ІСТОРИКО-ГЕНЕТИЧНЕ УЗАГАЛЬНЕННЯ ІДЕЙ ФОРМУВАННЯ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО НАЦІОНАЛЬНИХ ГЕРОЇВ ОСОБИСТОСТІ
Анотація
У статті розглядається історико-генетичне узагальнення ідей формування ціннісного ставлення до героїв упродовж історичних періодів як важливого чинника виховання особистості, збереження історичної пам’яті та формування громадянської свідомості. У статті виділено, проаналізовано та описано ключові фази героїзації – від стародавніх часів до сьогодення. Прослідковується процес зміни парадигми висвітлення ставлення до героїчних особистостей. Стаття визначає основні характеристики героїчних образів у різні епохи: воїнська доблесть, моральний ідеал, політичне лідерство та соціальна місія, які дають можливість сформулювати цілісну картину дійсності. Історія формування героїчного ідеалу – це сім ключових етапів, кожен з яких відображає зміни соціально-економічних, політичних та культурних умов суспільства. Вони трансформуються від сакральних та міфічних персонажів у первісних спільнотах, через епічні твори античності та лицарські ідеали середньовіччя, до національно-визвольного підходу епохи Відродження та романтизму, а також до маніпулятивної героїзації в умовах тоталітарної ідеології. Сучасний етап характеризується деміфологізацією традиційних образів та розширенням поняття героїзму, яке охоплює не лише військових і політичних діячів, а й представників науки, культури та волонтерського руху. Героїчна дискусія залишається важливим елементом суспільного самовизначення та консолідації спільноти навколо ключових моральних та ідеологічних цінностей. Стаття демонструє, як еволюція образу героя відображає постійні трансформації суспільства та його потребу у символах, здатних надихати та об’єднувати людей незалежно від історичного періоду і яким чином це впливає на формування ціннісного ставлення до цих героїв.
Посилання
Голобородько О. (2024). Героїзація як феномен сучасної медіакультури. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. № 1. С. 126–131.
Гомер ( 2006). Іліада. Харків: Фоліо, 416 с.
Дячок В. (2008). Устим Кармелюк (Карменюк) та розбійництво на Поділлі: конкретно-історичний та джерелознавчий аспект. Наукові записки. Серія: Історичні науки. 12. С. 175–201.
Кралюк П. (2017). Богдан Хмельницький: легенда і людина. Харків: Фоліо, 282 с.
Крижанівський О. (1996). Історія Стародавнього Сходу. Курс лекцій. Навч. посіб. Київ, 480 с.
Лейпунська Н. Про культ Ахілла в Північному Причорномор’ї (1970). Археологія. № 23. С. 60–73.
Пащенко В., Пащенко Н. (2003). Пісня про Роланда: Давньофранцузький епос Київ, Либідь, 192 с.
Thomas C. (1906). On Heroes, Hero-Worship, and The Heroic in History. New York : Longmans, Green and Co., 332 с.
Шинкарук В. Д., Сопівник Р. В., Сопівник І. В. (2015). Теорія та історія соціального виховання в зарубіжних країнах . Київ, УП «Компринт», 256 с.
Завантажень PDF: 6