РОЛЬ МИСТЕЦТВА ТА МИСТЕЦЬКОГО КРАЇНОЗНАВСТВА ПРИ ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦІВ ГАЛУЗІ ТУРИЗМУ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню ролі мистецтва та мистецького країнознавства у професійній підготовці фахівців туристичної галузі. Розглядаються сучасні виклики та потреби ринку праці у сфері культурного туризму, які вимагають від фахівців не лише організації подорожей, а й глибокого розуміння та інтерпретації культурної спадщини різних країн і регіонів. Проаналізовано існуючий розрив між теоретичною підготовкою студентів та практичними навичками, необхідними для ефективної роботи в цій галузі, зокрема, уміння аналізувати мистецькі об’єкти, створювати культурно-пізнавальні маршрути та забезпечувати автентичний культурний досвід для туристів. Стаття обґрунтовує необхідність інтеграції мистецького країнознавства в навчальні програми закладів вищої освіти, спираючись на аналіз праць вітчизняних та зарубіжних науковців у сфері туризму, культурології та педагогіки. Зроблено огляд ключових теоретичних засад та методичних підходів до вивчення мистецької спадщини, акцентуючи увагу на міждисциплінарному характері цієї галузі знань, яка поєднує елементи історії, географії, мистецтвознавства та етнології. У статті детально охарактеризовано структуру компетентностей, які необхідно сформувати у майбутніх фахівців туристичної галузі для успішної діяльності у сфері культурного туризму. Виділено когнітивні компетентності, пов’язані з ґрунтовними знаннями про мистецькі стилі, епохи та об’єкти, функціональні компетентності, спрямовані на розвиток умінь аналізувати, проектувати та організовувати туристичні продукти, міжкультурні компетентності, необхідні для ефективної взаємодії з туристами з різних культурних середовищ, а також цифрові компетентності, що забезпечують використання сучасних інформаційних технологій у професійній діяльності. Окрему увагу приділено обґрунтуванню інноваційних методичних підходів до викладання мистецького країнознавства, таких як інтеграційний, проблемно-орієнтований, кейс-метод, проєктна діяльність та використання цифрових технологій. Розглядаються приклади ефективного застосування віртуальних екскурсій, інтерактивних карт, 3D-моделювання та мобільних додатків у навчальному процесі. Підкреслюється важливість посилення практичної складової навчання, включаючи навчальні практики в музеях та туристичних компаніях, участь у культурних проектах, розробку реальних туристичних продуктів та міжнародні обміни. Стаття також пропонує комплексний підхід до оцінювання сформованих компетентностей, який передбачає поєднання традиційних методів контролю з інноваційними формами, такими як портфоліо проектів, симуляції, публічні презентації та експертна оцінка. Зроблено висновок про ключову роль мистецького країнознавства у підготовці фахівців туристичної галузі, здатних ефективно працювати у сфері культурного туризму та забезпечувати якісний та автентичний туристичний досвід для відвідувачів.