ГУМАНІСТИЧНІСТЬ ТВОРЧОСТІ ГЕРМАНА ЖУКОВСЬКОГО ЯК ДУХОВНА КОНСТАНТА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО МУЗИКАНТА-ПЕДАГОГА

Анотація

Статтю присвячено життєтворчості українського композитора, піаніста, диригента, педагога, музично-громадського діяча Рівненського краю Г. Л. Жуковського, що є віддзеркаленням долі української інтелігенції радянської доби. Здійснено спробу проаналізувати культурно-мистецький спадок композитора, зокрема гуманістичні пошуки його творчих шляхів усупереч ідеологізованості тоталітарного радянського режиму. Окреслено перспективи використання творчого доробку митця в освітньому процесі підготовки музикантів-педагогів, учителів мистецтва (музичного мистецтва), зокрема через змістове (репертуарне) наповнення дисциплін мистецького циклу, що виступає одним із важливих аспектів національного виховання в мистецькій сфері. З’ясовано, що ще на початку композиторської діяльності Г. Л. Жуковського виявився глибокий зв'язок із народним мистецтвом, на основі якого сформувалися головні риси музики композитора: багатий мелодизм та національна колористика, рельєфність, яскрава емоційна виразність та щирість музичного вислову. Індивідуальний стиль Г. Л. Жуковського – результат глибокого знання українського народнопісенного мистецтва та органічного поєднання народної пісні з традиціями вітчизняної й світової класичної музики. Підкреслено, що багатогранна творча діяльність (композиторська, педагогічна, піаністична, диригентська, культурно-громадська тощо) репрезентує Г. Л. Жуковського як гуманіста, який, самовіддано слідуючи своїй місії педагога виховувати духовну особистість, формувати світоглядні орієнтири, гуманізувати внутрішній світ молодого покоління, власним прикладом виховував у молодих музикантів ідеали добра, милосердя, людяності, толерантності, любові, поваги до людської гідності тощо. Виокремлено, що гуманістичність життєтворчості композитора є орієнтиром у професійній підготовці майбутніх музикантів-педагогів, учителів мистецтва (музичного мистецтва), їхнього цілісного художнього світогляду, ціннісного ставлення до національно-культурної спадщини та виступає дороговказом у формуванні особистісних якостей майбутніх фахівців як провідників культури для молодого покоління. Творчі здобутки Г. Л. Жуковського, знаного і шанованого за життя та мало виконуваного нині, потребують якнайглибшого пізнання й популяризації, як і вся культурно-мистецька спадщина минулого, зокрема і регіональна (краєзнавча). Вітчизняна музична/музично-педагогічна освіта потребує оптимізації використання культурно-мистецької спадщини минулого, зокрема регіональної, задля вдосконалення професійної підготовки музикантів-педагогів. Наголошено на важливості регіонального (краєзнавчого) підходу до пізнання мистецтва, що є запорукою глибокого культурного діалогу минулого, теперішнього і майбутнього та набуває загальнонаціонального значення у цілісній національно-культурній палітрі держави. Акцентовано на необхідності збереження культурно-історичної пам’яті та поваги до культурно-мистецької спадщини українського народу, зокрема краєзнавчої, яка є потужною зброєю утвердження національної ідентичності.