Via Economica

ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ ЗЕЛЕНИХ ОБЛІГАЦІЙ ЯК ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ КАПІТАЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ В СТАЛИЙ РОЗВИТОК

Яніна Белінська, Ірина Чуницька — Fri, 29 Mar 2024 00:00:00 +0200

В статті проаналізовано цілі сталого розвитку та зазначено, що ключову роль у його реалізації відіграють капітальні інвестиції, які є фундаментальною основою відтворювального процесу. Капітальні інвестиції в сталий розвиток – це вкладення коштів у проекти та ініціативи, які сприяють економічному зростанню, соціальній справедливості та охороні довкілля. До капітальних інвестицій в сталий розвиток відносено інвестиції в енергоефективність та відновлювані джерела енергії, що може допомогти зменшити залежність від викопного палива, знизити викиди парникових газів і стимулювати розвиток зелених технологій; інвестиції в екологічно чистий транспорт, що дозволяє зменшити забруднення повітря та шумове забруднення, а також покращити здоров'я людей; інвестиції в освіту та охорону здоров'я, що сприяє розвитку людського капіталу, покращує якість життя та стимулює економічне зростання; інвестування в соціальне житло та інфраструктуру, що дозволяє вирішити проблему бідності, покращує доступ до основних послуг та сприяє створенню більш інклюзивного суспільства. Для фінансування капітальних інвестицій в сталий розвиток використовуються фінансові інновації, зокрема створення на базі міжнародних фінансових центрів кластерів “зеленого” фінансування, що включають різні “зелені” інструменти, насамперед, випуск «зелених» облігацій (green bonds). В статті наведено «принципи зелених облігацій», а саме використання надходжень, процес оцінки та відбору проекту, управління надходженнями, звітність. Наведено приклади випусків зелених облігацій різними компаніями. Зроблено висновок, що нарощування випуску «зелених» інвестицій дозволяє забезпечити додаткове фінансування капітальних інвестицій в сталий розвиток та стає невід’ємною частиною «зелених» фінансів. Виявлено позитивне значення додаткового фінансування капітальних інвестицій для економічного розвитку країни, а саме: стимулювання економічне зростання шляхом створення нових робочих місць, стимулювання інновацій та розвиток нових ринків; підтримання соціальної справедливості – зменшення бідності, покращення доступу до освіти та охорони здоров'я, гендерної рівності; покращання охорони довкілля – зменшення забруднення, боротьба зі зміною клімату та збереження природних ресурсів.

МАРКЕТИНГОВІ ІНСТРУМЕНТИ БОРОТЬБИ З ФАЛЬСИФІКАЦІЄЮ ПРОДУКЦІЇ ВИРОБНИКІВ ЦЕМЕНТУ

Сергій Бенчук, Надія Машта, Інна Дейнега — Fri, 29 Mar 2024 00:00:00 +0200

Стаття досліджує проблеми маркетингових аспектів боротьби з фальсифікацією тарованого цементу на вітчизняному ринку. Результати аналізу ринку цементу засвідчують, що основними способами фальсифікації цементу є асортиментна, якісна та кількісна, що супроводжуються наданням недостовірної інформації. При цьому основними способами, що використовуються виробниками для протидії фальсифікації, є технічні, правові та маркетингові заходи. Вивчення саме маркетингових аспектів у протистоянні фальсифікації цементу є важливим, адже саме завдяки ним формується свідомість споживачів, створюються конкурентні переваги для виробників і утверджується довіра до бренду. Встановлено, що виробники цементу намагаються протидіяти підробці завдяки застосуванню основних елементів маркетингового комплексу 4Р. Результати аналізу цін на оригінальний та підроблений товар свідчать про те, що оригінальний цемент у середньому на 20% дорожчий, ніж підробка. З огляду на це, розуміння цінових стратегій виробників повинне бути важливим фактором при виборі продукту. Головний акцент у протидії фальсифікації цементу виробники зосереджують на елементі маркетингового комплексу «Продукт», зокрема, на його упаковці та маркуванні. Загалом, для захисту від фальсифікації вітчизняні виробники цементу використовують рельєфну упаковку, спеціальне маркування, унікальні коди або покриття, які вирізняють оригінальний продукт. Результати аналізу елементу маркетингового комплексу «Місце» для тарованого цементу засвідчили, що найбільш надійним каналом збуту оригінального цементу є офіційні дистриб’ютори та всеукраїнські торговельні мережі. При цьому невеликі торговельні точки часто торгують підробленим цементом. Основною метою заходів, які використовують вітчизняні виробники цементу у рамках елемента маркетингового комплексу «Просування», є підвищення усвідомленості споживачів про ризики, пов’язані з придбанням фальсифікованого цементу. Усі застосовувані маркетингові інструменти в межах комплексу 4Р дозволяють виробникам вирізнятись від конкурентів та позиціонувати свою продукцію як найбільш безпечну і надійну на ринку.

ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

Володимир Бодаковський — Fri, 29 Mar 2024 00:00:00 +0200

В статті здійснено дослідження теоретико-прикладних засад функціонування фінансової системи, адже в складних умовах українське суспільство потребує ефективних та дієвих рішень в системі управління як на мікро- так і на макрорівнях. В процесі формування наукових результатів використано основні методи наукового пізнання, а саме емпіричні, теоретичні, синтез, абстрагування, узагальнення, когнітивно-ономасіологічний аналіз. Проведено оцінку наукових праць вчених, які працюють в сфері публічного права та фінансової науки, що дозволило виявити ряд закономірностей в формуванні фінансових концепцій. А саме: в основу категорії «фінансова система» імплементовано розуміння «системи» та «фінансів», які на базовому рівні науково не уніфіковані. Відсутній консенсус в основних інструментах формування їх наукової лінгвістичної матриці, що, як наслідок, спричиняє дискусійність отриманих науковцями результатів. Виявлено відсутність колегіальності в методологічному забезпеченні досліджень фінансової системи. Вітчизняні та закордонні вчені користуються відмінними поглядами та інструментами, а це спричинило полярність розуміння зазначеної системи. Встановлено два основних підходи до формування категорії «фінансова система»: 1) з позиції управління, а саме державного як домінантного; 2) з позиції ринку, який притаманний закордонним науковцям, що переважно поєднується з інституційними парадигмами. На основі компонент формування категорій фінансової науки сформовано систему фінансово-правового розуміння фінансової системи та науково-правового сприйняття її структури. Актуалізовано макрофінансовий аналіз як науку, що виникла з макроекономічного аналізу та вивчає ефективність фінансової діяльності на макрорівні. Запропоновано основні напрями та сфери вивчення макрофінансових індикаторів для поглиблення знань в сфері макрофінансового управління, а саме динамічність якісних та кількісних ознак діяльності фізичних, юридичних осіб і держави. Проведено огляд та аналіз основних макрофінансових показників в Україні. На основі проведеного теоретико-методологічного аналізу актуалізовано потребу в консенсусі теоретиків і практиків, які досліджують фінансову систему, що дозволить досягнути кумулятивного управлінського ефекту в довготерміновій перспективі.

РОЗВИТОК МІЖНАРОДНОГО МАРКЕТИНГУ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ВИКЛИКІВ

Ольга Бойко, Валентина Морохова — Fri, 29 Mar 2024 00:00:00 +0200

Стаття присвячена дослідженню особливостей використання міжнародного маркетингу як комплексного інструменту досягнення стратегічних цілей на міжнародних ринках в умовах глобалізації економіки. Розглянуто сучасні підходи до трактування сутності і наслідків процесу глобалізації світової економіки. Визначено роль міжнародного маркетингу у використанні можливостей підприємств на зарубіжних ринках за умов ускладнення та інтенсифікації глобальної конкуренції. На основі систематизації літературних джерел виділено передумови розвитку міжнародного маркетингу. Дослідження засвідчили, що предметом міжнародного маркетингу виступає прийняття обґрунтованих маркетингових управлінських рішень щодо доцільності виходу на зовнішній ринок, вибору доступних для підприємства і перспективних зовнішніх ринків, форм виходу на зарубіжний ринок та розроблення комплексу маркетингу для конкретного ринку. Акцентовано, що міжнародний маркетинг в цілому відображає масштабність зовнішньоекономічної діяльності підприємства і реалізується через такі його види: мультинаціональний, глобальний та транснаціональний. Новизна дослідження полягає у подальшому розвитку теоретико-прикладних засад міжнародного маркетингу як основи розвитку міжнародного бізнесу. На думку авторів, розвиток міжнародного маркетингу може стати одним з головних чинників подолання нестабільності та економічної кризи у світовій економіці. Міжнародний маркетинг повинен відстежувати та адаптуватися до всіх змін у технологіях, які формують і розвивають потреби цільових споживачів як на глобальному, так і на окремих національних ринках, і знаходити оптимальні шляхи для їх максимального задоволення. Посилення ділової активності вітчизняних підприємств на міжнародних ринках потребує систематичних маркетингових досліджень та виявлення потенційних можливостей для створення стійких конкурентних переваг. Для вирішення цих завдань стратегічним напрямом міжнародної маркетингової діяльності обґрунтовано використання сучасних цифрових технологій як одного з найефективніших інструментів інформаційної підтримки зовнішньоекономічної діяльності. Запропоновано маркетингові методи на зовнішніх ринках обирати з урахуванням ринкових прогнозів, міжнародних практик, специфіки експортної продукції та ринкових тенденцій. Узагальнено підходи до розробки стратегій міжнародного маркетингу та визначено алгоритм розробки сучасних міжнародних маркетингових стратегій відповідно до цілей і загальної бізнес-стратегії підприємства з урахуванням можливостей розвитку.

РОЗРОБЛЕННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ МАРКЕТИНГОВОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ ДЛЯ МАЛОГО ПІДПРИЄМСТВА У ПЕРІОД АКТИВНОЇ ФАЗИ ВІЙНИ

Ліля Бублик, Олександр Антонюк — Fri, 29 Mar 2024 00:00:00 +0200

Військові конфлікти, епідемії та природні лиха зумовлюють зменшення темпів росту усіх економічних показників ефективності державних фінансів, що в свою чергу стає тригером до скорочення рентабельності приватного сектору економіки. Малі та середні підприємства особливо гостро реагують на соціально-економічні та військово-демографічні кризи державного чи світового масштабу. Актуальність теми полягає у вивченні можливості уникнення банкрутства чи тимчасових труднощів ведення підприємницької діяльності, через реалізацію інвестиційних фінансових проектів. Зважаючи на складні соціально-демографічні та економіко-політичні умови сьогодення, актуальність пошуку шляхів оптимізації функціонування приватного сектору економіки, стає все більшою. А, широкомасштабне, довготривале інвестування в розвиток маркетингової компанії малого підприємства сприятиме збільшенню ефективності його діяльності та підвищенню обсягу показників платоспроможності, ділової активності, фондовіддачі та фінансової стійкості. Наукова новизна дослідження полягає в уточненні поняття «інвестиційний проект», та формуванні організаційно-економічного механізму введення в реалізацію інвестиційних маркетингових проектів. Практичне значення одержаних результатів полягає у перспективі застосування для подальших теоретичних та практичних досліджень можливостей реалізації малими та середніми підприємствами інвестиційних маркетингових проектів, з метою оптимізації економічних показників ефективності господарської діяльності, популяризації бренду підприємства, чи пошуку нових ринків збуту готової продукції та послуг. Предметом дослідження є вивчення особливостей впливу військових дій та інших кризових явищ економіки на функціонування приватного підприємництва в Україні. Методи дослідження: процесі написання статті авторами використовувались методи комплексного аналізу інформації, індукції, дедукції, прогнозування та порівняння даних теоретичної і аналітичної інформації.

АДАПТАЦІЯ СТРАТЕГІЙ УПРАВЛІННЯ БІЗНЕСОМ ДО ВИКЛИКІВ СЕРЕДОВИЩА ГОСПОДАРЮВАННЯ

Дмитро Будзін, Олександр Дейнега — Fri, 29 Mar 2024 00:00:00 +0200

Стаття розглядає актуальну проблему адаптації стратегій управління бізнесом до викликів, що виникають через несприятливе середовище господарювання. Метою написання статті є дослідження та аналіз стратегій управління бізнесом з потребою їх адаптації до загроз, що виникають у зв’язку з несприятливим середовищем господарювання, зокрема пандемією та вторгненням рф в Україну. Вивчено та оцінено інноваційні стратегії управління бізнесом в умовах несприятливого середовища господарювання. Визначено оптимальні шляхи використання цифрових технологій для забезпечення успішного функціонування підприємств у складних умовах невизначеності та змін. Скомбіновано результати теоретичного аналізу та практичних прикладів для розуміння та розробки стратегій управління бізнесом в умовах несприятливого середовища господарювання. Досліджено вплив кризових ситуацій на підприємства та висвітлено інноваційні підходи до управління ними, що дозволило розвинути нові підходи до управління бізнесом у нестабільних умовах. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що вони надають конкретні рекомендації та стратегії для підприємств щодо ефективного управління в умовах несприятливого середовища господарювання. Ці рекомендації допоможуть менеджменту виявити та використати можливості, що виникають у складних умовах, та знизити ризики для стійкого функціонування підприємства. Застосування у практичній діяльності підприємств таких інновацій, як розширене використання онлайн-платформ та штучного інтелекту, дозволяють їм пристосуватися до кризових ситуацій. Одночасно з’являються нові ризики, зокрема такі як кібербезпека та проблеми соціального характеру. Підприємства, що інвестували в цифрові технології та швидко реагували на зміни, стали більш конкурентоздатними та готовими до майбутніх викликів. Нестабільне середовище господарювання вимагає від підприємств постійного інноваційного розвитку з точки зору діджиталізації бізнес-процесів, врахування ризиків, застосування гнучких підходів до управління підприємствами для забезпечення стійкості.

СЕКʼЮРИТИЗАЦІЯ: СУТНІСТЬ, КЛАСИФІКАЦІЯ ТА АКТУАЛЬНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ В УКРАЇНІ

Валентин Бур’янов, Ганна Куліш, Вікторія Круш — Fri, 29 Mar 2024 00:00:00 +0200

Мета дослідження полягає у критичному огляді, узагальненні та класифікації різних підходів щодо використання секʼюритизації для їхньої подальшої імплементації в Україні у рамках повоєнного відновлення економіки та інфраструктури. Розглянуто основні етапи впровадження і розвитку секʼюритизації активів. Проаналізовано і визначено основні типи секʼюритизації, представлено їх класифікацію. Обґрунтовано, що саме секʼюритизація сприяє прогресивному розвитку фінансового ринку завдяки зниженню ризиків та обумовлює підвищення ефективності використання капіталу в процесі його перерозподілу та залучення інвестицій через посередницькі компанії. Розкрито основні принципи процесів сек'юритизації, описано різні типи сек'юритизованих інструментів та оцінюється їх застосовність та значущість для економічного середовища України. Аналіз підкреслює потенційні переваги сек'юритизації в диверсифікації джерел фінансування, покращенні ліквідності та полегшенні управління ризиками, а також досліджує регуляторні, ринкові та інфраструктурні передумови для її ефективної реалізації в Україні. Доведено, що сек'юритизація є гнучким та ефективним механізмом для залучення капіталу та зниження ризиків, який давно використовується у фінансовій практиці іноземних країн. Впровадження механізму сек'юритизації дозволить українським бізнесам залучати необхідне фінансування, контролюючи будь-який грошовий потік, який проявляє ознаки стабільності. Для інвесторів сек'юритизація є привабливою через передбачуваність грошових надходжень завдяки стандартизації активів, що включені до пулу активів. Дослідження фінансової діяльності у корпоративному секторі вказує на те, що сек’юритизація є перспективним фінансовим інструментом для України, особливо в контексті післявоєнної реконструкції, фінансування військово-промислового комплексу та залучення інвестицій у цивільні підприємства. Впровадження сек'юритизації може залучити великі фінансові ресурси, пропонуючи надійний механізм для економічного оживлення та інвестицій у публічні та приватні сектори.

ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ТА МОЖЛИВОСТІ ЙОГО АДАПТАЦІЇ В УКРАЇНІ

Інеса Вдовіна, Алла Славкова — Fri, 29 Mar 2024 00:00:00 +0200

Досліджено критерії побудови ефективної пенсійної системи та їх врахування при проведенні реформ в зарубіжних країнах. Визначено пріоритетні напрямки реформування пенсійної системи України з урахуванням об’єктивної соціально-економічної та безпекової ситуації. Серед основних причин, що стимулюють уряди багатьох країн світу до реформування пенсійних систем слід назвати зростання дефіцитів загальнодержавних пенсійних фондів та видатків бюджетів на виплати літнім людям на тлі таких глобальних тенденцій, як старіння населення, зменшення чисельності платників внесків на пенсійне страхування, збільшення числа отримувачів пенсійних виплат та тривалості життя на пенсії. Визначено, що основними критеріями, яким має відповідати пенсійна система країни, є достатність, стійкість, надійність та доступність за витратами. Проаналізовано рівень дотримання принципів достатності, стійкості та надійності при реформуванні пенсійних систем окремих країн. Авторами обґрунтовано, що дотримання принципу доступності за витратами при побудові пенсійної системи слід розглядати на перетині політичних та економічних чинників. Серед політичних умов слід назвати менталітет нації та ставлення суспільства до людей літнього віку. Серед економічних – рівень доходів та реальна спроможність державних фінансових фондів покривати зростаючі витрати на утримання літніх людей. Визначено пріоритети пенсійних реформ в зарубіжних країнах, зокрема запровадження механізмів автоматичної параметричної корекції пенсійних систем при зміні окремих економічних та демографічних показників, що має бути врахованим при проведенні реформи в Україні. Актуальними для України визначено також запровадження умовно-накопичувальної моделі пенсійної системи, забезпечення доступності інформації про стан пенсійних рахунків та уніфікацію баз даних всіх інфраструктурних учасників пенсійної системи. Для досягнення соціальної справедливості в рамках існуючої розподільної пенсійної системи слід диференціювати підходи до визначення розмірів пенсій в залежності від трудового стажу та розміру сплачених внесків для окремих категорій населення, а також розробити та запровадити професійні пенсійні плани.

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ МІЖНАРОДНИХ ІНВЕСТИЦІЙ: СУБʼЄКТИВНІ ТА ОБʼЄКТИВНІ ВИМІРИ З ПОЗИЦІЙ ІНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ

Роман Гуменюк — Fri, 29 Mar 2024 00:00:00 +0200

Актуальність статті зумовлена потребами й можливостями забезпечення Україною сприятливого інституційно-правового середовища для залучення іноземних інвестицій у період військового стану та поствоєнний період з метою відбудови та розвитку економіки. Метою статті є дослідження субʼєктивних та обʼєктивних вимірів соціально-економічного середовища міжнародних інвестицій з позицій інституційно-правового регулювання та обґрунтування важливості якісного інституційно-правового регулювання господарської діяльності для підвищення рівня інвестиційної привабливості України. У дослідженні використано історичний і логічний методи для висвітлення сучасного стану справ у сфері залучення іноземних інвестицій в Україну, математико-аналітичні методи, кореляційний аналіз були застосовані для оцінки впливу іноземних інвестицій на макроекономічні показники вітчизняної економіки, методи порівняння й узагальнення стали основою класифікації вимірів соціально-економічного середовища міжнародних інвестицій на субʼєктивні та обʼєктивні. Вказано, що як в умовах війни, так і в умовах повоєнного відновлення економіки України залучення іноземного капіталу має критичне значення. У статті обґрунтована позиція, що незначні суми капіталовкладень можуть здійснюватися іноземними інвесторами і в малорозвинуті економіки з незначним рівнем розвитку інституційно-правового регулювання господарської діяльності, проте виробництво кінцевих продуктів, розвиток капітало- та інтелектуаломістких галузей економіки не можливі без якісного законодавства, інтегрованого до міжнародного правового поля. Дослідження опирається на міждисциплінарний підхід, висвітлюючи можливості синтезу економічних та правових методів для досягнення результатів, наповнених науковою новизною. Головні результати дослідження включають класифікацію вимірів соціально-економічного середовища міжнародних інвестицій на субʼєктивні та обʼєктивні. Дослідження підкреслює практичну цінність наукової оцінки стану соціально-економічного середовища міжнародних інвестицій, пропонуючи практичні орієнтири для урядовців, правників та аналітиків щодо удосконалення законодавства України з метою покращення рівня її інвестиційної привабливості.

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ АГРОПРОМИСЛОВИХ ЛАНЦЮГІВ ДОДАНОЇ ВАРТОСТІ У КРАЇНАХ З РИНКОВОЮ ТА ПЕРЕХІДНОЮ ЕКОНОМІКОЮ

Тетяна Гуцул, Наталія Суліма, Андрій Романов — Fri, 29 Mar 2024 00:00:00 +0200

Стаття присвячена темі формуванню ланцюгів доданої вартості в агропромисловому комплексі. Глобальні ланцюги доданої вартості (надалі ГЛДВ) тепер стали важливою частиною глобалізованої світової економіки. Враховуючи, що глобальні ланцюги мають значний вплив не лише на окремі компанії та транснаціональні корпорації, а й на цілі країни, важливо проаналізувати вплив на агропромисловий сектор кожної країни, що існує на глобальному рівні. Щоб ефективно працювати в цих умовах, компаніям необхідно змінити свої організаційні структури, аби підвищити гнучкість та формалізувати бізнес-процеси, особливо ті, що пов’язані з ланцюжком створення вартості. Мета статті – продемонструвати особливості формування ланцюгів доданої вартості під час виробництва продукції із сировини, отриманої в сільському господарстві. З огляду на можливості, які надають ланцюги доданої вартості країнам, що розвиваються, державні органи й агенції з розвитку розробили і впровадили різноманітні стратегії та програми з інтеграції ланцюгів доданої вартості, незважаючи на численні ризики та побоювання. Одні компанії зосереджені на розвитку ринку, інші – на вдосконаленні організаційної структури та підвищенні продуктивності, треті – на створенні мереж, іноземних інвестиціях, передаванні технологій і розвитку навичок. Активна участь у ГЛДВ дала змогу знизити бар’єри для входу на нижні ланки ланцюга створення вартості й інтеграції української промислової продукції до світового експорту, сприяла інтеграції української промислової продукції до світового експорту. З огляду на зміну географічних і продуктових векторів вітчизняного експорту, варто зазначити, що подальша участь України в міжнародній торгівлі залежить від зміцнення конкурентоспроможності вітчизняного ланцюга доданої вартості. Подальші дослідження мають бути спрямовані на розробку ефективних інструментів підтримки української промисловості в контексті сучасних торговельних угод.

МЕТОДИ АНАЛІЗУ ТА ОЦІНКИ КОНКУРЕНТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СУБ’ЄКТІВ ТУРИСТИЧНОЇ ІНДУСТРІЇ

Ірина Єрко — Fri, 29 Mar 2024 00:00:00 +0200

У статті зроблено огляд методів для аналізу та оціни конкурентного потенціалу суб’єктів туристичної індустрії. Метою статті є дослідження методів аналізу та оціни конкурентного потенціалу суб’єктів туристичної індустрії. Основними завданнями статті є аналіз методів до оцінки конкурентного потенціалу суб’єктів господарювання та оцінки розвитку туристичної індустрії. Досліджено методи оцінки конкурентного потенціалу суб'єктів господарювання відомих фахівців та науковців, а саме: Брича В., Галич Н., Забуранна Л. В., Кулік А. В., Бутко М.П., Савіцької О.П., Савіцької Н.В. Гаврилюк С.П., Биби В.В., Теницької Н.Б., Білизни А.Р., Портер М., Бочан І.О. Розглянуто різні аспекти методів оцінки розвитку туристичної індустрії фахівцями та науковцями, а саме: Мазаракі А.А., Лебедєва І.В., Заячковської Г., Бутко М.П., Савіцької О., Гедіна М., Коркуни О.І., Марценюк Л.М. та Юхновської Ю.О. Як видно, науковці пропонують поетапність проведення аналітичних досліджень, що є важливим з позиції проведення комплексного та системного оцінювання конкурентного потенціалу суб’єктів туристичної індустрії. Важливим є визначення мети та завдань оцінювання, вибір суб’єкта та об’єкта оцінювання, визначення напрямів та системи показників (критеріїв) оцінки, підприємств-конкурентів, розрахунок інтегрального показника конкурентного потенціалу, визначення рангу (місця) суб’єкта туристичної індустрії у загальному рейтингу. В цілому, різноманіття методичних підходів у дослідженні методів аналізу та оцінки конкурентного потенціалу суб'єктів туристичної індустрії вказує на необхідність комбінування різних методів для отримання комплексної та об'єктивної оцінки, базуючись на сучасних концепціях управління та оптимізації ресурсів, необхідністю врахування різних аспектів, таких як варіація попиту, лояльність клієнтів та інтегрованим підходом для отримання комплексного розуміння ситуації. Дане дослідження є важливим з позиції розробки авторського підходу до методики аналізу та оцінки конкурентного потенціалу суб’єктів туристичної індустрії

НАПРЯМИ ДОСЛІДЖЕНЬ У СФЕРІ ОМНІКАНАЛЬНОСТІ В УПРАВЛІННІ МАРКЕТИНГОМ: БІБЛІОМЕТРИЧНИЙ ОГЛЯД

Ірина Жалінська — Fri, 29 Mar 2024 00:00:00 +0200

Омніканальність розглядається як новий підхід до маркетингової діяльності компанії в інтегрованому середовищі, яке поєднує онлайн і офлайн канали, та яке наразі активно трансформується. У статті окреслено наявні напрями дослідження омніканальності в маркетинговому менеджменті з метою формування цілісного уявлення про омніканальність. Для цього було проведено бібліометричний аналіз наукових публікацій, наданий базою даних SCOPUS, наукову кластеризацію за допомогою програми VOSviewer та вивчення найбільш цитованих статей. На основі дослідження 1125 документів щодо омніканальності протягом 2013–2023 років було проведено та візуалізовано бібліометричне поле омніканальності, включаючи загальну кількість документів, предметні галузі, найпродуктивніші джерела, найбільш впливових авторів, приналежність до відповідних установ, публікацію статей за країнами, тематичне кластеризування та вивчення найбільш цитованих статей. Науковий інтерес до омніканальності з’явився в 2013 році й з тих пір неухильно зростає, зберігаючи провідну позицію у сфері «Бізнес, управління та бухгалтерський облік». Більшість документів опубліковано в США, Китаї та Індії. Встановлено відсутність суттєвої концентрації публікацій в певному університеті, а також джерелі. Визначено шість важливих тематичних кластерів, а саме: управління продажами онлайн і офлайн, проблеми маркетингу та маркетингової стратегії, комерція, роздрібна торгівля, клієнтський досвід і задоволеність споживача. Початкова тема пов’язана з торгівлею (комерцією), натомість остання тема – із задоволеністю споживачів. Питання конкуренції в омніканальному середовищі, вплив омніканальності на рітейл, метрики для моніторингу омніканальності, створення позитивного сервісного досвіду та логістика як пов’язана тема висвітлюються в найбільш цитованих статтях. Отримані результати надають змогу обґрунтувати сучасний порядок денний проблематики омніканальності та найбільш пріоритетні напрями її дослідження, визначити джерела її науково-методичного забезпечення для подальшого розвитку.

ГРАНТИ УКРАЇНСЬКОГО ФОНДУ СТАРТАПІВ ДЛЯ ПІДТРИМКИ ТЕХНОЛОГІЧНИХ КОМПАНІЙ

Мар’яна Кобеля-Звір — Fri, 29 Mar 2024 00:00:00 +0200

У статті досліджено можливості грантової допомоги Українського стартап-фонду і Western NIS Enterprise Fund. Продемонстровано, що для українських технологічних стартапів є актуальним цей інструмент фінансової підтримки, зокрема гранти у розмірі від 25 000 до 50 000 дол. Грантове фінансування можна використати на статті витрат, що стосуються реалізації стартап-проекту: оплата заробітної плати членів команди, консультаційні послуги, придбання обладнання, маркетинг та просування на ринку. Окреслено фокусні сфери грантової підтримки, а саме: AR/VR, blockchain, медицина, енергетика, фінтех, штучний інтелект, електронний уряд, legaltech та біотехнології. У дослідженні наголошено на тому, що профінансованими грантовими ресурсами Українського фонду стартапів можуть бути проекти на pre-seed та seed стадіях. Акцентовано на тому, що грантова програма дозволяє стартап-компаніям розвиватися та випускати на ринок нові або вдосконалені технології, товари, організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру. Продемонстровано алгоритм відбору проектів, який складається з таких етапів розгляду заявок та оцінювання: внутрішній комплаєнс, експертне оцінювання, пітч та оцінювання конкурсною комісією, затвердження Наглядовою радою Фонду. Проаналізувавши конкурсну документацію, ми сформували низку рекомендацій для стартаперів, які планують брати участь у конкурсному відборі проектних пропозицій. Зазначено, що за умови дотримання організаціями-заявниками всіх критеріїв прийнятності грантової програми та розробки проекту згідно з рекомендаціями проектні пропозиції стартаперів мають високі шанси бути гідно оціненими конкурсною комісією, яка приймає рішення про надання фінансування проектам. Роль УФС у процесі становлення стартап-екосистеми надзвичайно важлива, а його спільна грантова програма з WNISEF здатна якісно змінити хід розвитку технологічних компаній. Підсумовано, що ефект від цієї підтримки буде відчутний на рівні процесів стимулювання економічного зростання та посилення міжнародного іміджу України.

АУТСОРСИНГ ТА АУТСТАФІНГ: ВИБІР ЕФЕКТИВНОЇ СТРАТЕГІЇ УПРАВЛІННЯ РЕСУРСАМИ В СУЧАСНОМУ БІЗНЕСІ

Мар’яна Когут, Руслана Содома, Павліна Дубинецька — Fri, 29 Mar 2024 00:00:00 +0200

У статті представлено аналіз концепції аутстафінгу, включаючи етимологію та ключові функції вказаного терміну, а також огляд його розвитку та інтеграції у сферу сучасного бізнесу. Особлива увага зосереджується на ролі аутстафінгу у забезпеченні ефективного управління робочими ресурсами організацій, зниженні витрат та залученні спеціалізованих фахівців за потребою. В статті досліджується еволюція аутстафінгу в контексті значних промислових та технологічних змін, які мали місце у XX та на початку XXI століття, акцентуючи на його значущості для оптимізації витрат та підвищення гнучкості у керуванні персоналом. У статті здійснено порівняльний аналіз аутстафінгу та аутсорсингу, що дозволяє визначити ключові критерії для вибору оптимальної стратегії управління ресурсами з огляду на конкретні потреби підприємства. Здійснено комплексний аналіз стратегій аутсорсингу та аутстафінгу, виділяючи їх значення для управління ресурсами в рамках сучасного бізнес-контексту. Зокрема, розглянуто, як рішення про використання однієї з цих моделей визначається специфічними потребами організації, типом роботи та вимогами до гнучкості, тим самим забезпечуючи детальне розуміння переваг та потенційних недоліків кожного підходу. У статті наводено приклади використання аутстафінгу у різноманітних секторах економіки, включаючи технологічні компанії, стартапи, виробничі підприємства та установи охорони здоров'я, що ілюструє його вклад у вирішення специфічних завдань або реалізацію проектів. Проведено SWOT-аналіз, який дозволяє оцінити сильні та слабкі сторони аутстафінгу, а також ідентифікувати можливості для розвитку та потенційні загрози, пов'язані з його застосуванням. На підставі проведеного аналізу запропоновано рекомендації для організацій, які мають намір інтегрувати аутстафінг у свою корпоративну стратегію, акцентуючи на необхідності формування чітких показників ефективності, забезпеченні конфіденційності інформації, оптимізації витрат та підвищенні загальної продуктивності, а також на важливості культурної адаптації та удосконалення управління проектами та комунікаційними процесами. Висвітлено, що успішне впровадження аутстафінгу може значно підвищити гнучкість, ефективність та конкурентоспроможність компаній на ринку, мінімізувавши при цьому потенційні ризики. Водночас, стаття висвітлює існуючі ризики, асоційовані з нестабільністю зайнятості, потенційним зниженням заробітної плати, та обмеженими можливостями для професійного зростання. Окреслено, що адаптація ринку праці до таких змін вимагає ретельного регулювання та стратегічного підходу з боку урядів та бізнесу.

АНАЛІЗ РОЗВИТКУ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ АГРОПРОДОВОЛЬЧОЇ СФЕРИ В УМОВАХ ДОВОЄННОГО ВПЛИВУ ТА ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД НА ПРИКЛАДІ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сергій Крамський, Ольга Євдокімова, Олександр Дарушин, Олег Захарченко — Fri, 29 Mar 2024 00:00:00 +0200

На сьогодні триваюча повномасштабна військова агресія рф проти України, заподіяла багато матеріальної шкоди, людським, інфраструктурним та агропродовольчим ресурсам Миколаївського регіону. Повоєнний сталий розвиток Миколаївського регіону в умовах обмеженості фінансових ресурсів інвестиційні ресурси мають спрямовуватися не лише на вирішення серйозних проблем у сільському господарстві, а й насамперед на розвиток галузей і виробництв, здатних генерувати значні ефекти з меншим, ніж зараз, терміном окупності" повоєнного відновлення регіону. Для підвищення ефективності господарської діяльності необхідний достатній рівень інвестиційної підтримки. Інвестиції сприяють впровадженню інновацій та стимулюють зростання виробництва, економічний та соціальний розвиток. Формулювання концептуальних засад стратегії базується на загальних принципах (відкритість, співпраця, інновації, синергія, диверсифікація, еквівалентність та спеціалізація) та нових принципах (субсидіарності, комплексний регіональний підхід, партнерство та співробітництво, стале інвестування, розвиток мереж та просторове планування). Роль інвестиційної діяльності як ключового чинника підвищення ефективності виробництва та забезпечення стабільного економічного зростання постійно зростає і в сучасних умовах стає пріоритетною для сільськогосподарських підприємств. Згідно з опитуванням, найбільш нагальними питаннями, які потребують вирішення в інвестиційному процесі, були заміна застарілих машин та обладнання (36,8%) та зниження виробничих витрат (21,8%). Інтенсивний розвиток агропродовольчого виробництва передбачає технічну модернізацію, реконструкцію, оновлення робочої частини основних фондів та нове будівництво об'єктів (наприклад, тваринницьких ферм, інфраструктури дистрибуції та маркетингу). Однак, здатність сільськогосподарських виробників реалізувати ці напрямки інвестування залежить від їх фінансового стану, розміру підприємств, ефективності їх діяльності та інших критеріїв, що впливають на їх здатність генерувати власні інвестиційні ресурси та доступність позикових коштів.

ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ В УПРАВЛІННІ ЕНЕРГЕТИЧНИМИ РЕСУРСАМИ СУДЕН

Інна Лапкіна, Вікторія Главатських — Fri, 29 Mar 2024 00:00:00 +0200

У статті розглядаються питання економічної оцінки результатів роботи судноплавної компанії в залежності від швидкості руху суден та визначеної кількості шкідливих викидів внаслідок роботи суден на різних швидкостях. Міжнародна конвенція про запобігання забрудненню з суден 1973 року зі змінами, внесеними Протоколом 1978 року або «МАРПОЛ 73/78», є однією з найважливіших міжнародних морських екологічних конвенцій. Вона була розроблена Міжнародною морською організацією з метою мінімізації забруднення навколишнього середовища – морів, океанів, повітря, – включаючи скидання та забруднення нафтою та інші шкідливі викиди до гідросфери та атмосфери. Станом на січень 2018 року сторонами конвенції є 156 держав, які є державами прапора 99,42% світового тоннажу суден. Усі судна під прапором країн, які підписали МАРПОЛ 73/78, підпадають під її вимоги, незалежно від того, де вони працюють, і країни-члени несуть відповідальність за судна, зареєстровані в їхньому національному судновому реєстрі. Витрати на паливо відносяться до головних статей витрат при використанні морського транспорту, тому велике значення має розробка комплексу заходів, спрямованих на зниження витрат палива при експлуатації суден. Час доставки вантажу є одним з найважливіших показників, що характеризують якість перевізного процесу, але з іншого боку, експлуатація суден в певних діапазонах швидкостей дозволяє досягти істотного зменшення витрат палива і, як наслідок, зменшення експлуатаційних витрат, а також шкідливих викидів, що здійснюються суднами. Тому при виборі оптимальної швидкості руху суден важливим є дотримання балансу між цими двома показниками. Економія палива при експлуатації судна може бути здійснена кількома шляхами. Один з них полягає в оновленні флоту досконалими суднами нового покоління, які оснащені сучасними двигунами. Цей шлях пов'язаний з залученням значних інвестицій. Інший шлях спрямований на вдосконалення організаційних та економічних умов раціонального використання матеріально-технічних ресурсів судноплавних компаній, що в свою чергу дає змогу для вдосконалення нормування та обліку паливно-енергетичних ресурсів, мастильних матеріалів, змінних частин та обладнання.

ПОБУДОВА СТРАТЕГІЇ ВНУТРІШНЬОГО МАРКЕТИНГУ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Мар’яна Мальчик, Віталій Прокопець — Fri, 29 Mar 2024 00:00:00 +0200

У статті розглядається роль внутрішнього маркетингу в закладах вищої освіти та основні засади побудови його стратегії. Автори стверджують, що внутрішній маркетинг є важливим стратегічним інструментом для забезпечення ефективної діяльності закладу вищої освіти в постійно мінливих умовах. Він допомагає підвищити мотивацію та задоволеність працівників і здобувачів вищої освіти, сприяє створенню єдиної корпоративної культури, а також прямо впливає на зовнішній маркетинг. В межах аналізу літератури фактом стала майже повна відсутність українських досліджень теми внутрішнього маркетингу в ЗВО, але існують широкі дослідження щодо класичних підприємств. Тому автори статті спершу фокусують увагу на відмінностях між закладами вищої освіти та підприємствами класичного типу, серед яких основними є цінності (підприємства працюють заради максимального прибутку, розвитку ринку, ЗВО ж створюють академічну спільноту, розвивають науку), цільова аудиторія (ЗВО на противагу підприємствам у внутрішньому середовищі, окрім працівників, мають здобувачів вищої освіти), а також той факт, що ЗВО надають послуги великої тривалості, під час яких регулярно взаємодіють із отримувачами послуг, на відміну від класичних підприємств. Також в статті розглянуто ключові відмінності у внутрішньому маркетингу та його складових у ЗВО на противагу класичним підприємствам, де найвагомішим фактором є відсутність-наявність категорії здобувачів вищої освіти. Автори статті розглядають предметно внутрішній маркетинг закладів вищої освіти, виділяють такі його ознаки, як персоналізація та тривалість у часі, рекурентність. Також у статті йде мова про можливі етапи для створення стратегії внутрішнього маркетингу ЗВО, ймовірні проблеми та їх рішення при імплементації стратегії. Найбільшою проблемою, на думку авторів, може стати пасивність колективу, його супротив трансформаціям. Як висновок, ефективне впровадження інтуїтивно-зрозумілої стратегії внутрішнього маркетингу може сприяти підвищенню конкурентоспроможності закладу вищої освіти, залученню та утриманню талановитого персоналу і здобувачів вищої освіти, а також покращенню його загального іміджу в освітньому та науковому сегментах.

ЗАСТОСУВАННЯ ВЕЛИКИХ ДАНИХ ТА АНАЛІТИКИ ДЛЯ ОПТИМІЗАЦІЇ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ І ЗНИЖЕННЯ ВИТРАТ

Наталія Овандер, Ольга Катуніна, Ганна Дідур — Fri, 29 Mar 2024 00:00:00 +0200

У нинішньому конкурентному бізнес-середовищі організації шукають інноваційні підходи для підвищення ефективності, скорочення витрат і отримання конкурентних переваг. Використання великих даних та аналітики стало ключовою стратегією у досягненні цих цілей. Мета статті – розглянути трансформаційний потенціал великих даних і аналітики в оптимізації різних бізнес-процесів у різних галузях, з’ясувати, як використання цих технологій може призвести до значного скорочення витрат, підвищення операційної ефективності та конкурентних переваг для організацій. У статті розглянуто актуальну проблему, пов’язану з необхідністю використання великих даних та аналітики, щоби залишатися конкурентоспроможними та розвиватися в цифрову епоху. Використовуючи величезні обсяги даних, отриманих з різних джерел, включно із взаємодією з клієнтами, операційними процесами та ринковими тенденціями, організації отримують корисну інформацію про свою діяльність та приймають обґрунтовані рішення. У цьому дослідженні розглянуто, як компанії різних галузей застосовують великі дані та аналітику для оптимізації процесів, виявлення недоліків та економії коштів у різних секторах економіки. Завдяки детальному аналізу тематичних досліджень і галузевих прикладів висвітлюються ключові стратегії та найкращі практики впровадження аналітики великих даних, що демонструють відчутні переваги, які отримують організації. Проаналізовані результати свідчать про значне покращення операційної ефективності, використання ресурсів і скорочення витрат, досягнуте завдяки впровадженню рішень на основі великих даних та аналітики. Використовуючи передові методи аналітики, такі як прогнозне моделювання, машинне навчання та візуалізація даних, компанії можуть проактивно виявляти можливості для оптимізації та зменшувати ризики. Розглянуто також виклики та обмеження, пов’язані з впровадженням великих даних і аналітики, зокрема, проблеми конфіденційності даних, нестача навичок та складнощі інтеграції. Водночас у статті наголошується на важливості подолання цих перешкод за допомогою стратегічних інвестицій у технології, розвиток персоналу та управління організаційними змінами. Зроблені висновки підкреслюють трансформаційний вплив великих даних і аналітики на сучасні бізнес-операції, акцентуючи їхню роль як каталізатора інновацій та конкурентоспроможності. Організації, які ефективно використовують силу інсайтів на основі даних, отримують стійку перевагу на сучасному ринку.

ОЦІНКА ФАКТОРІВ ВПЛИВУ НА СИСТЕМУ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЯМИ У Е-БІЗНЕСІ

Іов Пилипенко, Святослав Князь, Роман Русин-Гриник — Fri, 29 Mar 2024 00:00:00 +0200

Вивчення електронного бізнесу та впровадження інновацій набуває великого значення в наш час з кількох причин, включаючи факторний аналіз. Факторний аналіз може виявити основні чинники, що впливають на успішність електронного бізнесу, такі як технологічні інновації, зміни в споживчих уподобаннях, конкуренція тощо. Цей аналіз дозволяє ідентифікувати ключові технологічні та інноваційні чинники, які визначають конкурентоспроможність електронних бізнесів і сприяють їхньому подальшому розвитку. Вивчення та оцінювання факторного впливу на систему управління інноваціями у сфері електронного бізнесу відіграє важливу роль у забезпеченні успішності цієї галузі для різних суспільних груп і інститутів. У статті обґрунтовано, що усі фактори, які впливають на ефективність формування та розвиток системи управління інноваціями у е-бізнесі можна розподілити на три групи: фактори з низьким, середнім і високим рівнями значущості. До першої групи належать: лідерство та управління, а також ринкові тенденції, до другої – технологічні фактори і організаційна культура, до третьої усі інші (фінансування та ресурси, регулятивна політика, колаборація та партнерство, навчання та розвиток персоналу, зворотний зв'язок з клієнтами, аналіз даних та інсайти). На основі кластерного аналізу, доведено, що загальна сукупність факторів розподілена на дві групи в межах, яких дві деревоподібні структури, які, певною мірою, автономні одна від одної. Аргументовано, що вектором практичного використання отриманої інформації про групи факторів і їх взаємозв'язки є розроблення стратегії оптимізації управління інноваціями у е-бізнесі, яка б базувалась на урахуванні найбільш значущих факторів. У процесі управління інноваціями в е-бізнесі взаємодія між ринковими тенденціями, технологічними факторами та організаційною культурою відіграє ключову роль. Аналізуючи взаємодію між групами, можна ефективно розподіляти ресурси, надаючи перевагу тим факторам, які мають вищий вплив на загальну ефективність системи. Також, за допомогою кластерного аналізу, можна виявляти потенційні можливості для інновацій та покращень, враховуючи специфіку кожної з ідентифікованих груп факторів.

ЕКОЛОГІЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЯК БАЗОВИЙ ПРИНЦИП ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Сергій Пиртко, Михайло Пиртко — Fri, 29 Mar 2024 00:00:00 +0200

У статті досліджено суть поняття «екологічна відповідальність». Доведено, що вона передбачає не лише відповідальність за нанесення шкоди довкіллю, але й реалізацію превентивних заходів щодо її недопущення, а також присутність морально-етичних норм. Визначено, що одним із напрямків екологічної відповідальності є екологічно орієнтоване споживання. Дотримання суб’єктом господарювання принципів екологічної відповідальності дозволяє сформувати додаткові переваги продуктів на ринку, підвищити цінність бренду підприємств. Встановлено, що екологічне мислення, екологічні установки, екологічна поведінка визначають екологічну свідомість споживача, що формує його як екологічну особистість. Результати досліджень підтвердили, що, не зважаючи на нижчий відносно розвинених країн світу, рівень платоспроможності українських споживачів, рівень їх екологічної свідомості є досить високим. Цей тренд зумовлений загальним високим рівнем соціальної свідомості, ріст якої спричинений зокрема і злочинним вторгненням росії в Україну. Доведено, що важливою умовою позитивної динаміки зростання репутаційного капіталу підприємств за рахунок дбайливого ставлення до довкілля є нарощування поінформованості споживачів щодо реалізації їх екологічної політики за умови інтенсифікації екологічних комунікацій. До основних принципів побудови екологічних комунікацій варто віднести: проведення якісних і кількісних досліджень, використання цільових повідомлень і повідомлень на основі цінностей, використання соціальних впливів і соціальних норм, налагодження стосунків, ефективне використання розмовної мови, локалізація екологічної проблеми. Визначено, що технічний прогрес сприяє вирішенню екологічних проблем через посилення інтенсифікації екологічних комунікацій. Доведено, що зростанню екологічної свідомості всіх учасників бізнес-процесів сприяє налагодження ефективних екологічних комунікацій, що створює передумови для успішного входження України у Європейський економічний простір.

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ОБЛІКОВІ АСПЕКТИ РОЗРАХУНКІВ В ІНТЕРНЕТ ТОРГІВЛІ

Ольга Пляшко, Сергій Хомич — Fri, 29 Mar 2024 00:00:00 +0200

У статті досліджено особливості форм та способів здійснення розрахунків між учасниками в процесах купівлі-продажу через мережу Інтернет та порядок їх обліку. В дослідженні використано загальнонаукові методи аналізу, синтезу і структурно-логічного узагальнення та статистичного дослідження. З’ясовано сутність понять електронна комерція, електронна торгівля, Інтернет торгівля. Визначено предметну область дослідження як господарську діяльність суб’єктів відносин у сфері електронної купівлі-продажу товарів та послуг, що здійснюється через мережу Інтернет. Досліджено діючу практику організації розрахунків в Інтернет торгівлі на основі визначених моделей суб’єктної взаємодії B2B, B2G, B2C. Узагальнено основні формати безготівкових розрахунків, серед яких дистанційне банківське обслуговування, системи еквайрингу та електронні розрахунки через систему терміналів самообслуговування. Встановлено особливості готівкових розрахунків та сферу їх застосування в Інтернет торгівлі, визначено сумові обмеження та варіанти їх здійснення шляхом розрахунку безпосередньо в офісі продавця або під час доставки товару кур’єром. Досліджено сферу застосування розрахунків електронними грошима, динаміку операцій з ними та її причини. Акцентовано, що статус криптовалюти в Україні на дату написання статті офіційно не визнаний, тому вона не є законним способом розрахунку. Виділено способи безготівкових розрахунків, які законодавчо підпадають під визначення розрахункових операцій і потребують застосування реєстраторів розрахункових операцій. З’ясовано, що порядок обліку розрахункових операцій в Інтернет торгівлі залежить від форми їх здійснення та способу оплати та запропоновано відповідні кореспонденції рахунків. Визначено, що для фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності відсутні вимоги ведення бухгалтерського обліку. Узагальнено, що діюче в Україні нормативне поле не обмежує права та можливості суб’єктів Інтернет торгівлі щодо здійснення та вибору ними форм і способів розрахунків, а перспективи галузі сприяють подальшому розвитку платіжних послуг та електронної комерції.

МАРКЕТИНГОВИЙ ПІДХІД У ДОСЛІДЖЕННІ КРЕАТИВНИХ ІНДУСТРІЙ: ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА ВИКОРИСТАННЯ

Сергій Прокопенко — Fri, 29 Mar 2024 00:00:00 +0200

В статті викладено результати проведеного дослідження питання розвитку креативних індустрій в сучасних умовах. На основі узагальнення та систематизації літературних джерел було сформульовано гіпотезу щодо можливості розглядати креативні індустрії як креативну бізнес-екосистему. Розширення понятійного апарату викликано тими змінами, які відбулися та зараз відбуваються в економіці багатьох держав. Після пандемічний період, а для України початок військової агресії з боку рф довели, що однією з сфер економічної діяльності здатної забезпечити зростання економічного потенціалу країни є креативні індустрії. З приведених у статті статистичних даних видно, що вони продовжують свій підйом не зважаючи на ті кризи, які були та є. Окрім позитивних тенденцій в галузі креативних індустрій дослідження виявило й певні недоліки. Одним з них є низький рівень структурованості цієї індустрії, що заважає їй розкрити свій потенціал у повному обсязі. Взявши за основу теорії Дж. Мура та Дж. Делонгі про бізнес-екосистеми, було запропоновано розглядати й креативні індустрії з цієї позиції. Це дало змогу розширити категорійний апарат та дозволяє більш продуктивно підійти до вирішення питання формування діджитал інструментів маркетингу. Розвиток креативної бізнес-екосистеми напряму залежить від обраної нею маркетингової стратегії розвитку. Вона дозволяє створити умови для підвищення конкурентоспроможності бізнес-структури, надати чітке розуміння власних сильних та слабких сторін, обґрунтовано підходити до опису та формування портрету споживача та характеристик цільової аудиторії, сформувати систему діджитал інструментів, яка буде відповідати вимогам саме креативної бізнес-екосистеми в її прагненні задовольняти потреби споживачів. В статті наведено практичні приклади реалізованих кейсів креативних бізнес-екосистем, що дає можливість стверджувати про доведеність висунутої на початку дослідження гіпотези. Отже, дослідження креативних індустрій має бути більш об’ємним за рахунок того, що вони утворюють екосистеми до яких входять різні представники креативної галузі.

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ CRM-СИСТЕМ У ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ МАЛОГО БІЗНЕСУ

Андрій Прощенко — Fri, 29 Mar 2024 00:00:00 +0200

Метою статті є оцінка впливу впровадження CRM-систем на ефективність управління та розвиток підприємств малого бізнесу. В статті проведено аналіз актуальних досліджень та публікацій в сфері ефективності впровадження CRM-систем у діяльність підприємств, що свідчать про значний інтерес до цієї теми серед науковців та практиків. Разом з тим, потребує більш глибокого аналізу ефективність впровадження CRM-систем у малому бізнесі та їх вплив на показники ефективності та рентабельності. В статті визначено унікальні виклики, які впливають на вибір CRM-системи для підприємств малого бізнесу та визначено, що оптимальний вибір полягає в обранні спрощеної системи з необхідними функціями, спрямованої на управління відділом продажів, з легким освоєнням та простотою управління та налаштуванням інтерфейсу. Виділено переваги впровадження CRM-системи на підприємства малого бізнесу та підтверджено, що впровадження CRM-системи в малому бізнесі допомагає підвищити ефективність управління та контролю над бізнес-процесами, сприяючи швидшому прийняттю рішень та оптимізації використання ресурсів. Проведено оцінку ефективності впровадження crm-систем у діяльність підприємств малого бізнесу на прикладі ТОВ «КОМСІТІ». Визначено, що впровадження CRM-системи в сучасний бізнес, особливо в діяльність малих підприємств, є ключовим кроком у покращенні управління та досягненні максимальних результатів.. Впровадження CRM-системи KeyCRM в ТОВ «КОМСІТІ» у 2021 році має вирішальне значення у контексті його спеціалізації у сфері комплексного обслуговування об'єктів, що включає централізоване водопостачання та управління відходами. Визначено, щоо фінансовий результат ТОВ «КОМСІТІ» значно покращився, що виявляється у збільшенні чистого прибутку та свідчить про успішність впровадження CRM-системи, але також вказує на необхідність управління витратами та ефективного контролю за ними для подальшого стабільного розвитку бізнесу. Відмічено, що впровадження CRM-системи сприяло покращенню всіх показників рентабельності ТОВ «КОМСІТІ», що свідчить про успішну стратегію управління та великий потенціал для подальшого розвитку.

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ УКРАЇНИ, УПРАВЛІНСЬКІ МЕХАНІЗМИ ЇЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Ольга Савченко, Олександр Дем’янюк — Fri, 29 Mar 2024 00:00:00 +0200

У даній роботі досліджена проблематика ролі та значення управлінських механізмів у процесі забезпечення сфери інтелектуальної власності. Розкрито сутність поняття «інтелектуальна власність», яка є цінністю, капіталом як окремих суб’єктів, так і держави в їх сукупності загалом. Окреслено, що більшість підходів до визначення даної категорії демонструють її правовий аспект та соціально-філософську позицію, проте, у роботі акцентовано увагу на вагомості управлінського підходу. Крім цього, визначено функції та специфічні особливості інтелектуальної власності як засобу конкурентного ресурсу об’єктів власності. З’ясовано, що найважливішими управлінськими механізмами системи публічної влади є інформаційний, організаційний та нормативно-правовий склад, які взаємозв’язані та взаємодоповнюючі, кожен з яких має власні індикатори діяльності системи. У роботі розкрито їх зміст та визначено складові. Встановлено, що інформаційний управлінський механізм – це комунікативні ресурси та процеси інформаційного забезпечення формування, функціонування та розвитку систем. У той же час, визначено, що організаційний управлінський механізм є відкритим структурно-функціональним організмом, що має взаємозалежні елементи системи, котрі об’єднані метою, цілями та завданнями, а їх реалізація здійснюється згідно принципів, функцій та методів управління. Сутність нормативно-правового управлінського механізму розкрито як набір законодавчих рішень галузевого призначення, що покликаний регулювати, впорядковувати та нормативно забезпечувати функціонування та розвиток сфери інтелектуальної власності. Наявні проблеми у сфері інтелектуальної власності, сучасні виклики в умовах війни, а також інтеграція України у європейську спільноту – усі названі та інші чинники обумовлюють необхідність реформації системи інтелектуальної власності. Результатом змін має бути забезпечення національних інтересів держави, а також соціально-економічних вигод окремих бізнес-структур та суб’єктів права власності.

АДАПТАЦІЯ МЕХАНІЗМІВ ФІНАНСУВАННЯ БУДІВНИЦТВА ДО НОВОГО ЗАКОНОДАВЧОГО СЕРЕДОВИЩА

Наталія Свічкар, Тетяна Загорельська, Андрій Кобиляков — Fri, 29 Mar 2024 00:00:00 +0200

У статті проводиться ретельний аналіз впливу останніх змін у законодавстві України на механізми фінансування будівництва. Закон України № 2518-IX «Про гарантування речових прав на майбутні об'єкти нерухомості», прийнятий 15 серпня 2022 року, став ключовим елементом дослідження, оскільки він вносить суттєві корективи у правове регулювання відносин між девелоперами, інвесторами, управителями та іншими суб'єктами будівельного процесу. Автори статті зосереджуються на нововведеннях, запроваджених цим законом, таких як визначення ролі девелоперів, впровадження понять майбутнього об'єкту нерухомості та спеціальних майнових прав, які мають значний вплив на процеси фінансування будівництва. Стаття аналізує нововведення «гарантійної частки» у аналізованому законі, що визначає мінімальний обсяг майбутніх об'єктів нерухомості з обмеженнями на залучення коштів та правочини, з метою забезпечення завершення будівництва незалежно від фінансового стану замовника чи девелопера. Відокремлені конкретні зміни, які відбулись завдяки прийняттю Закону № 2518-ІХ та які впливають на механізм фінансування коштів від інвесторів. Окрема увага приділяється аналізу механізмів залучення коштів, включаючи фонди фінансування будівництва (ФФБ), договори купівлі-продажу майбутніх об'єктів нерухомості та емісію цільових корпоративних облігацій. Аналізується роль і відповідальність управителя ФФБ, а також представлено вимоги до управителя згідно із законом. В статті також розкриваються переваги і потенційні ризики механізму фінансування через ФФБ, зокрема у контексті регулювання, контролю використання коштів, взаємодії з НКЦПФР, а також забезпечення прав інвесторів. Стаття також розглядає потенційні ризики, пов'язані з використанням цих фінансових інструментів, і надає рекомендації щодо оптимізації стратегій фінансування у новому законодавчому контексті. Практичним завданням дослідження є підвищення ефективності та прозорості фінансування будівельних проєктів, а також захист прав та інтересів інвесторів і девелоперів у складних умовах сучасного ринку нерухомості України.

ДЕФІНІЦІЯ «СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ»: ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТА СУЧАСНІСТЬ

Аліна Стожок — Fri, 29 Mar 2024 00:00:00 +0200

У статті висвітлено теоретичні підходи до тлумачення поняття «соціальна мобільність» у контексті історичних аспектів та сучасних викликів та загроз, породжених повномасштабною війною та наслідками пандемії COVID-19. Досліджено та проаналізовано підходи зарубіжних та вітчизняних науковців до визначення соціальної мобільності через призму освіти, кваліфікації, професії, доходів, заробітної плати, соціального статусу, міграційні процеси. Обґрунтовано концепт соціальної мобільності, характеризуючи останню через соціально-економічні показники відповідно до рівня аналізу, концепцій та компонентів. Розглянуто взаємозв’язок між соціальними інститутами, змінами у структурі зайнятості, економічним зростанням, розвитком людського капіталу та процесами соціальної мобільності. Проведено аналіз тлумачення поняття «соціальна мобільність» міжнародними інституціями та сконструйовано власне бачення поняття соціальної мобільності працівників, яке передбачає зміни у кар’єрі, доходах та рівні заробітної плати, освітньо-кваліфікаційному рівні, здобутті нових навичок та досвіду, а також соціальному захисті. Визначено, що соціальна мобільність працівників є процесом, який дозволяє працівникові змінювати один вид діяльності на інший, успішно опановувати нові технології, реалізовувати вертикальну та горизонтальну кар’єру, пристосовуватись до внутрішнього та зовнішнього середовища. Підкреслено вагомість впливу соціально-економічних трансформацій на процеси соціальної мобільності під час повоєнного відновлення людського капіталу та економіки країни загалом. Акцентовано увагу на вагомості дослідження процесів соціальної мобільності у період повоєнної відбудови, а саме під час посткризового відновлення економіки та необхідного розвитку освітньо-трудового потенціалу держави. Наголошено на врахування принципів різноманітності, рівноправності та інклюзивності, стратегічного лідерства, злагодженої взаємодії роботодавців та державних інституцій у теоретичних та практичних дослідженнях підвищення соціальної мобільності працівників

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У МАРКЕТИНГУ: МОЖЛИВОСТІ ВПЛИВУ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ

Андрій Фігун, Ярослав Петрівський, Тетяна Коханевич — Fri, 29 Mar 2024 00:00:00 +0200

У статті розглянуто ключові аспекти та перспективи застосування штучного інтелекту (ШІ) в маркетингу. В ній досліджується вплив ШІ на стратегічне планування, реалізацію маркетингових кампаній і розширення можливостей для бізнесу. У статті наведено детальний перелік категорій інструментів ШІ, які вирішують певні маркетингові завдання, такі як створення контенту, аналіз купівельної поведінки споживачів, SEO-оптимізація, автоматизація тощо. Особливий акцент у дослідженні приділяється генеративному ШІ, який показав значне зростання в 2022-2023 роки. Крім того, значна увага приділяється здатності цих моделей створювати високоякісний контент, включаючи текст, зображення та відео, а також їх здатності швидко перекладати на різні мови, що зменшує бар’єри спілкування з потенційними клієнтами. Таке використання штучного інтелекту для створення контенту та мовного перекладу дозволяє малому та середньому бізнесу конкурувати з великими компаніями, надаючи їм потужний маркетинговий інструмент. Аналіз показує, що використання ШІ істотно підвищує продуктивність маркетингових кампаній при одночасному зниженні витрат на їх реалізацію та проведення. У статті також висвітлено використання інструментів штучного інтелекту на різних етапах розробки маркетингової стратегії, від аналізу даних і вибору цільової аудиторії до реалізації та оптимізації маркетингової діяльності. У статті підкреслюється важливість подальшої інтеграції ШІ в маркетинг, щоб залишатися конкурентоспроможними та ефективними в сучасному діловому світі. Враховуючи широке використання штучного інтелекту, важливо враховувати аспекти безпеки, включаючи захист даних і питання авторського права. Отримані результати доводять важливість застосування штучного інтелекту в маркетингу, демонструють позитивний вплив штучного інтелекту на сучасний маркетинг та значні перспективи його подальшого використання. Наукова значущість дослідження полягає в актуалізації наявних досліджень та окресленні перспектив подальшого використання штучного інтелекту в маркетингу. Результати дослідження підкреслюють значний потенціал ШІ в індустрії маркетингу та наголошують на важливості його використання для покращення результативності маркетингових стратегій, а також конкурентоспроможності та ефективності бізнесу.

АУДИТ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД

Олена Цятковська, Євгенія Чемодурова — Fri, 29 Mar 2024 00:00:00 +0200

З огляду на те, що в Україні активно запроваджується стратегічний підхід до здійснення сталого розвитку територій різних типів, планування у системі місцевого управління стає інструментом підвищення конкурентоспроможності територій і регіонів, засобом згуртування різних суб’єктів територіального розвитку навколо нових цінностей і довгострокових пріоритетів, що відповідають Цілям сталого розвитку. В умовах децентралізації влади, передача ключової ролі в управлінні розвитком територіальних громад органам місцевого самоврядування обумовила послаблення функції контролю. Обмеженість обсягів фінансових ресурсів, наявних у державі, та геополітична ситуація, що склалася у зв’язку із повномасштабним вторгненням Росії, обумовлюють необхідність забезпечення соціально-економічної стабільності. У свою чергу, прозорість та цільове використання фінансових ресурсів органами державної влади та здійснення контролю за використанням коштів, визначають ефективність державної політики та якість життя населення. Метою статті є дослідження розвитку аудиту виконання програм соціально-економічного розвитку та його впливу на досягнення стратегічних цілей розвитку громад у контексті децентралізації. З’ясовано, що одним із напрямів практичної реалізації управління територіальною громадою є складання та виконання місцевих програм, спрямованих на досягнення вимірюваних показників розвитку найбільш значущих сфер життєдіяльності громад. Управління розвитком громад здійснюється через складання та виконання програм, спрямованих на підтримку найбільш значущих сфер життєдіяльності громади. Уточнено, що не варто ототожнювати місцеві програми розвитку з бюджетними програмами. Адже бюджетна програма є однією із особливих складових програмно-цільового методу, охоплює вузький напрямок діяльності, а місцева програма може реалізовуватися декількома розпорядниками коштів в рамках виконання бюджетної програми. Доведено, що в умовах об’єднань територіальних громад, коли реалізація програм соціального та економічного розвитку торкається усіх сфер життєдіяльності, потребує ефективного розподілу ресурсів та прийняття вірних управлінських рішень, аудит також має бути комплексною процедурою – поєднувати фінансовий аудит, управлінський аудит, аудит відповідності, соціальний аудит.

ЦИФРОВА ІНТЕГРАЦІЯ В ТЕРИТОРІАЛЬНОМУ МАРКЕТИНГУ

Fri, 29 Mar 2024 00:00:00 +0200

Метою статті є дослідження впливу цифрових інструментів на територіальний маркетинг та розгляд їхнього використання для оптимізації стратегій та ціноутворення в цьому контексті. У статті розглянуто такі аспекти, як аналітика даних, геолокація, мобільні додатки та інші цифрові інструменти, що дозволяють підприємствам збирати, аналізувати та використовувати дані для покращення маркетингових стратегій та ціноутворення. Авторський внесок у вирішення досліджуваної наукової проблеми полягає у вивченні та аналізі впливу цифрових інструментів на територіальний маркетинг. Виявлено, що ці інструменти дозволяють підприємствам аналізувати ефективність маркетингових заходів, вимірювати конверсію та ROI, оптимізувати стратегії та ціноутворення, а також покращувати комунікацію з клієнтами. Вказано, що дослідження в цій галузі може спрямовуватися на розвиток нових технологій, вивчення впливу на споживачів та соціальні аспекти, а також на розробку нових стратегій для оптимізації маркетингових заходів. Цифрова інтеграція в територіальному маркетингу є важливою для оптимізації стратегій та ціноутворення в контексті територіального маркетингу. Це дозволяє підвищити ефективність маркетингових заходів, забезпечуючи більш точне спрямування рекламних зусиль на цільову аудиторію та зменшення витрат на рекламу. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості підприємствам оптимізувати свої стратегії маркетингу та ціноутворення, а також покращувати комунікацію з клієнтами. Дослідження показали, що цифрова інтеграція в територіальному маркетингу дозволяє підприємствам залучати та утримувати клієнтів, а також забезпечувати більшу ефективність та результативність їхніх маркетингових заходів. Тож, цифрова інтеграція також дозволяє підвищити залученість аудиторії за допомогою різних цифрових каналів комунікації та підвищити точність та ефективність ціноутворення за рахунок аналізу даних про попит та пропозицію на ринку. В цілому, цифрова інтеграція в територіальному маркетингу дозволяє підвищити конкурентоспроможність компанії та забезпечити більшу кількість клієнтів.

РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТ ЯК ІНСТРУМЕНТ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ СУБ’ЄКТІВ Є-БІЗНЕСУ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ ТА СУСПІЛЬСТВА

Ірина Надточій, Ірина Крамаренко, Наталія Гришина — Fri, 29 Mar 2024 00:00:00 +0200

У статті досліджено ризик-менеджмент як інструмент управління фінансово-економічною безпекою суб’єктів є-бізнесу в умовах цифрової економіки та суспільна. Обґрунтовано, цифровізація з однієї сторони надає бізнесу нові можливості для розвитку, а з іншої – викликає додаткові ризики. Це вносить корективи в соціально-економічне розвиток суб’єктів е-бізнесу та визначає необхідність оновлення підходів до управління фінансово-економічною безпекою. Визначено, що модель забезпечення фінансово-економічної безпеки підприємстві малого бізнесу, заснована на управлінні ризиками. Систематизовано ризики підприємств малого бізнесу в залежно від характеру можливою погрози, пов’язаною з використанням цифрових технологій, сформульовані ключові вимоги до системі управління ризиками, дана схема реалізації системи в умовах цифровий трансформації соціально-економічних процесів. Наголошено, що управління фінансово-економічною безпекою суб’єктів е-бізнесу припускає розробку системи управління ризиками, що здатна оперативно реагувати на зміни соціальної та політичної ситуації, мати властивістю саморегулювання, протидіяти негативному впливу внутрішніх й зовнішніх факторів. Доведено, що першорядне значення для створення та функціонування системи ризик-менеджменту суб’єктів е-бізнесу має можливість виявлення факторів ризику й зниження їх рівня впливу. Визначено, що у якості одного з дієвих механізмів управління фінансово-економічною безпекою суб’єктів е-бізнесу в умовах цифровізації запропоновано використовувати активну систему ризик-менеджменту. Сформульовані ключові вимоги до системи управління ризиками з метою забезпечення фінансово-економічної безпеки суб’єктів е-бізнесу. Доведено, що управління ризиками з метою забезпечення фінансово-економічної безпеки суб’єктів є-бізнесу – це безперервний ітераційний процес, який спрямовує та координує ключові напрями діяльності. Важливу роль з позиції забезпечення фінансово-економічної безпеки грає систематизація ризиків суб’єктів є-бізнесу. Сформулюємо вимоги до активною системи ризик-менеджменту для забезпечення фінансово-економічної безпеки суб’єктів є-бізнесу в умовах цифровації. Розроблена схема системи ризик-менеджменту суб’єктів є-бізнесу.