ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОЛОГО-ТОКСИКОЛОГІЧНОГО СТАНУ Р. ХОРОЛ У МЕЖАХ М. МИРГОРОД

Олексій Крайнюков; Іветта Кривицька

doi:10.32782/NSER/2024-6.14

Олексій Крайнюков Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-5264-3118
Іветта Кривицька Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна https://orcid.org/0009-0004-9543-7076

DOI: https://doi.org/10.32782/NSER/2024-6.14

Ключові слова: забруднення, якість води, біотестування, хронічна токсичність, тест-об’єкт

Анотація

Аналізуючи досягнення останніх років у галузі застосування методу біотестування у природоохоронній практиці, слід відзначити, що можливості впровадження біологічних тестів багатогранні та перспективні. Біологічні тести доступні і дешеві (при використанні спеціально опрацьованих для практичних потреб модифікацій), не вимагають спеціальної підготовки фахівців і легко можуть бути застосовані у виробничих та дослідних лабораторіях. У роботі наведено результати еколого-токсикологічних досліджень якості води р. Хорол у межах м. Миргород. У навчально-дослідній лабораторії еколого-токсикологічних досліджень навчально-наукового інституту екології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна було проведено серію експериментальних досліджень з визначення хронічної токсичності води з річки Хорол, для цього було використано методику біотестування з визначення хронічної токсичності води на ракоподібних Ceriodaphnia affinis Lilljeborg, яка ґрунтується на встановленні різниці між виживаністю і (або) плодючістю церіодафній у воді, що аналізується (експеримент) та у воді, в якій церіодафнії культивуються (контроль). Відбір зразків поверхневих вод з р. Хорол у межах м. Миргород було здійснено в липні та жовтні 2024 року. Зразки відбирались з 7 створів р. Хорол. У результаті проведених експериментальних досліджень токсичні властивості у зразках води з р. Хорол було визначено у 10 з 14 зразків, тобто у 71%. Незадовільний стан якості 10 зразків води з р. Хорол у межах м. Миргород у літній та осінній періоди можливо пояснити впливом поверхневого стоку з урбанізованої території, скидами стічних вод підприємствами комунального господарства та складними для водних біоценозів кліматичними умовами цього літа. Результати біотестування можна використовувати для скринінгу токсичних екологічно небезпечних хімічних речовин та сумішей, що пропонуються для застосування у різних галузях економіки; контролю токсичності різних категорій зворотних вод на всіх стадіях їх утворення та на скидах у поверхневі водні об’єкти; визначення токсичних властивостей поверхневих, підземних та питних вод.

Посилання

1. Carpenter S.R., Stanley E.H., Vander Zanden M.J., Dudgeon D., Prusevich A., Green P., Glidden S., Bunn S.E., Sullivan C.A., Liermann C.R., Davies P.M. State of the World’s freshwater ecosystems: physical, chemical, and biological changes. Annu. Rev. Environ. Resour. 2011. № 36 (1). Р. 75–99. DOI: https://doi.org/10.1038/nature09440.
2. Bennett E.M., Peterson G.D., Gordon L.J. Understanding relationships among multiple ecosystem services. Ecol. Lett. 2009. № 12. Р. 1394–1404. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1461-0248.2009.01387.x.
3. Caracciolo R., Escher B.I., Yin Lai F., An Nguyen T. Impact of a megacity on the water quality of a tropical estuary assessed by a combination of chemical analysis and in-vitro bioassays. Science of The Total Environment. 2023. № 877. Р. 9697. DOI: https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2023.162525.
4. Guo J., Mo J., Qi Q., Peng J., Qi G., Kanerva M., Iwata H., Li Q. Prediction of adverse effects of effluents containing phenolic compounds in the Ba River on the ovary of fish (Hemiculter leucisculus) using transcriptomic and metabolomic analyses. Science of The Total Environment. 2021. № 801. Р. 149554. DOI: https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2021.149554.
5. Hale S. E., Škulcová L., Pípal M., Cornelissen G., Oen A. M.P., Eek E., Bielská L. Monitoring wastewater discharge from the oil and gas industry using passive sampling and Danio rerio bioassay as complimentary tools. Chemosphere. 2019. № 216. pp. 404–412. DOI: https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2018.10.162.
6. Schuijt L.M., Peng F., Berg S.J.P., Milou M.L. (Eco)toxicological tests for assessing impacts of chemical stress to aquatic ecosystems: Facts, challenges, and future. Science of The Total Environment. 2021. № 795. Р. 148776. DOI: https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2021.148776.
7. Leusch F.D.L., Neale P.A., Grimaldi M., Leroy G., Scheurer M., Schlichting R., Schriks M., Hebert A. Analysis of endocrine activity in drinking water, surface water and treated wastewater from six countries. Water Research. 2018. № 139. Р. 10–18. DOI: https://doi.org/10.1016/j.watres.2018.03.056.
8. Macova M., Toze S., Hodgers L., Mueller J.F., Bartkow M., Escher B.I. Bioanalytical tools for the evaluation of organic micropollutants during sewage treatment, water recycling and drinking water generation. Water Research. 2011. № 45. pp. 4238–4247. https://doi.org/10.1016/j.watres.2011.05.032.
9. Zhang L., Zhang Y., Zhu M., Chen L., Wu B. A critical review on quantitative evaluation of aqueous toxicity in water quality assessment. Chemosphere. 2023. № 342. p. 140159. https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2023.140159.