ТРОФІЧНИЙ СПЕКТР ТА ХАРЧОВА ПОВЕДІНКА LISSOTRITON VULGARIS У ТИМЧАСОВІЙ ВОДОЙМІ М. РІВНЕ, УКРАЇНА

  • О. В. Попельницька
Ключові слова: земноводні, тимчасові водойми, Lissotriton vulgaris, трофічні об’єкти, кормодобувна поведінка.

Анотація

У статті узагальнено стан досліджень трофічного спектра та кормодобувної поведінки тритона звичайного в Європі загалом та в Україні зокрема. Зроблено висновок про високий рівень та різноплановість таких досліджень за кордоном порівняно з Україною. Визначено актуальність таких досліджень у тимчасових водоймах. У статті проаналізовано трофічний спектр та харчову поведінку тритона звичайного в тимчасових водоймах м. Рівне. Одержано вміст шлунків 46 особин L. vulgaris, в яких виявлено 2309 трофічних об’єктів. Їжа тваринного походження переважає в трофічному спектрі L. vulgaris і становить 97%. Кормові об’єкти рослинного походження становлять лише 1 % від загальної кількості, мінеральні часточки – 2%. Встановлено, що найбільш численними кормовими об’єктами є личинки комарів-дзвінців (Chironomidae) – 53% та ракоподібні (Cladocera: Daphniidae; Chydorіdae; Copepoda: Cyclopidae; Ostracoda) – 46%. У раціоні L. vulgaris значно переважають об’єкти походженням з водного середовища – 98,2% від загальної їх кількості. Особини цього виду захоплють доволі різнорозмірну здобич. Найменшими кор- мовими об’єктами досліджених особин тритонів є планктонні ракоподібні Chydorіdae: 0,3–0,5 мм, найбільшими – дощові черви Lumbricidae: 150–200 мм. Встановлено, що харчовий спектр тритона звичайного змінюється впродовж сезону і залежить від життєвих циклів здобичі. Навесні, коли трофічні ресурси водойми є обмеженими, в кормовому раціоні тритона звичайного переважають ракоподібні, зокрема дафнії (Daphnіidae) та черепашкові рачки (Ostracoda). В цей період більша частка споживання фрагментів злинялої шкіри, рослинних фрагментів, піщинок та відсутні личинки комарів-дзвінців (Chironomidae), проте в другій декаді травня вони домінують (більше 70%) в кормовому раціоні. З’ясовано, що L. vulgaris у різні періоди використовує різну кормодобувну поведінку. Переважання в харчовому раціоні ракоподібних (дафній, циклопів) на початку сезону вказує на використання три- тонами тактики активного кормодобування («active foraging»). Наприкінці квітня–травня спостері- гаємо значне переважання личинок комарів-дзвінців, що свідчить про використання L. vulgaris вичіку- вального кормодобування («sit-and-wait foraging»). Встановлено, що кормодобувна поведінка тритона звичайного в тимчасових водоймах м. Рівного є лабільною і змінюється залежно від умов середовища та його трофічної пропозиції.

Посилання

1. Beebee T.J.C., Griffiths R.A. The amphibian decline crisis: a watershed for conservation biology? Biological Conservation. 2005. № 125. P. 271–285.
2. Blaustein, et al. Global change: challenges facing amphibians. In Amphibian Conservation / Semlitsch R.D. (Ed.). Smithsonian Press: Washington, DC, USA. 2003. Р. 187–198.
3. Cicort-Lucaciu A.-Ş. et al. The trophic spectrum of a Triturus cristatus (Laurentus 1768) population from Plopiş Mountains area (Bihor County, Romania). North-Western Journal of Zoology. 2005. № 1. P. 31–39.
4. Cicort-Lucaciu, A.-Ş. et al. Diet composition of a Triturus dobrogicus (Amphibia) population from Arad County, western Romania. Biharean Biologist. 2009. № 3, No. 1. Р. 77–82.
5. Covaciu-Marcov S.D. et al. Research about the trophical spectrum of Triturus cristatus (Laurentus 1768) populations from Tăşad s Hillregion (BihorCounty). Nymphaea, Folia Naturae Bihariae. 2002. Vol. XXIX. P. 117–145.
6. David A. et al. Comparative trophic spectrum of two newt species, Triturus cristatus and Lissotriton vulgaris from Mehedinţi County, Romania. Biharean Biologist. 2009. Vol. 3, No. 2. P. 133–137.
7. Гаврилюк О.В., Микітчак Т.І. Кормові об’єкти хвостатих земноводних роду Triturus (Rafinesque, 1815) у високогір’ї Чорногори (Українські Карпати): тритон альпійський (Triturus alpestris) (I). Вісник Львівського університету. Серія біологія. 2009. Вип. 51. С. 110–116.
8. Houlahan J.E. et al. Quantitative evidence for global amphibian population declines. Nature. 2000. № 404. P. 752–755.
9. Joly P., Giacoma C. Limitation of similarity and feeding habits in three syntopic species of newts (Triturus, Amphibia). Ecography. 1992. № 15. P. 401–411.
10. Klič vodnich larev hmyzu / R. Rozkošný (red.). Praha : Československá Akademie Věd., 1980. 524 s.
11. Микітчак Т.І., Гаврилюк О.В. Кормові об’єкти хвостатих земноводних роду Triturus (Rafinesque, 1815) у високогір’ї Чорногори (Українські Карпати): тритон карпатський (Triturus montandoni) (IІ). Вісник Львівського університету. Серія біологія. 2010. Вип. 52. С. 44–51.
12. Opatrny E. Food sampling in live Amphibians. Vest. Cs. Spolec. Zool. 1980. № 44. P. 268–271.
13. Perry G., Pianka E.R. Animal foraging: past, present and future Tree. 1997. 12(4). P. 360–364.
14. Писанець Є. Земноводні України : посібник для визначення амфібій України та суміжних країн. Київ : Видавництво Раєвського, 2007. 192 с.
15. Щербак Н.Н., Щербань М. Земноводні та плазуни Українських Карпат. Київ : Наук. думка, 1980. 268 с.
Переглядів статті: 36
Завантажень PDF: 25
Опубліковано
2024-05-15
Як цитувати
Попельницька, О. В. (2024). ТРОФІЧНИЙ СПЕКТР ТА ХАРЧОВА ПОВЕДІНКА LISSOTRITON VULGARIS У ТИМЧАСОВІЙ ВОДОЙМІ М. РІВНЕ, УКРАЇНА. Природнича освіта та наука, (1), 48-53. https://doi.org/10.32782/NSER/2024-1.08
Розділ
Біологія і біохімія