ПОЛІТЕХНІЧНІ КОЛЕДЖІ В СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ КИТАЙСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ

Анотація

Статтю присвячено вивченню місця і ролі політехнічних коледжів у системі професійної освіти Китайської Народної Республіки, а також їх значення для підготовки фахівців на сучасному етапі розвитку КНР. Представлено три періоди історії професійно-технічної освіти в Китаї та зазначено щодо її трансформації у професійну. Встановлено, що політехнічні коледжі є відносно новим типом закладів освіти, який виник у процесі реформування й модернізації професійно-технічної освіти. Вони є закладами освіти, які надають професійно-технічну освіту в різних галузях, включаючи охорону здоров’я, техніку, технології, сферу гостинності, бізнес, інформаційні технології тощо. Політехнічні коледжі зазвичай поєднують теоретичні знання з практичними навичками. Студенти мають можливість отримати досвід практичної роботи в реальних умовах завдяки практиці на виробництві й стажуванню в провідних компаніях. Останнім часом набула поширення тенденція щодо залучення до проведення занять практиків – представників виробництва і бізнесу. Політехнічні коледжі застосовують різні форматами навчання, що сприяє підвищенню мотивації студентів до навчання і їхньому працевлаштуванні у майбутньому. Деякі коледжі вже запровадили програми професійно-технічної освіти, які були розроблені спільними зусиллями викладачів і виробничників, з метою врахування у програмах передових тенденцій в галузі, а також регіональних потреб. У коледжах приділяється увага не тільки фаховій підготовці, а й розвитку так званих мяких навичок, зокрема комунікатиних умінь, здатності до встановлення контактів і умінь роботи в команді. Констатовано, що функціонування політехнічних коледжів перебуває під пильним контролем держави,що стосується як змісту освітніх програм, так і засобів забезпечення їх реалізації, обладнання тощо. Визначено специфічні переваги політехнічних коледжів: поєднання теорії з практикою, швидке реагування на ситуацію на ринку праці й запити роботодавців, можливість прямого виходу випускників на ринок праці, залучення практиків до викладання й широка пропозиція практик і стажування на виробництві.