ОСОБЛИВОСТІ РОЛІ ТА МІСЦЯ МУЗИКИ У ФОКУСІ ТРЕНДІВ КУЛЬТУРИ СЬОГОДЕННЯ

Анотація

В даній науковій розвідці презентується загальна характеристика закономірностей побутування та сприйняття класичної музики у сучасному просторі культури метамодерну. В процесі нашого дослідження ми намагалися виявити та експлікувати функції музичного мистецтва в контексті озвучування простору повсякденності. В статті проілюстровано, що музика, як відображальне явище культури соціуму, звучить у найрізноманітніших контекстах людської життєдіяльності, унаслідок чого її статус виявляється гранично рухливим, тобто, вона може виступати як у ролі повсякденної, так і в ролі "надпобутової" музики. Автор акцентує, що відносно музичного мистецтва, яке звучить "закадрово" в ракурсі соціальних дій, традиційний поділ на жанри вже не діє. В нашій науковій роботі, зважаючи на тотальність "закадрового" сприйняття музики, формується закономірне питання – а чи можливо в принципі сьогоднішній час визначати роль тієї чи іншої музики через традиційні жанрові градації? Процес зняття жанрових кордонів проявляється особливо наочно, коли в якості "супруводжувальної" музики виступає класика. Ми, намагалися докладніше позначити її специфічні функції у озвучуванні різних просторів і подій людської життєдіяльності. Класична музика, що лунає "закулісно", миттєво виокремлює те місце, де вона звучить, з усього навколишнього ландшафту і взагалі з контексту повсякденності і буденності, за рахунок того, що її звуковий код разюче відрізняється від звичного звукового коду сучасної епохи. Навіть якщо класична музика звучить "закадрово", то людина все одно відмітить її присутність так само, як, наприклад, вона відразу почує іноземну мову серед загального гомону людей, що розмовляють. Зауважено, що контексти звучання музики, яка звучить фоново, значно широкоформатніші та поліфонічніші порівняно з прагматичними цілями, що переслідуються функціональною музикою. Визначається, що музичне мистецтво, класичне зокрема, своєю присутністю формує ілюзію гармонійності, естетичної привабливості навколишнього простору, звичайних дій та соціальних відносин, сприяє стирання кордонів між віддаленими історичними епохами, привносить у життєву буденність відчуття духовної змістовності та значущості.