуватиме освіту дорослих.

ОСОБЛИВОСТІ ПОВЕДІНКИ ЛЮДИНИ В РИНКОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ І ПРИЙНЯТТЯ КУПІВЕЛЬНИХ РІШЕНЬ

Микола Шевченко — 2024-11-04

Стаття присвячена проблемам і напрямам аналізу споживчої поведінки у сучасному маркетинговому середовищі. Розглянуто роль і значення споживача як об’єкту дослідження теорії споживчої поведінки. Виділено та структуровано основні фактори впливу, що мають відношення до процесу прийняття купівельних рішень. Доведено значення багатоваріантності проявів споживчої поведінки у ринковому середовищі. Визначено залежність споживчої поведінки від специфіки розвитку процесів споживання в економічному і маркетинговому середовищах. Описано і проаналізовано комплекс критеріїв впливу на споживчу поведінку з врахуванням зовнішніх і внутрішніх факторів середовища. Доведено важливість врахування емоційних і підсвідомих факторів споживачів у напрямку формування рішень щодо купівлі. Відмічено неоднозначність і суб’єктивність формування споживчих установок в алгоритмі прийняття рішень щодо купівлі. Акцентовано увагу на неоднозначності і суб’єктивності формування споживчих установок в алгоритмі прийняття рішень щодо купівлі. Доведена необхідність врахування і аналізу архетипу споживача з подальшою класифікацією різновиду споживчої поведінки і використанням можливих інструментів впливу на свідомість споживача. Підкреслено необхідність вивчення і аналізу моделей і образу життя споживачів у контексті їхнього впливу на прийняття рішень щодо купівлі. Запропоновано класифікацію споживачів за мотивацією і відношенням до купівлі. Зазначено питання актуальності вивчення споживачів на основі однорідності споживчих ознак і поведінки. Сформовано і охарактеризовано соціально-психологічні фактори прийняття купівельних рішень. Представлено і розкрито особливості поведінки споживача в залежності від архетипу. Досліджено особливості споживчого мислення і відповідні способи прийняття купівельних рішень. Обґрунтовано важливість врахування теорії цінностей особистості для аналізу особливостей споживчих реакцій. На основі систематизації принципів і особливостей споживчої поведінки сформовано відповідні висновки.

ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ УКРАЇНИ ТА МОНЕТИЗАЦІЯ ЦИФРОВИХ ПОСЛУГ В ЄС: ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Ірина Юхименко-Назарук — 2024-11-04

Стаття є дослідженням, у якій обґрунтовано взаємозв’язок між економічним потенціалом України та можливостями монетизації цифрових послуг в Європейському Союзі. Проаналізовано вплив технологічних інновацій на розвиток ІТ-сектора в Україні, а також досліджено різні моделі монетизації, що використовуються в ЄС, з метою адаптації їх до українського контексту. Основна увага приділяється законодавчим ініціативам, які регулюють цифровий ринок, та їхньому впливу на розвиток цифрової економіки в Україні. Результати дослідження підкреслюють значний потенціал України для інтеграції в європейський цифровий простір, що може сприяти економічному зростанню та підвищенню конкурентоспроможності країни. Мета статті полягає в аналізі економічного потенціалу України в контексті монетизації цифрових послуг, з акцентом на інтеграцію в європейський цифровий ринок. Досліджено вплив технологічних інновацій на розвиток ІТ-сектора, що є ключовим драйвером економічного зростання. Наукова новизна роботи полягає в систематизації моделей монетизації цифрових послуг, що використовуються в ЄС, та їх адаптації до українського контексту. Стаття також висвітлює роль законодавчих ініціатив, таких як GDPR, DSA та DMA, у формуванні умов для розвитку цифрового бізнесу. Практичне значення отриманих результатів полягає в розробці рекомендацій для українських ІТ-компаній щодо ефективної інтеграції в європейський ринок, що включає експорт ІТ-послуг, аутсорсинг, розвиток FinTech, а також залучення венчурного капіталу. Практичне значення дослідження полягає також у формулюванні рекомендацій для українських ІТ-компаній щодо оптимізації стратегій монетизації та адаптації до європейських умов. Стаття пропонує шляхи використання фінансових і інституційних ресурсів ЄС, таких як венчурний капітал, для підтримки і розвитку інноваційних проєктів. Основні висновки дослідження свідчать про значний потенціал України для інтеграції в європейський цифровий простір через впровадження інноваційних технологій та адаптацію до сучасних глобальних трендів, що може сприяти підвищенню конкурентоспроможності та економічного зростання країни. Подальші дослідження повинні зосередитися на глибшому аналізі механізмів монетизації цифрових послуг в ЄС та їх адаптації до українського ринку.

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ ПОБУДОВИ СИСТЕМИ КОНТРОЛЮ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ, ГРОМАДСЬКИЙ ТА ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ

Василь Галій — 2024-11-04

Питання гуманітарної допомоги вкрай актуалізувалося із початком повномасштабної агресії з боку російської федерації, яка розпочалась 24.02.2022, як новий етап довгої восьмирічної війни. Масштаби гуманітарної допомоги для цивільного населення, Збройних Сил України, волонтерських організацій тощо були значними всі ці роки, якщо ретельно дивитись на ситуацію в Донецькій та Луганській областях. Разом з тим саме зараз обсяги гуманітарної допомоги зросли у сотні і тисячі разів, адже уся країна потерпає від того лиха, яке несе з собою агресивна війна з боку ворога. Питання вивчення потреби, запиту, отримання, розподілу гуманітарної допомоги напряму повʼязане з ресурсами, що становлять собою здебільшого матеріальні цінності. А отже як і у всіх інших сферах, де річ несе цінність, існують загрози для неправомірної вигоди, яку отримують учасники цього процесу, та корупції в цілому. Там, де є порядок, процедура, їхні порушення неодмінно повʼязані з корупційними проявами. Тож на меті описати чинний порядок роботи з гуманітарною допомогою та акцентувати увагу на тих ризиках, які наявні в цьому процесі. В умовах сучасних викликів та кризових ситуацій, що виникають через військові конфлікти, природні катастрофи та інші надзвичайні події, гуманітарна допомога стає життєво необхідною для багатьох людей. Ефективність надання такої допомоги значною мірою залежить від організації системи контролю, що забезпечує прозорість, підзвітність і цільове використання ресурсів. Громадський та державний контроль відіграють ключову роль у формуванні такої системи, створюючи механізми для запобігання зловживанням та корупції, а також забезпечуючи належне використання наданих ресурсів. Зокрема, в Україні, яка вже тривалий час перебуває у стані конфлікту та зазнає численних викликів, організація ефективної системи контролю гуманітарної допомоги є надзвичайно важливою. Метою цієї статті є аналіз організаційних засад побудови системи контролю гуманітарної допомоги в Україні, зосереджуючись на ролі громадського та державного контролю. Розглядаючи основні принципи та механізми, ми прагнемо висвітлити ключові аспекти, що сприятимуть підвищенню ефективності та прозорості у сфері надання гуманітарної допомоги.