ВИЗНАЧЕННЯ ФАКТОРІВ РИЗИКУ В ОСІБ ПІСЛЯ ХОЛЕЦИСТЕКТОМІЇ НА ГОСТРОМУ ЕТАПІ РЕАБІЛІТАЦІЇ ЯК ПЕРЕДУМОВА СТВОРЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ ПРОГРАМ
Анотація
Холецистектомія належить до найчастіших оперативних втручань. 10–15% дорослого населення хворіють на жовчнокам’яну хворобу. Як кожне оперативне втручання, так і лапароскопічна холецистектомія (далі – ЛХЦ) мають певні ризики. Мета статті – визначити фактори ризику в осіб після холецистектомії на гострому етапі реабілітації як передумову створення індивідуальних реабілітаційних програм. Методи дослідження. Аналіз й узагальнення науково-методичної літератури, аналіз карт осіб хірургічного відділення, яким проведено ЛХЦ. Для прогнозування та оцінки операційного ризику у світі використовують систему класифікації фізичного статусу Американського товариства анестезіологів (ASA), яка створена для того, щоб запропонувати клініцистам після операції просту класифікацію фізіологічного статусу пацієнта, щоб допомогти передбачити операційний ризик. Ця система поділяє на 5 класів фізичний статус осіб – від здорового пацієнта до хворого в крайньому важкому стані. Серед пацієнтів із хронічним калькульозним холециститом 10% осіб та 15% із гострим калькульозним холециститом були без супутньої соматичної патології, у всіх інших були наявні супутні захворювання. Висновки. Високий операційний ризик становлять особи, які мають значні обмеження функціональної діяльності й такі фактори: погано контрольована гіпертензія або субкомпенсований цукровий діабет, ожиріння (ІМТ≥40), ХОЗЛ, імплантований кардіостимулятор, активний гепатит, алкогольна залежність або зловживання ним, незначне зниження фракції серцевого викиду, хронічна ниркова недостатність, що потребує регулярного планового гемодіалізу, інфаркт міокарда, транзиторна ішемічна атака, інсульт, ішемічна хвороба серця або стентування в анамнезі (понад 3 місяці). Факторами несприятливого відновного етапу в осіб після ЛХЦ на гострому етапі реабілітації є похилий вік, порушення опорно-рухового апарату, високий ступінь післяопераційного болю, підвищений рівень тривоги й депресії та всі вищезазначені фактори, які є в осіб ІІ, ІІІ, ІV та V класу ASA. Проте на наступних етапах реабілітації варто враховувати інші фактори ризику та прогнозу відновлення.
Посилання
2. Голод Н. Р., Чурпій І. К., Янів О. В., Тудоси В. Г., Федорівська Л. П., Куравська Ю. В. Порівняльна характеристика осіб після лапароскопічної холецистектомії у гострому етапі реабілітації. Матеріали ІV Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Перспективи розвитку медичної та фізичної реабілітації», м. Тернопіль, ТНМУ 2020 р. С. 28–29.
3. Ahmad J., Mc Elvanna K., Mc Kie L., Taylor M., Diamond T. Biliary complications during a decade of increased cholecystectomy rate. The Ulster medical journal. 2012. № 81 (2). P. 79–82.
4. Amir D., Amin N. Frequency of complications due to laparoscopic cholecystectomy in Hamedan Hospitals. JPMA. The Journal of the Pakistan Medical Association. 2012. № 62 (1). P. 13–15.
5. Antoniou S. A., Antoniou G. A., Koch O. O., Pointner R., Granderath F. A. Meta-analysis of laparoscopic vs open cholecystectomy in elderly patients. World journal of gastroenterology. 2014. № 20 (46). P. 17626–17634. doi: 10.3748/wjg.v20.i46.17626.
6. Brazzelli M., Cruickshank M., Kilonzo M., Ahmed I., Stewart F., Mc Namee P., Elders A., Fraser C., Avenell A., Ramsay C. Clinical effectiveness and cost-effectiveness of cholecystectomy compared with observation/conservative management for preventing recurrent symptoms and complications in adults presenting with uncomplicated symptomatic gallstones or cholecystitis: a systematic review and economic evaluation. Health technology assessment (Winchester, England). 2014. № 18 (55). 1–vi. doi: 10.3310/hta18550.
7. Giger U. F., Michel J. M. Opitz I., Th Inderbitzin D., Kocher T., Krähenbühl L. Swiss Association of Laparoscopic and Thoracoscopic Surgery (SALTS) Study Group. Risk factors for perioperative complications in patients undergoing laparoscopic cholecystectomy: analysis of 22,953 consecutive cases from the Swiss Association of Laparoscopic and Thoracoscopic Surgery database. Journal of the American College of Surgeons. 2006. № 203 (5). P. 723–728. doi: 10.1016/j.jamcollsurg.2006.07.018
8. Knab L. M., Boller A. M., Mahvi D. M. Cholecystitis. The Surgical clinics of North America. 2014. № 94 (2). P. 455–470. doi: 10.1016/j.suc.2014.01.005
9. Kullmann T., Issekutz Á., Oláh A., Rácz I. Akut acalculosus cholecystitis: a mindennapostól a nagyon ritkáig [Acute acalculous cholecystitis: from common to rare causes]. Orvosi hetilap. 2014. № 155 (3). P. 89–91. doi: 10.1556/OH.2014.29777
10. Lamberts M. P., Den Oudsten B. L., Gerritsen J. J., Roukema J. A., Westert G. P., Drenth J. P., van Laarhoven C. J. Prospective multicentre cohort study of patient-reported outcomes after cholecystectomy for uncomplicated symptomatic cholecystolithiasis. The British journal of surgery. 2015. № 102 (11). P. 1402–1409. doi: 10.1002/bjs.9887
11. Lamberts M. P., Lugtenberg M., Rovers M. M., Roukema A. J., Drenth J. P., Westert G. P., van Laarhoven C. J. Persistent and de novo symptoms after cholecystectomy: a systematic review of cholecystectomy effectiveness. Surgical endoscopy. 2013. № 27 (3). P. 709–718. doi: 10.1007/s00464-012-2516-9
12. Liška V., Pálek R., Třeška V., Glanc D., Svobodová M. Analýza komplikací a klinicko-patologických faktorů ve vztahu k laparoskopické cholecystektomii [Analysis of complications and clinical and pathologic factors in relation to the laparoscopic cholecystectomy]. Rozhledy v chirurgii: mesicnik Ceskoslovenske chirurgicke spolecnosti. 2014. № 93 (3). P. 123–131.
13. Nikfarjam M., Harnaen E., Tufail F., Muralidharan V., Fink M.A., Starkey G., Jones R.M., Christophi C. Sex differences and outcomes of management of acute cholecystitis. Surgical laparoscopy, endoscopy & percutaneous techniques. 2013. № 23 (1). P. 61–65. doi: 10.1097/SLE.0b013e3182773e52
14. Nikfarjam M., Yeo D., Perini M., Fink M.A., Muralidharan V., Starkey G., Jones R.M., Christophi C. Outcomes of cholecystectomy for treatment of acute cholecystitis in octogenarians. ANZ journal of surgery. 2014. № 84 (12). P. 943–948. doi: 10.1111/ans.12313
15. Doyle D. J., Hendrix J. M., Garmon E. H. American Society of Anesthesiologists Classification. In StatPearls. 2023. StatPearls Publishing. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/28722969/
16. Peng C., Ling Y., Ma C., Ma X., Fan W., Niu W., Niu, J. Safety Outcomes of NOTES Cholecystectomy Versus Laparoscopic Cholecystectomy: A Systematic Review and Meta-Analysis. Surgical laparoscopy, endoscopy & percutaneous techniques. 2016. № 26 (5). P. 347–353. doi: 10.1097/SLE.0000000000000284
17. Rosenmüller M., Haapamäki M.M., Nordin P., Stenlund H., Nilsson E. Cholecystectomy in Sweden 2000-2003: a nationwide study on procedures, patient characteristics, and mortality. BMC gastroenterology. 2007. № 7. P. 35. doi: 10.1186/1471-230X-7-35
18. Suuronen S., Kivivuori A., Tuimala J., Paajanen H. Bleeding complications in cholecystectomy: a register study of over 22,000 cholecystectomies in Finland. BMC surgery. 2015. № 15. P. 97. doi: 10.1186/s12893-015-0085-2
19. Wennmacker S., Lamberts M., Gerritsen J., Roukema J.A., Westert G., Drenth J., van Laarhoven C. Consistency of patient-reported outcomes after cholecystectomy and their implications on current surgical practice: a prospective multicenter cohort study. Surgical endoscopy. 2017. № 31 (1). P. 215–224. doi: 10.1007/s00464-016-4959-x