Via Economica

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ГРОШОВИМИ ПОТОКАМИ ПІДПРИЄМСТВА

Ольга Варченко, Оксана Драган, Вікторія Зубченко — Fri, 21 Feb 2025 00:00:00 +0200

У статті розглянуто теоретичні засади управління грошовими потоками підприємств як ключового аспекту фінансового менеджменту. Зазначено, що ефективне управління фінансовими ресурсами є запорукою фінансової стабільності підприємства, його ліквідності та стратегічного розвитку. Проаналізовано існуючі наукові підходи до управління грошовими потоками, зокрема концепції іноземних і вітчизняних вчених. Автори визначають грошові потоки як сукупність надходжень і вибуття коштів у процесі господарської діяльності, що впливають на фінансову стійкість підприємства. Розглянуто класифікацію грошових потоків за напрямом руху, видами діяльності, часом виникнення та відношенням до грошових резервів. Визначено основні принципи управління грошовими потоками, серед яких прогнозування, оптимізація витрат, управління дебіторською і кредиторською заборгованістю, використання цифрових технологій і диверсифікація джерел фінансування. Описано основні методи управління грошовими потоками: бюджетування, прогнозування, аналіз ліквідності, фінансове моделювання та використання автоматизованих систем. Надано характеристику моделей управління грошовими потоками, зокрема моделі Міллера-Орра, Баумоля, координаційної та дисконтованих грошових потоків. Визначено ключові показники оцінки фінансових потоків підприємства: чистий грошовий потік, операційний грошовий потік, ліквідність, оборотність грошових коштів, коефіцієнти фінансової незалежності й покриття відсоткових платежів. Досліджено стратегічні напрями підвищення ефективності управління грошовими потоками, зокрема використання сучасних фінансових технологій (FinTech), оптимізацію кредитної політики, зниження витрат і управління валютними ризиками. Авторки наголошують на важливості комплексного підходу до управління фінансами, що включає стратегічне планування, прогнозування, контроль заборгованості та впровадження сучасних технологій. У висновках підкреслено значущість ефективного управління грошовими потоками для забезпечення фінансової стійкості підприємства та його довгострокової конкурентоспроможності. Запропоновано напрями подальших досліджень, зокрема впровадження штучного інтелекту у фінансове планування, аналіз впливу макроекономічних факторів на грошові потоки та дослідження можливостей інтеграції FinTech-рішень у фінансову стратегію підприємств.

РОЗВИТОК ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ КРЕАТИВНОЇ ЕКОНОМІКИ

Сергій Гарбар — Fri, 21 Feb 2025 00:00:00 +0200

У статті досліджено особливості розвитку інтелектуального капіталу підприємства в умовах формування креативної економіки. Визначено роль інтелектуального капіталу як ключового ресурсу конкурентоспроможності та інноваційного розвитку компаній. Проаналізовано основні виклики, пов’язані з управлінням знаннями, збереженням кадрового потенціалу, адаптацією до швидких змін та недостатнім фінансуванням інноваційних процесів. Особлива увага приділена можливостям, які відкриває креативна економіка для підприємств, зокрема розвитку корпоративної культури інновацій, впровадженню нових моделей управління, залученню відкритих інновацій та розширенню міжнародної співпраці. Розглянуто практичні рекомендації щодо підвищення ефективності використання інтелектуального капіталу, що сприятиме довгостроковому успіху підприємств у сучасному динамічному бізнес-середовищі.

ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ТРАНСПОРТІ ТА ЛОГІСТИЦІ: НАПРЯМИ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Ольга Гірна, Роман Іваницький — Fri, 21 Feb 2025 00:00:00 +0200

Стаття присвячена дослідженню інноваційних технологій у транспорті та логістиці, а також аналізу напрямів цифрової трансформації галузі. Представлено тенденції розвитку світового ринку транспорту та логістики, включаючи динаміку логістичних витрат та прогнози зростання галузі. Проаналізовано виклики, з якими стикається сучасна транспортна галузь, зокрема, складність мереж, автоматизація, інтеграція, адаптивність, при цьому зазначено інноваційні рішення для їх подолання. Підкреслено важливість переходу до інноваційно-орієнтованого управління для досягнення довгострокового зростання та стійкості в умовах динамічного ринкового середовища. У статті досліджено інтеграцію технологій Інтернету речей та сенсорних систем у логістиці як ключового фактора цифрової трансформації. Розглянуто їхню роль у зборі даних у режимі реального часу, що сприяє підвищенню ефективності управління ланцюгами постачання, моніторингу стану вантажів та оптимізації логістичних процесів. Висвітлено перспективи використання автономного транспорту, зокрема, безпілотних автомобілів, вантажівок, дронів та автоматизованого залізничного транспорту. Проаналізовано концепцію Mobility as a Service як інструмент інтеграції різних видів транспорту у єдину цифрову платформу для підвищення доступності транспортних послуг і зниження заторів. Особлива увага приділяється розвитку електронної комерції та її впливу на логістику останньої милі. Досліджено роль автономних транспортних засобів у трансформації логістичних процесів, зокрема, їх вплив на оптимізацію маршрутів, зниження витрат та підвищення безпеки перевезень. Розглянуто перспективи впровадження розумної транспортної інфраструктури, включаючи адаптивні світлофори, динамічне управління транспортними потоками. На прикладі провідних компаній галузі (FedEx, JD.com, Amazon) продемонстровано практичне застосування цифрових технологій для підвищення ефективності логістичних операцій. Зроблено висновки щодо перспектив подальшого розвитку транспортної логістики та ключової ролі інноваційних технологій у забезпеченні конкурентоспроможності компаній на глобальному ринку.

КРЕАТИВНІ ІНДУСТРІЇ: СУТНІСТЬ ТА КЛАСИФІКАЦІЇ

Олексій Заваденко — Fri, 21 Feb 2025 00:00:00 +0200

Ця стаття присвячена розкриттю сутності креативний індустрій та класифікації видів економічної діяльності, які складають її основу. Аналіз джерельної бази засвідчує, що різні дослідники галузей креативної економіки мають різний підхід до трактування цього поняття. У різних країнах і дослідницьких традиціях креативні індустрії трактуються по-різному, що ускладнює їхнє системне вивчення та розробку ефективної політики підтримки. Результати дослідження свідчать про те, що креативні індустрії охоплюють широку сферу видів економічної діяльності від традиційного мистецтва, видавничої справи та архітектури до цифрових технологій, програмування та комп'ютерних ігор. Враховуючи різноманітність видів економічної діяльності запропоновано поділити їх на креативні та культурні індустрії. Визначено основні критерії такого поділу, а саме: основна мета діяльності, технологічний розвиток, особливість товарів та послуг, мета фінансування, рівень глобалізації. Крім відмінностей, які притаманні креативним та культурним індустріям з'ясовані спільні риси, які їм притаманні, а саме – творчість як основа, сприяння економічному зростанню та створенню нових робочих місць, а також соціальний вплив, який має вияв у покращенні рівня освіти та соціальної згуртованості. Дане дослідження демонструє, що креативний сектор економіки розвивається на перетині творчості, культури та бізнесу. Він має значний потенціал для розвитку, оскільки поєднує різні галузі економіки, активно використовує інновації та адаптується до сучасних внутрішніх та зовнішніх викликів. Враховуючи глобалізаційні процеси, швидку цифровізацію та запровадження інструментів штучного інтелекту, майбутнє креативних та культурних індустрій залежатиме від здатності адаптуватися та запроваджувати нові технології, підтримувати культурну різноманітність та сприяти сталому розвитку. В свою чергу, зв'язок креативних та культурних індустрій є вкрай важливим для збереження національної ідентичності та культурної спадщини, допомагає створювати інноваційні товари та послуги з метою їх реалізації на внутрішньому та глобальному ринках.

ТРАНСФОРМАЦІЇ МЕТОДОЛОГІЇ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ПРОЄКТНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

Наталія Зачосова, Дар’я Бичкова — Fri, 21 Feb 2025 00:00:00 +0200

У статті розглядається актуальна проблема стратегічного управління фінансово-економічною безпекою підприємств у сучасних умовах загальноекономічної невизначеності та зростаючих ризиків. Наголошується, що відсутність стратегічного підходу до управління фінансово-економічною безпекою може призвести до нестабільності, перевитрати ресурсів та загрози банкрутства. Зазначено, що ключовою проблемою є нестача методологічних і інформаційних ресурсів для застосування стратегічного управління фінансово-економічною безпекою в умовах невизначеності. Досліджено можливості використання проєктного менеджменту як ефективного інструменту для стратегічного управління та побудови комплексних систем забезпечення безпеки підприємств. Проєктний підхід пропонується як засіб гнучкого управління безпекою, що дозволяє адаптувати стратегії до змін зовнішнього середовища, оптимізувати використання корпоративних ресурсів та підвищувати стійкість підприємств. Акцентується увага на проблемах, з якими стикається менеджмент українських підприємств у процесі стратегічного управління фінансово-економічною безпекою. До них віднесено: відсутність довгострокового стратегічного планування, низьку обізнаність керівників щодо ризик-менеджменту, кадровий дефіцит, нестачу ресурсів для інноваційного розвитку та низьку підтримку з боку держави. Розглянуто методологічні підходи до безпеко орієнтованого стратегічного менеджменту та перераховано варіанти управлінських стратегій залежно від типу кризової ситуації, що може виникнути на підприємстві. Підкреслюється, що використання проєктного менеджменту дає змогу не лише покращити стратегічне управління фінансово-економічною безпекою, а й забезпечити ефективне прогнозування ризиків, адаптацію до мінливих ринкових умов та забезпечення стабільного розвитку компаній. Запропоновано практичні рекомендації щодо впровадження гнучких управлінських підходів на основі проєктного менеджменту, які дозволяють підвищити ефективність фінансово-економічної безпеки підприємств у довгостроковій перспективі.

МЕХАНІЗМ ВУГЛЕЦЕВОГО КОРИГУВАННЯ ІМПОРТУ (СВАМ) ЯК ЧИННИК ПОГЛИБЛЕННЯ АСИМЕТРИЧНОСТІ В ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС

Євген Іванов — Fri, 21 Feb 2025 00:00:00 +0200

У статті розглянуто теоретичні основи використання механізму вуглецевого коригування імпорту як складника сучасної кліматичної політики держави за відсутності міжнародно-скоординованих зусиль з протидії змінам клімату. Окреслено сутність, ключові цілі, переваги й складнощі застосування цього механізму на практиці. Проаналізовано економічний зміст та структуру механізму вуглецевого коригування імпорту на кордоні з ЄС. Проаналізовано основні види і кон’юнктуру вуглецевого ціноутворення в ЄС та інших країнах світу. Розглянуто прогнозні оцінки впливу подальшої активізації кліматичної політики на ціну вуглецевих викидів в ЄС. Визначено масштаби, структуру та динаміку експортних потоків з України до ЄС, які потрапили під регулювання СВАМ. Оцінено потенційний обмежуючий вплив СВАМ-платежів для доступу української продукції на ринок країн ЄС з огляду на технології виробництва й інтенсивність прямих і непрямих викидів вуглецю в Україні і ЄС. Розраховано потенційні наслідки від запровадження СВАМ для України на галузевому та макроекономічному рівнях, зокрема вплив на динаміку ВВП, експорту товарів, промислового виробництва, податкових надходжень та зайнятості. Визначено їхній вплив на подальше поглиблення асиметричності у двосторонній торгівлі між Україною та ЄС. Наголошено на доцільності застосування по відношенню до України виключення з-під дії фінансових компонентів механізму СВАМ при збереженні чинного режиму перехідного періоду дії СВАМ, за якого українські експортери надалі надаватимуть контрагентам у ЄС інформацію про прямі та непрямі викиди парникових газів, пов’язані з виробництвом їхньої продукції, без стягнення плати за ці викиди. Запропоновано напрями активізації торгово-інвестиційної співпраці між Україною і ЄС, які дадуть можливість наблизитися до побудови вуглецево-нейтральної Європи до 2050 р., досягти цілей відкритої стратегічної автономії ЄС, модернізувати вітчизняний промисловий комплекс та підготувати його до ефективного функціонування у висококонкурентному середовищі спільного ринку напередодні вступу України до ЄС.

АВТОМАТИЗАЦІЯ МАРКЕТИНГУ В ТУРИСТИЧНОМУ БІЗНЕСІ: ІНСТРУМЕНТИ, ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ТА МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

Оксана Конарівська, Тетяна Панюк — Fri, 21 Feb 2025 00:00:00 +0200

У статті здійснено комплексне дослідження передового досвіду зарубіжних країн щодо застосування інструментів автоматизації маркетингу в туристичному бізнесі. Зокрема, було обрано три країни, що активно використовують сучасні технології для покращення туристичного досвіду: Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ), Сінгапур і Естонія. У цих країнах застосування інструментів автоматизації маркетингу стало важливим аспектом розвитку туристичної галузі. Дослідження охоплює використання таких інноваційних технологій, як чат-боти на базі штучного інтелекту, доповнена реальність, а також інтуїтивно зрозумілі веб-сайти та мобільні додатки. Ці інструменти автоматизації допомагають створити персоналізований досвід для туристів, забезпечуючи їм максимально зручні та релевантні пропозиції відповідно до їх індивідуальних уподобань. Важливою перевагою застосування таких технологій є можливість миттєвого реагування на запити клієнтів і надання їм рекомендацій у реальному часі. Персоналізація туристичного досвіду через автоматизацію маркетингових процесів має кілька важливих переваг. По-перше, вона дозволяє значно підвищити задоволення від перебування туристів у країні, адже кожен клієнт отримує персоналізовані пропозиції та інформацію, що відповідає його інтересам і потребам. По-друге, вона стимулює повторні візити та створює додаткові можливості для лояльності клієнтів. Це, у свою чергу, сприяє стабільному зростанню числа туристів та підвищенню прибутковості галузі. Дослідження показало, що застосування технологій автоматизації маркетингу значно підвищує ефективність маркетингових кампаній. Таким чином, результати дослідження демонструють, що використання інструментів автоматизації маркетингу за допомогою новітніх технологій є ефективним інструментом для покращення взаємодії з клієнтами та оптимізації туристичних послуг. Одержані висновки можуть стати основою для розробки нових маркетингових стратегій для туристичних компаній, які прагнуть впроваджувати інноваційні підходи до залучення туристів і розвитку туристичної галузі в цілому.

РОЛЬ БЕНЧМАРКІНГУ У СТРАТЕГІЧНОМУ МАРКЕТИНГОВОМУ УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВОМ: МЕТОДОЛОГІЯ, ПІДХОДИ ТА ВИКЛИКИ

Ольга Коротун, Людмила Веретін — Fri, 21 Feb 2025 00:00:00 +0200

У статті досліджується роль бенчмаркінгу як стратегічного інструменту маркетингового управління підприємствами в умовах глобалізації та цифрової трансформації. Бенчмаркінг дозволяє компаніям оцінювати ефективність власних процесів порівняно з лідерами галузі, адаптувати найкращі практики та підвищувати конкурентоспроможність. Визначено основні види бенчмаркінгу: внутрішній, конкурентний, функціональний та загальний, кожен з яких має свої особливості застосування. Окрему увагу приділено методологічним засадам реалізації бенчмаркінгового аналізу, які включають етапи планування, збору даних, аналізу, впровадження та моніторингу результатів. Проаналізовано сучасні підходи до бенчмаркінгу з урахуванням цифровізації бізнесу, штучного інтелекту та великих даних, що сприяє підвищенню ефективності стратегічного планування. Досліджено практичні аспекти використання бенчмаркінгу на прикладі міжнародних компаній Amazon, Tesla та Coca-Cola, які завдяки системному порівнянню власних показників із конкурентами впроваджують інноваційні підходи до управління бізнесом. Запропоновано можливості впровадження бенчмаркінгу в українських підприємствах, зокрема у сфері електронної комерції, виробництва та маркетингу. Окреслено основні бар’єри застосування бенчмаркінгу, серед яких обмеженість доступу до ринкової інформації, значні витрати на дослідження та необхідність залучення кваліфікованих спеціалістів. Запропоновано рекомендації щодо інтеграції бенчмаркінгу в систему стратегічного управління підприємством, що включають використання автоматизованих аналітичних платформ, машинного навчання та штучного інтелекту для ефективного аналізу конкурентного середовища. У статті також розглянуто перспективи подальших досліджень у сфері інтеграції бенчмаркінгу з управлінням маркетинговими ризиками, що є особливо важливим в умовах економічної нестабільності. Визначено можливості адаптації методологічних підходів бенчмаркінгу до потреб малих і середніх підприємств, що сприятиме оптимізації маркетингових процесів та забезпеченню сталого розвитку.

ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ ЛІНІЙНОЇ АЛГЕБРИ В МАРКЕТИНГОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ТУРИСТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Тетяна Коханевич — Fri, 21 Feb 2025 00:00:00 +0200

У дослідженні розглянуто застосування матричних методів у маркетинговій діяльності туристичного підприємства. В умовах динамічного розвитку туристичного ринку та зростаючої конкуренції особливого значення набуває використання сучасних математичних інструментів для аналізу ринкових даних, прогнозування попиту та оптимізації маркетингових стратегій. Матричні методи лінійної алгебри виступають ефективним засобом для вирішення широкого спектра маркетингових завдань, зокрема аналізу взаємозв’язків між ключовими показниками, сегментації клієнтів, оцінки ефективності рекламних кампаній та розподілу ресурсів. Дослідження зосереджене на використанні матричних моделей для обробки великих обсягів маркетингових даних. Розглянуто застосування методів головних компонент для визначення найбільш значущих факторів, що впливають на попит і поведінку споживачів. Використання методів кластерного аналізу на основі матричних обчислень дозволяє сегментувати ринок туристичних послуг та формувати індивідуалізовані пропозиції для різних категорій клієнтів. Аналіз структури витрат та прогнозування прибутковості за допомогою матричних моделей сприяє підвищенню ефективності рекламних кампаній і збільшенню рентабельності туристичних підприємств. Досліджено також застосування сингулярного розкладу матриці (SVD) у розробці рекомендаційних систем, які сприяють персоналізації маркетингових комунікацій і підвищенню рівня задоволеності клієнтів. У роботі також розглянуто моделювання поведінки споживачів та прогнозуванні змін у перевагах клієнтів. Окрему увагу приділено питанням аналізу соціальних мереж та оцінки ефективності контент-маркетингу за допомогою матричних методів. Результати дослідження підтверджують, що матричні методи є потужним інструментом для аналізу та управління маркетинговими процесами у сфері туризму. Вони сприяють підвищенню конкурентоспроможності підприємства, покращенню стратегічного планування та підвищенню рівня задоволеності споживачів. Отримані висновки можуть бути використані для розробки аналітичних моделей у маркетинговій діяльності туристичних компаній, що забезпечить підвищення ефективності їхньої діяльності.

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ЕКОЛОГІЧНОГО ФРАНЧАЙЗИНГУ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ

Наталія Краус, Катерина Краус, Юлія Радзіховська — Fri, 21 Feb 2025 00:00:00 +0200

В умовах воєнного стану франчайзинг має всі шанси стати ефективним методом організації та розвитку відцифрованого і мобільного бізнесу в Україні. Актуальність дослідження повʼязана із необхідністю обґрунтування і розкриття головних принципів, на яких вибудовуються франчайзингові операції в умовах глобалізації світової економіки. Мета роботи полягає в тому, щоб запропонувати ключові екологічні аспекти франчайзингових взаємозв’язків в умовах інноватизації виробничих процесів, визначити їх характерні особливості, представити актуалізацію. Для здійснення дослідження використано наукові методи аналізу й синтезу, дедукції та індукції, узагальнення і групування, табличний метод, що дозволило представити головні переваги й соціально-економічні корисності для франчайзера та вигоди для франчайзі в розрізі матричного аналізу результатів роботи за системою екологічного франчайзингу. У результаті авторам вдалося описати складові принципи співробітництва за умовами франчайзингу та розглянути пріоритетні елементи франчайзингу за Філіпом Котлером. З’ясовано, які ризики можуть спіткати франчайзера і франчайзі в ході співробітництва. Авторами надано загальну характеристику екологічного франчайзингу крізь призму взаємозв’язків. Вказано, що важливими складниками є зелений маркетинг; енергоефективність і скорочення відходів; безперебійні екологічні джерела поставки, екологічно чисті операції та сталі еколанцюги поставок; функціонування на цифрових платформах; нормативні вимоги, зелені стимули. Висловлена думка про те, що посилення бізнесу за екологічним франчайзингом в частинні повоєнної відбудови національної економіки може стати тим драйвером та точкою росту, який уряд України наразі шукає. У висновках автори наголосили, що екологічний франчайзинг може виступати якісною перспективною формою довготривалої і стратегічної ділової співпраці між різноманітними компаніями гігантами та малий і середній бізнес на взаємовигідних умовах надання їм у використання ліцензій, торгових марок, апробованої бізнес-моделі, бізнес-ідеї, бізнес-проєкти.

МЕТОДОЛОГІЯ МІНІМІЗАЦІЇ РИЗИКІВ ОПЕРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Ольга Михайлик, Антон Хоменко — Fri, 21 Feb 2025 00:00:00 +0200

У статті запропоновано систему методів мінімізації ризиків операційної діяльності підприємств харчової промисловості, що враховують специфіку галузі та вплив економічної нестабільності, а також аналіз взаємозв’язків між елементами системи управління ризиками. Деталізовано етапи управління ризиками, які включають: ідентифікацію ризиків, оцінку та аналіз ризиків, вибір стратегій та методів управління ризиками. Розглянуто сучасні напрями мінімізації ризиків, такі як: диверсифікація діяльності підприємства шляхом розширення асортименту продукції, виходу на нові ринки збуту, співпрацю з різними постачальниками сировини та матеріалів; запровадження гнучких систем управління виробництвом, що передбачають швидке реагування на зміни ринкової конкуренції; підвищення рівня інноваційності та технологічності виробництва на основі впровадження сучасного обладнання, автоматизації процесів, використання новітніх технологій та активізації маркетингової діяльності, спрямованої на дослідження ринку, просуванню продукції, формуванню лояльності споживачів. Запропоновано класифікувати ризики операційної діяльності підприємств харчової промисловості за такими основними групами: фінансові ризики, нормативно-правові ризики, логістичні ризики, соціально-економічні ризики, виробничі ризики. Встановлено, що ефективне управління ризиками вимагає інтеграції усіх елементів у єдину систему, що включає: постійний моніторинг внутрішніх і зовнішніх факторів ризику; використання сучасних інформаційних технологій для аналізу та прогнозування ризиків; формування антикризових команд для оперативного реагування на надзвичайні ситуації. Впровадження системи ризик-менеджменту на підприємствах харчової промисловості позитивно вплине на їх стійкість до економічних ризиків та загроз. Комплексне впровадження запропонованих заходів дозволить підприємствам харчової промисловості підвищити стійкість до ризиків в умовах економічної нестабільності та забезпечити стабільний розвиток бізнесу. В свою чергу, сприятиме зміцненню продовольчої безпеки країни, створенню нових робочих місць та розвитку регіонів.

ПІДХОДИ ДО УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ ПОТОКАМИ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ

Юрій Монтика — Fri, 21 Feb 2025 00:00:00 +0200

У цій статті розглядаються підходи до управління фінансовими потоками малих і середніх підприємств, що є важливим аспектом забезпечення їхньої стабільності та конкурентоспроможності в умовах сучасної економіки. Актуальність даної теми зумовлена необхідністю оптимізації фінансових процесів підприємств з метою забезпечення їх сталого розвитку. У дослідженні використано методи аналізу фінансових потоків, планування витрат і контролю для виявлення найкращих практик фінансового менеджменту. Отримані результати свідчать про важливість впровадження інноваційних рішень, автоматизації фінансового моніторингу та підвищення кваліфікації менеджерів. Практична цінність роботи полягає в рекомендаціях компаніям щодо ефективного управління фінансами, що сприятиме адаптації до змін у бізнес-середовищі та забезпечить фінансову стійкість. Важливим аспектом управління фінансовими потоками є оптимізація структури доходів та витрат, що дозволяє підприємствам підвищити свою ефективність та уникнути фінансових ризиків. Зокрема, особливу увагу слід приділяти аналізу грошових потоків, який дозволяє оцінити ліквідність підприємства та його здатність виконувати фінансові зобов'язання. У сучасних умовах глобалізації та цифровізації бізнес-процесів дедалі важливішою стає автоматизація обліку фінансових операцій, що сприяє підвищенню точності розрахунків та зменшенню людського фактору. Окрім цього, для забезпечення стабільного розвитку підприємств важливо впроваджувати інноваційні фінансові інструменти, такі як використання цифрових платформ для управління фінансами, аналітичних систем та програмного забезпечення для прогнозування фінансових показників. Такі рішення допомагають підприємствам вчасно реагувати на зміни в економічному середовищі та приймати обґрунтовані управлінські рішення. Не менш важливим є питання управління кредитними ресурсами та інвестиціями. Ефективне управління борговими зобов'язаннями дозволяє підприємствам зменшити витрати на обслуговування кредитів та знизити ризики неплатоспроможності. Водночас, грамотне використання інвестиційних ресурсів сприяє розширенню бізнесу та підвищенню його конкурентних переваг на ринку. Таким чином, системний підхід до управління фінансовими потоками дозволяє підприємствам не лише зберігати стабільність, а й активно розвиватися навіть в умовах економічної нестабільності.

ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ МАЛОГО БІЗНЕСУ УКРАЇНИ: ПРИКЛАД АВТОСЕРВІСУ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Галина Партин, Вікторія Косик — Fri, 21 Feb 2025 00:00:00 +0200

У статті розкрито економічну сутність поняття фінансового потенціалу підприємства, виокремлено основні параметри бізнес-діяльності, які визначають рівень фінансового потенціалу, розглянуто методи його оцінювання. Зазначено, що в умовах нестабільності бізнес-середовища, зумовленого війною в Україні, особливої актуальності набуло питання визначення фінансового потенціалу малого бізнесу, який є основою забезпечення економічної стабільності нашої країни. Оцінювання фінансового потенціалу підприємств малого бізнесу необхідне для ідентифікації можливостей і ризиків щодо фінансового забезпечення їх функціонування на ринку, розробляння механізмів адаптації бізнес-діяльності до нових економічних реалій та ухвалення стратегічних управлінських рішень, спрямованих на підтримання належного рівня ефективності формування і використання обмежених фінансових ресурсів. Задля визначення рівня фінансового потенціалу малого бізнесу України обчислено значення основних фінансових показників діяльності малих і середніх підприємств (показників фінансової стійкості, платоспроможності й ліквідності, рентабельності тощо) за 2021-2023 роки. Отримані результати засвідчили значні коливання в динаміці фінансового стану та фінансових результатів малого бізнесу в Україні, які зумовлені негативним впливом російської воєнної агресії та спричинених нею економічною кризою і нестабільністю ринку. Зосереджено увагу на дослідженні фінансових результатів та визначенні фінансового потенціалу малого підприємства ТОВ "Радар-Сервіс", яке надає послуги з автосервісу, і є одним з перспективних сегментів українського малого бізнесу. Встановлено, що порівняно з показниками функціонування малих підприємств в Україні загалом, фінансовий стан компанії "Радар-Сервіс" є стабільнішим, рентабельність його діяльності, а відтак і рівень фінансового потенціалу – вищими. Це допомагає підприємству зберігати конкурентні позиції на ринку навіть за кризових умов. У підсумку, дослідження довело, що сфера автосервісного обслуговування володіє значним фінансовим потенціалом і є сьогодні однією з найбільш перспективних та фінансово стійких серед інших сегментів малого бізнесу в Україні.

СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РИНКУ ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ У ЛЬВІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Святослав Петровський — Fri, 21 Feb 2025 00:00:00 +0200

У статті проаналізовано стан і динаміку органічного виробництва у Львівській області, а саме: площу сільськогосподарських угідь під органічним виробництвом; операторів органічного ринку та їхню спеціалізацію. У довоєнний період сільськогосподарські угіддя Львівської області з органічним статусом займали 11 701 га (3,2% усіх українських земель), на яких працювало 27 операторів органічного сільського господарства (6,5% таких операторів в Україні). Незважаючи на віддаленість від бойових дій, площа сільськогосподарських земель з органічним статусом у 2022 році зменшилася на 80% (2 320 га). У 2023 році сільськогосподарські землі з органічним статусом у Львівській області становили 0,2% таких земель в Україні та 5,5% усіх її сільськогосподарських операторів, сертифікованих відповідно до органічного законодавства. Станом на березень 2024 року у Львівській області працювало 28 операторів органічного ринку (приблизна площа оброблюваних земель – 2,0 тис. га). З’ясовано, що в межах досліджуваної області активно розвивається органічне рослинництво. Зокрема 10 операторів (35,7%) займаються заготівлею органічних об’єктів рослинного світу (збиранням дикоросів) та їхньою переробкою. У галузях ягідництва / садівництва і торгівлі та харчових продуктів працює по 6 операторів (21,4%); по 3 оператори (10,7%) зайняті в галузі рослинництва (вирощування зернових) і виробляють засоби захисту рослин (добрив). У 2023 році зібрано понад 23 600 тонн ягідної органічної продукції, включаючи продукцію дикоросів та понад 900 тонн органічних зернових та олійних культур. Серед адміністративних районів Львівської області найбільшу кількість операторів органічного виробництва має Львівський район (11). На другому місці – Золочівський район (6). 4 оператори працюють у Шептицькому районі, 3 – у Яворівському, по 2 оператори – у Дрогобицькому та Стрийському районах. У Самбірському районі на даному етапі оператори ринку органічної продукції діяльність не провадять. Нами складено карти операторів органічного виробництва Львівської області станом на 2023 і 2024 роки. На внутрішньому ринку органічна продукція продається в торгових точках супермаркетів «Сільпо», «Арсен», «Ашан», «Метро», де мережі виділяють окремі полиці та відкривають цілі «органічні» відділи для продажу екологічно чистої та безпечної продукції. 13 операторів ринку органічної продукції Львівщини експортують її до країн Європи та США. З метою популяризації органічного виробництва та споживання органічної продукції у Львові проводять ярмарки та фестивалі.

НЕОБХІДНІСТЬ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ НА ГРОМАДСЬКОМУ ТРАНСПОРТІ УКРАЇНИ ЯК СКЛАДОВА ЙОГО ВІДРОДЖЕННЯ

Владислав Приймак — Fri, 21 Feb 2025 00:00:00 +0200

Актуальність та необхідність впровадження Євроінтеграційних процесів як складової відродження та виведення із багаторічної кризи громадського транспорту України не визиває сумнівів ні у економістів-транспортників, ні у фахівців-виробничників, ні у споживачів транспортних послуг. Модель Public Service Obligation (PSO), що розроблена та вдало впроваджується в Євросоюзі, може бути застосована і в Україні, для цього вже є всі підстави. Модель РSО – це ринкова модель оплати транспортних послуг, відповідно до якої органи влади (різних рівнів) компенсують перевізникам недоотримані доходи. Її впровадження обіцяє зробити міський та приміський громадський транспорт нашої країни беззбитковим. Застосування моделі PSO засновано на укладанні договорів між органами влади (частіше – місцевого самоврядування) та підприємствами-перевізниками на виконання певного обсягу транспортної роботи та в залежності від цього надавати підприємствам фінансову підтримку (розраховується із застосуванням спеціального математичного апарату). Крім того, на шляху до Євроінтеграції Україну очікують зміни на тільки в техніко-технологічному секторі функціонування всієї її власної транспортної системи, включаючи транспортну інфраструктуру, а й зміни в правовому (законодавчому) полі функціонування транспортних підприємств, кадрові зміни, зміни в стилі та методах управління підприємствами та галуззю в цілому тощо. Впровадження моделі РSО, як вважають фахівці, має стати фундаментом для будівництва прозорих та справедливих договірних відносин між органами влади та підприємствами-перевізниками та покликано забезпечити надійні та якісні транспортні послуги, пожвавити інвестиційний клімат та надати поштовх вітчизняним підприємствам, що виготовляють продукцію або надають послуги транспортному сектору України. Україна має стати повноправним членом ЄС в якомога коротші строки. Отже, необхідність Євроінтеграційних процесів на громадському транспорті не тільки дасть поштовх до його відродження після атак російської воєнної агресії, а й посприяє вступу України до Європейського співтовариства.

ВПЛИВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ НА ФІНАНСОВУ СТРАТЕГІЮ ПІДПРИЄМСТВ

М.В. Пшенична, М.Д. Крупська — Fri, 21 Feb 2025 00:00:00 +0200

У статті досліджено вплив глобалізаційних процесів на фінансову стратегію підприємств та визначено основні виклики, що виникають у сучасних умовах економічної інтеграції. Розглянуто теоретичні аспекти фінансового управління в умовах глобалізації, зокрема зміну підходів до залучення капіталу, управління валютними ризиками та фінансового планування. Проаналізовано основні фактори, які впливають на фінансову стабільність підприємств, включаючи коливання валютних курсів, нестабільність фінансових ринків, регуляторні зміни та зростаючу міжнародну конкуренцію. Особливу увагу приділено необхідності адаптації фінансових стратегій до нових економічних умов, що включає диверсифікацію джерел фінансування, використання хеджування для зменшення ризиків та впровадження цифрових технологій у фінансовий менеджмент. Доведено, що підприємства, які своєчасно переглядають і коригують свої фінансові стратегії відповідно до змін глобального середовища, мають вищі шанси на стабільний розвиток і збереження конкурентних переваг. Результати дослідження можуть бути використані для розробки ефективних фінансових стратегій підприємств, які прагнуть підвищити свою стійкість до економічних змін і максимізувати можливості, що виникають у процесі глобалізації. Перспективи подальших досліджень у цьому напрямі зосереджуються на аналізі соціально-економічних та політичних процесів, що визначають тенденції розвитку глобалізованої економіки, а також на розробці нових інструментів для підтримки фінансової стабільності підприємств. Одним із важливих напрямків є вивчення нових методів управління фінансовими ризиками та застосування інноваційних технологій для прогнозування фінансових результатів. Наукові дослідження в галузі адаптації фінансових стратегій до глобалізації не лише сприятимуть підвищенню ефективності господарювання українських підприємств, але й дозволять зберегти конкурентоспроможність у швидко змінюваному та високо конкурентному міжнародному середовищі. Дослідження цих аспектів допоможе українським бізнес-структурам зрозуміти, які глобальні виклики та можливості вони повинні враховувати при розробці своїх фінансових стратегій, щоб забезпечити сталий розвиток та інтеграцію у світовий ринок.

ПАРТИСИПАТИВНЕ УПРАВЛІННЯ В КОНТЕКСТІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ВІТЧИЗНЯНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

Ольга Савченко, Олена Поліщук, Олена Сяська — Fri, 21 Feb 2025 00:00:00 +0200

У статті досліджується партисипативне управління як ефективний інструмент розвитку соціально-економічної політики українських організацій у сучасних умовах. Враховуючи глобальні економічні зміни, політичну нестабільність, а також соціальні і геополітичні виклики, українські підприємства змушені удосконалювати управлінські підходи, щоб адаптуватися до змінюваного середовища. Одним із таких підходів є залучення всіх рівнів персоналу до процесу прийняття управлінських рішень, що не тільки підвищує ефективність організацій, але й зміцнює корпоративну культуру. Активна участь співробітників у розробці та реалізації стратегії дозволяє формувати більш згуртовані команди, підвищувати мотивацію та лояльність працівників, а також знижувати рівень внутрішніх конфліктів. Партисипативне управління надає організаціям можливість бути більш адаптивними до швидко змінюваного ринку, покращуючи їх конкурентоспроможність, а також створює позитивну соціальну атмосферу у колективі. Такий підхід сприяє покращенню взаємодії між різними рівнями управління та стимулює інноваційний потенціал організації. Важливим аспектом є також поліпшення співпраці організацій з державою, оскільки за умови партисипативного управління організації стають більш відкритими до співпраці та врахування інтересів усіх зацікавлених сторін. Стаття досліджує теоретичні основи партисипативного управління, акцентуючи увагу на його позитивному впливі на соціально-економічну політику, а також на практичні приклади впровадження партисипативних підходів на підприємствах України. У статті представлені дані, що підтверджують ефективність цього інструменту в умовах сучасної економіки. Окрім того, визначено основні труднощі та виклики, що виникають під час впровадження партисипативного управління в Україні, зокрема в контексті культурних і економічних особливостей. У зв’язку з цим, надано рекомендації щодо адаптації партисипативного управління до специфічних умов українського ринку праці та економіки загалом, що дозволяє покращити його ефективність на практиці.

КАДРОВА РЕФОРМА ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ У КОНТЕКСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ ДОХОДІВ: ВИКЛИКИ, ПЕРСПЕКТИВИ ТА СВІТОВИЙ ДОСВІД

Інеса Шепель — Fri, 21 Feb 2025 00:00:00 +0200

У статті розглянуто кадрову реформу Державної податкової служби України в контексті реалізації Національної стратегії доходів. Проведено аналіз ефективності діяльності ДПС, зокрема оцінено результати її роботи, рівень цифровізації процесів та вплив кадрових змін на податкове адміністрування. Досліджено динаміку чисельності працівників, рівень заповнення вакансій та основні проблеми кадрового забезпечення, серед яких перевантаженість персоналу, низька мотивація та необхідність підвищення професійної компетентності. Здійснено аналіз показників фінансування податкової та митної служб України у 2018–2023 роках, зокрема співвідношення операційних витрат, заробітних плат та капітальних видатків. Визначено, що скорочення фінансування та недостатній рівень зарплат негативно позначаються на ефективності роботи фіскальних органів та їхній інституційній спроможності. Розглянуто вплив дефіциту кадрів на функціонування ДПС, підкреслено значення комплексного підходу до модернізації відомства та забезпечення його ресурсами для виконання функцій відповідно до міжнародних стандартів. Окреслено основні напрями реформування ДПС, зокрема вдосконалення кадрової політики через підвищення рівня оплати праці, запровадження сучасних систем оцінювання ефективності персоналу (KPI), посилення цифровізації перевірок та розширення міжнародного співробітництва у сфері податкового адміністрування. Проаналізовано міжнародний досвід кадрового управління у податкових службах США, ЄС та Великої Британії. Зокрема, розглянуто підходи до навчання працівників, використання автоматизованих систем контролю та механізми стимулювання персоналу. Запропоновано адаптацію найкращих світових практик для підвищення ефективності податкової служби України, що сприятиме забезпеченню стабільних бюджетних надходжень, мінімізації корупційних ризиків та формуванню довіри платників податків. Особливу увагу приділено необхідності формування прозорої системи підбору кадрів, створення мотиваційних програм для залучення молодих спеціалістів та реалізації системи безперервного навчання працівників. Впровадження комплексних змін у сфері управління персоналом ДПС є ключовим фактором у розбудові сучасної та ефективної податкової системи України.

ВИКЛАДАННЯ ФІНАНСОВОГО ПРАВА В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В УКРАЇНІ

Тетяна Штерма, Яна Гончарук, Андрій Урбанович, Володимир Лещук — Fri, 21 Feb 2025 00:00:00 +0200

Цифрова трансформація освітнього процесу в Україні суттєво вплинула на викладання фінансового права, зумовивши необхідність переходу від традиційних методів навчання до інноваційних технологічних підходів. Зростання ролі цифрового банкінгу, блокчейн-технологій, регулювання криптовалют і фінансових технологій (FinTech) у правовому та економічному секторах актуалізує потребу в оновленні освітніх програм, що мають відображати сучасні правові виклики. Водночас адаптація освітнього процесу у сфері фінансового права до цифрових форматів є неоднорідною, що зумовлено нерівномірним рівнем технологічної інфраструктури, варіативністю цифрової компетентності викладачів і різним доступом до відповідних освітніх ресурсів. Ці чинники вказують на необхідність реформування системи підготовки фахівців у сфері фінансового права для формування у здобувачів освіти як теоретичних знань, так і практичних навичок, потрібних для роботи в умовах цифрової економіки. Метою дослідження є аналіз сучасного стану освітніх програм із фінансового права в Україні в контексті цифрової трансформації, визначення основних викликів та обґрунтування стратегічних напрямів удосконалення методології викладання. Зосереджено увагу на оцінюванні ефективності цифрових інструментів, платформ електронного навчання та інтерактивних кейсів для покращення юридичної освіти та сприяння практичному засвоєнню аспектів фінансового регулювання у цифровому середовищі. Результати засвідчили, що, хоча окремі заклади вищої освіти (ЗВО) вже інтегрували цифрові технології в курси фінансового права, більшість із них усе ще стикається з проблемами, зокрема з обмеженим доступом до цифрової інфраструктури, недостатньою підготовкою викладацького складу та відсутністю стандартизованих підходів до впровадження елементів фінансових технологій і цифрового права в освітні програми. Зроблено висновок, що необхідна комплексна стратегія модернізації викладання фінансового права, яка передбачає активну взаємодію освітніх установ, державних органів та представників професійної спільноти. Важливими напрямами підвищення якості юридичної освіти є розвиток цифрової компетентності викладачів, розроблення єдиних стандартів викладання фінансового права та забезпечення рівного доступу до цифрових освітніх ресурсів. Реалізація таких заходів сприятиме підвищенню ефективності освітнього процесу та його відповідності вимогам цифрової економіки, що динамічно розвивається.

ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ СТРАТЕГІЧНИХ ЦІЛЕЙ РОЗВИТКУ ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

Анна Ракитська — Fri, 21 Feb 2025 00:00:00 +0200

Досліджено процес формування та виокремлення критеріїв оптимальності стратегічних цілей розвитку інвестиційно-інноваційних процесів в умовах невизначеності. Доведено, що критерії оптимальності стратегічних цілей базуються на системному наборі стандартів або орієнтирів, які можливо застосовувати для діагностики рівня ефективності, результативності та певної відповідності стратегічних цілей розвитку. У досліджені визначено, що процеси розвитку національної економіки пов’язані із вирішенням завдань, які уможливлюють зміну параметрів, спрямованих на вирішення локальних та глобальних задач з поступовою трансформацією існуючих процедур і з отриманням нового стану різних сфер та галузей національної економіки. Визначено, що взаємозв’язок стійкого та ефективного розвитку національної економіки з рівнем безпеки відповідного спрямування, з урахуванням встановлених локальних та міжнародних нормативів, віддзеркалює якісний та кількісний стан інвестиційно-інноваційних процесів. Акцентовано увагу на визначені факторів-перешкод, які негативно впливають на розвиток інвестиційно-інноваційних процесів та мають періодичний або системний характер.