ОСОБЛИВОСТІ ВИБРАНИХ ТРАВМ, ЯКІ ВИНИКАЮТЬ СЕРЕД ВОЛЕЙБОЛІСТІВ

Анотація

Стаття розглядає тему спортивних травм у волейболістів. Основною метою було діагностувати та визначити типи та частоту травм серед гравців спортивного клубу "Спартакус" з Яворі. Проблеми дослідження включали наступне: Які види спортивних травм виникають серед гравців Спортивного клубу "Спартакус" з Яворі? та як часто виникають конкретні травми серед гравців Спортивного клубу "Спартакус" з Яворі? Для досягнення мети були вивчені існуючі системи класифікації травм, і травми були розділені за типом, розміром, ураженою областю, причинами пошкодження та іншими параметрами. Була запропонована окрема стратегія для мінімізації та запобігання травмам волейболістів. Результати дослідження мають як теоретичне, так і емпіричне походження. Методи дослідження включали аналіз літератури, описові методи, прості статистичні техніки для визначення типу та частоти травм волейболістів, а також аналіз та інтерпретацію результатів тестів. Основним джерелом емпіричних даних для результатів дослідження було опитування серед гравців клубу "Спартакус" різних вікових груп та статей, структуроване у 15 параметрах. Зібрані дані підтвердили наявність травм пальців, зап'ястя, плечового поясу, щиколотки та колінних суглобів. Було показано, що найпоширенішими травмами серед гравців Спортивного клубу "Спартакус" були вивихи та синці пальців, звивини щиколотки та пошкодження зв'язок колінного суглоба. Зазначалося, що травми є неотдільною частиною спорту, незважаючи на їх користь для здоров'я. Після аналізу тестів стосовно типу і частоти травм у волейболі можна сказати, що серед гравців Спортивного клубу "Спартакус" з Яворі травми пальців (92.5%) і щиколотки (75%) є найбільш поширеними. Травми колін сталися у більш як половини гравців, тобто 55%. Специфічні проблеми дослідження включали визначення тривалості тренувань гравців, ідентифікацію травм різних суглобів та визначення найпоширеніших травм. Результати показали, що більшість гравців тренувалися протягом 4-7 років (37%), тоді як 32.5% тренувалися протягом 8–10 років.