СУЧАСНИЙ СТАН І СТУПІНЬ АНТРОПОГЕННОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ГІДРОГРАФІЧНОЇ МЕРЕЖІ В ПІВНІЧНІЙ ЧАСТИНІ ЛЬВОВА

  • Євген Анатолійович Іванов Львівський національний університет імені Івана Франка https://orcid.org/0000-0001-6847-872X
  • Ольга Василівна Пилипович Львівський національний університет імені Івана Франка https://orcid.org/0000-0002-7972-9202
  • Олександра Андріївна Сладкова Департамент економічного розвитку Львівської міської ради https://orcid.org/0009-0008-9546-1673
Ключові слова: гідрографічна мережа, потік, став, екологічний стан, антропогенна трансформація, Львів

Анотація

Для гідрологічного й гідроекологічного дослідження вибрано територію, яка охоплює північну частину Львова, а також населені пункти Львівської міської територіальної громади, що межують з нею з північного сходу, – смт Дубляни, села Малехів, Великі Грибовичі, Збиранка і Муроване. Головний аспект в описі району дослідження зроблено на Голосківському, Збоївському і Малехівському потоках, що належать до басейну р. Полтва. Аналізовані потоки мають схожі умови формування й розвитку долин і заплав, однак відрізняються рівнем антропогенної трансформації. У червні 2024 р. проведено польове обстеження району дослідження з окресленням сучасного стану та ступеня антропогенної трансформації гідрографічної мережі в північній частині Львова. Обстеження передбачало огляд стану водних об’єктів, визначення їхніх гідрологічних параметрів, відбір проб вод, проведення фотофіксації, опитування мешканців. Голосківський потік є найповноводнішою притокою Полтви в північній частині Львова. Умовно природне русло збереглося на довжині близько 1,0 км. Наповнення водотоку здійснено завдяки джерелам, обстежено п’ять джерел на його початку, так і вздовж русла (нижче на 100–150 м). Збоївський потік пересихає, а ставок, з якого він починався, перетворився в заболочену ділянку. Усе це свідчить про втрату джерел живлення у верхній частині потоку. У середній частині потоку виявлено найбільші антропогенні трансформаційні зміни та його каналізування. Для Малехівського потоку властива подібна ситуація із сучасною трансформацією водних об’єктів у межах сусіднього Збоївського потоку. Потенційно цей потік мав довшу долину й вищу водність, яку втратив через певні природно-господарські причини. На сьогодні довжина відкритої частини потоку становить 3,8 км. Відзначимо суттєве зменшення водності потоків за останні 30 років, яке зумовлено інтенсивною трансформацією і забудовою міського простору, що призвело до їх каналізування. Найкращу ситуацію з водністю спостерігаємо у верхній частині Голосківського потоку, де збереглося чимало джерел. На жаль, у верхніх частинах Збоївського й Малехівського потоків забудова призвела до їх остаточного пересихання. Більшість водних об’єктів нині перебуває в незадовільному гідроекологічному стані, є сильнозабруденими та потребують проведення руслоочисних робіт та низки оптимізаційних заходів, спрямованих на дотримання Водного кодексу України з установленням меж прибережних захисних смуг шириною 25 м. Природно-рекреаційний потенціал досліджуваних водотоків відрізняється і є незначним. Найвищим потенціалом рекреаційного освоєння володіє верхня частина Голосківського потоку.

Посилання

1. Байрак Г. Руслова мережа Львова: зміни за історичний період та сучасний стан. Вісник Львівського університету. Серія географічна. 2016. Вип. 50. С. 3–21.
2. Водний кодекс України. Відомості Верховної Ради України (ВВР). 1995. № 24. Ст. 189. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-95-вр#Text
3. Геопортал міста Львова: картографічний геопортал / Львівська міська рада; ЛКП «Міський центр інформаційних технологій». Львів, 2024. URL: https://map.city-adm.lviv.ua/map
4. Гідрологія Львова. Вікіпедія. Вільна енциклопедія: укр. версія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Гідрологія_Львова
5. Гранкін П. Каналізація міста Львова (від початку XV ст. до 1939 р.) / наук. ред. Х. Харчук. Львів : Аверс, 2015. 136 с.
6. Історія львівської Полтви. ТвоєМісто: медіахаб. Львів, 2015. URL: https://tvoemisto.tv/news/istoriya_lvivskoi_poltvy_v_10ty_foto_70096.html
7. Карти Google: картографічний вебсервіс. URL: https://www.google.com/maps
8. Карелін О. Полтва – Львовом ув’язнена ріка: краєзнавчі нариси. Львів : Каменяр, 2021. 66 с.
9. Озеро Стосика. Вікіпедія. Вільна енциклопедія: укр. версія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Озеро_Стосика
10. Пахолюк О.Т. Гідромережа як природний каркас під час формування зеленої зони міста Львова. Науковий вісник НЛТУ України. 2014. Вип. 24.3. С. 101–105.
11. Степанів О. Сучасний Львів. Краків, Львів : Українське видавництво, 1943. 168 с.
12. Топографічні мапи України, росії, білорусі. Сайт Петра Власенко. Київ, 2024. URL: https://maps.vlasenko.net
13. Шушняк В., Савка Г., Вергелес Ю. Результати інвентаризації водних об’єктів м. Львова. Вісник Львівського університету. Серія географічна. 2014. Вип. 48. С. 322–327.
14. Arcanium Maps: maps webservice. Budapest, 2024. URL: https://mapire.eu
15. Archiwum Map Wojskowego Instytutu Geograficznego 1919–1939: mapywig. URL: http://www.mapywig.org
Переглядів статті: 16
Завантажень PDF: 9
Опубліковано
2024-10-18
Як цитувати
Іванов, Є. А., Пилипович, О. В., & Сладкова, О. А. (2024). СУЧАСНИЙ СТАН І СТУПІНЬ АНТРОПОГЕННОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ГІДРОГРАФІЧНОЇ МЕРЕЖІ В ПІВНІЧНІЙ ЧАСТИНІ ЛЬВОВА. Природнича освіта та наука, (3), 87-93. https://doi.org/10.32782/NSER/2024-3.13