НАУКОВІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ВИКОНАВСЬКО-ПЛАСТИЧНИХ УМІНЬ ПІАНІСТА У ПРОЦЕСІ ІНСТРУМЕНТАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ

Лібоя Лію

doi:10.32782/ART/2024-4-10

Лібоя Лію ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» https://orcid.org/0009-0001-8360-5819

DOI: https://doi.org/10.32782/ART/2024-4-10

Ключові слова: виконавсько-пластичні уміння, науковий підхід, інструментальна підготовка, музикант-піаніст, майбутні викладачі фортепіано

Анотація

Стаття присвячена розробці методологічних аспектів щодо формування виконавсько-пластичних умінь музиканта-піаніста в процесі інструментальної підготовки. Мета статті – визначити і обґрунтувати наукові підходи та педагогічні принципи до формування виконавсько-пластичних умінь піаніста у процесі інструментальної підготовки. Мета реалізується шляхом застосування методів теоретичного дослідження: аналізу, синтезу, систематизації. У статті уточнено сутність ключового поняття «виконавсько-пластичні уміння», які визначаються як гармонійно-узгоджені дії піаніста, що відповідають художньо-смисловому задуму виконавця та реалізуються у інтонаційно-руховому процесі на основі цілеспрямованого і доцільного використання вільного піаністичного апарату, вагової гри, гнучкого мислення і слухового контролю. Окрім цього, уточнено значення: «підхід», «науковий підхід», «рефлексія», «компетенція». Відповідно до специфіки формування «виконавсько-пластичних умінь» визначено і обґрунтовано низку наукових підходів: когнітивно-мотиваційний підхід спрямований на розвиток здатності самостійно аналізувати, розуміти і втілювати музичні концепції на інструменті, а також вдосконалювати технічні навички, що підкріплюються стимулюванням позитивної мотивації, яка підсилює прояв когнітивних можливостей музиканта та забезпечує прогрес навчання; перцептивно-рефлексивний підхід акцентує увагу на взаємодії слухо-рухової перцепції та рефлексії (самоусвідомленні та аналізі виконання); на здатності внутрішньо осмислювати свої рухи, розуміти їх скоординованість як засіб посилення інтонаційної виразності, поліпшення якості звуковидобування і загального піаністичного комфорту; виконавсько-компетентнісний підхід обрано для практичної реалізації виконавсько-пластичних умінь як цілісного явища та гармонійного розвитку технічного, художнього та інтелектуального сегментів виконавської майстерності у виконавсько-інтерпретаційному процесі музиканта. Враховуючи особливість наукових підходів доцільно визначені педагогічні принципи щодо формування виконавсько-пластичних умінь музиканта-піаніста.

Посилання

Лію, Лібоя (2023). До визначення поняття «виконавсько-пластичні уміння» у науковому дискурсі. Інноваційна педагогіка. Одеса. Вип. 65. Т. 2. С. 70–74.
Реброва, О.Є., Ніколаї, Г.Ю. (2016). Теоретико-методологічні засади дослідження хореографічно-педагогічної освіти в Україні. Мистецтво і освіта. № 3 (81), Київ: Педагогічна думка. С. 6–12.
Бусел, В.Т. (ред) (2001). Великий тлумачний словник сучасної української мови. Київ: Ірпінь: ВТФ «Перун».
Курлянд, З. Н. (ред.) (2007). Педагогіка вищої школи: Київ: Знання.
Ракітянська, Л.М. (2018). Наукові підходи як теоретико– методологічне підґрунтя педагогічних досліджень. Наукові записки: Педагогічні науки. Вип. 163. С. 124–129.
Прохорова, О. В. (2019). Сутність когнітивно-комунікативної методики викладання та її застосування при викладанні сходознавчих дисциплін. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. № 43 том 3. С. 56–59.
Варій, М. Й. (2009). Загальна психологія.: підр. [для студ. вищ. навч. закл.]. Київ. 1007 с
Грінченко, А.М., Мамикіна, А.І. (2012). Професійне мислення музиканта-піаніста. Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Вип. 79 (І ч.), Київ. С. 108–113.
Solso Robert L. (1998). Cognitive Psychology. Allyn and Bacon.
Бурська, О. П. (2005). Методичні основи розвитку музично-виконавського мислення студентів у процесі фортепіанної підготовки: автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.02. Київ.
Ніколаєвська, Ю.В. (2029). Музична комунікація як інтерпретативний феномен (на прикладі творчості хх–початку ххі ст.), спеціальність 17.00.03 – музичне мистецтво …на здобуття наукового ступеня доктора мистецтвознавства. ХНУМ імені І.П. Котляревського. Харків.
Смородська, М. М. (2022). Рефлексія в аспекті професійного вдосконалення майбутнього вчителя музичного мистецтва. Інноваційна педагогіка, Вип. 53(2). С. 124–128.
Сенчина, Н. Г. (2023). Багатофункціональність рефлексивного підходу в сучасному освітньому просторі. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. Вип. 95, С. 96–100.
Барановська, O. (2021). Theoretical foundations of the functioning of Education. Ways to improve the effectiveness of educational activities: collective monograph. Іnternational Science Group. Boston: Primedia eLaunch, р. 608–622.
Шевцова, О. Б. (2024). Музично-виконавська компетентність у професійній підготовці майбутнього викладача музичного мистецтва. Сучасна освіта в Україні : особливості розвитку в умовах воєнного стану та повоєнні перспективи: колективна монографія. Дніпро : Середняк Т. К., C. 489–510.
Грозан, С. (2014). Компетентнісний підхід як складова частина підготовки майбутнього вчителя музики до професійної самореалізації. Наукові записки КДПУ імені Володимира Винниченка. Серія : Педагогічні науки. Вип. 132. С. 282–285.
Горбенко, О.Б. (2015). Формування виконавської компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва. Scientific Journal «ScienceRise» №10/5(15). С. 40–43.