РІЗНОМАНІТНІСТЬ ПРИРОДНО-РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ ЯК КРИТЕРІЙ ОЦІНКИ ВПОРЯДКОВАНОСТІ ЕКОСИСТЕМ УКРАЇНИ

Степан Руденко; Валерій Руденко; Олександр Пахомов

doi:10.32782/NSER/2024-6.15

Степан Руденко Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара https://orcid.org/0009-0003-8072-2862
Валерій Руденко Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича https://orcid.org/0000-0002-7542-4399
Олександр Пахомов Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара https://orcid.org/0000-0002-5192-6140

DOI: https://doi.org/10.32782/NSER/2024-6.15

Ключові слова: різноманітність, впорядкованість екосистем, природно-ресурсний потенціал, Українські Карпати, екосистеми України

Анотація

У статті стверджується, що одним з ефективних методичних підходів до кількісної оцінки різноманітності, впорядкованості природно-ресурсного потенціалу (ПРП) екосистем є запропонована Клодом Шенноном теорія ентропії як міри випадковості для вивчення статистичних характеристик даних. Обґрунтовується, що за шести видів природних ресурсів, які входять до інтегрального (сумарного) ПРП (мінеральні, водні, земельні, лісові, фауністичні, природні рекреаційні) максимальний показник його абсолютної ентропії теоретично становитиме 2,586, а відносної ентропії – 1,0. Міра впорядкованості ПРП екосистем України визначатиметься характеристиками в діапазоні від 0 до 1. Доводиться, що чим більшою є неоднорідність ПРП екосистем і вищою його відносна ентропія, тим меншим рівнем упорядкованості буде характеризуватися природно-ресурсний потенціал регіону. Для порівняльного аналізу різноманітності, впорядкованості ПРП екосистем України як критерій пропонується провінційна екосистема Українських Карпат з найвищим рівнем різноманітності та найнижчою впорядкованістю ПРП, що дозволяє використовувати стобальні замкнуту і розімкнуту оцінкові шкали. Серед провінційних екосистем України найбільшою різноманітністю ПРП характеризуються Українські Карпати (100 балів), Поліська (87 балів), Кримська степова (85 балів), Кримська гірська (85 балів), Східно-Українська (82 бали). Далі йдуть Лівобережно-Дніпровсько-Приазовська, Дністров- сько-Дніпровська, Західно-Українська, Причорноморська, а найнижчі показники різноманітності потенціалу – у Лівобережно-Дніпровської, Причорноморсько-Приазовської, Задонецько-Донської, Подільсько-Придніпровської (63 бали) та Донецької (48 балів) провінційних екосистем. Серед екосистем обласного рівня найвищою різноманітністю ПРП відзначаються (у порядку спадання): Передкарпатська височинна (102 бали), Зовнішньо-Карпатська, Розтоцько-Опільська горбогірна, Область Київського Полісся. З протилежного боку – Південно-Подільська височинна, Придністровсько-Східно-Подільська височинна, Донецька височинна, Південно-Молдавська схилово-височинна та Задністровсько-Причорноморська низовинна (34 бали) області. Зі спаданням показників різноманітності ПРП екосистем його впорядкованість зростає. Найвищою мірою впорядкованості (однорідності) ПРП відзначаються провінційні екосистеми: Донецька (441 бал), Подільсько-Придніпровська (344 бали), Задо- нецько-Донська (308 балів). Найнижча однорідність (впорядкованість) ПРП – у Кримській степовій (197 балів), Поліській (182 бали) та в провінційній екосистемі Українських Карпат (100 балів). Констатується, що отримані оцінкові результати є свідченням дії природних і суспільних закономірностей у розвитку продуктивних сил.

Посилання

1. Азаров С.І., Задунай О.С. Аналіз надійності екосистем. Екологічні науки. 2020. Вип. 1 (28). С. 90–96. DOI: https://doi.org/10.32846/2306-9716/2020.eco.1-28.13.
2. Голубець М.А. Екосистемологія. Львів : Поллі. 2000. 316 с.
3. Гродзинський М.Д. Пізнання ландшафту: місце і простір : монографія; у 2-х т. Київ : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет». 2005. Т. 1. 431 с.
4. Гродзинський М.Д. Пізнання ландшафту: місце і простір : монографія; у 2-х т. Київ : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет». 2005. Т. 2. 503 с.
5. Зінченко Я.В., Чичикало Н.В. Основні індекси для оцінки стану біорізноманіття. Сучасний стан регіональних екологічних проблем та шляхи їх вирішення : матеріали Міжнародної наукової конференції молодих вчених. Одеса : ОДЕКУ. 2014. С. 98–100.
6. Руденко В.П. Географія природно-ресурсного потенціалу України : підручник; у 3-х част. Чернівці : Чернівецький нац. ун-т. 2010. 552 с.
7. Руденко В.П., Руденко С.В. Оцінка міри своєрідності (унікальності) структури природно-ресурсного потенціалу природних регіонів України. Український географічний журнал. 2015. № 1. С. 27–32.
8. Руденко В.П., Руденко С.В., Худіковська-Флікс В.А. Своєрідність компонентних структур природно-ресурсного потенціалу фізико-географічних регіонів України. Науковий вісник Чернівецького університету. Серія «Географія». 2014. Вип. 724–725. С. 184–193.
9. Fischer T.B., Jha-Thakur U., Hayes S. Environmental impact assessment and strategic environmental assessment research in the UK. Journal of Environmental Assessment Policy and Management. 2015. Vol. 17 (01). P. 1–12.
10. Rudenko S., Rudenko V. Nature-resource potential of natural regions of Ukraine in present-day figures. Екологічні науки. 2023. Вип. 6 (51). С. 84–89.
11. Shannon, Claude E. A Mathematical Theory of Communicationю Bell System Technical Journal. 1948. Vol. 27 (July, October). P. 379–423, 623–656.
12. Smyth EIs impact assessment ensuring proper prediction and assessment of the environmental, economic, and social impacts of projects – how to reduce bias? Impact Assessment and Project Appraisal. 2021. № 39 (4). 352–353. DOI: https://doi.org/10.1080/14615517.2021.1905222.