ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ТОПОГРАФІЇ І  ХАРАКТЕРИСТИТКА МОЛОЧНИХ ПЛЯМ БРИЖІ  ТОВСТОГО КИШКІВНИКА БІЛИХ ЩУРІВ В НОРМІ

Наталя Василівна Новосад

doi:10.32782/NSER/2025-1.13

Наталя Василівна Новосад Запорізький національний університет https://orcid.org/0000-0001-5993-9870

DOI: https://doi.org/10.32782/NSER/2025-1.13

Ключові слова: кишківник, плівкові препарати, лімфоцити, черевна порожнина, брижа кишківника, шлунково-кишковий тракт

Анотація

З моменту вивчення молочні плями ідентифікували як структури зі здатністю фагоцитувати чужорідні речовини в перитонеальній порожнині, пізніше вони були визнані лімфоїдною тканиною, яка бере активну участь в імунних реакціях серозних порожнин. Детальна будова молочних плям і на сьогодні залишається відкритою проблемою морфології. Тому виникає потреба розробити спосіб детальнішої візуалізації молочних плям в структурі серозних оболонок. Мета: виявити молочні плями, дослідити топографію і їх структуру в брижі товстого кишківника у самців білих щурів в нормі.Матеріали і методи. Дослідження виконували на самцях білих щурів масою тіла 168–220 г (n=10).Виявлення та дослідження молочних плям у структурах брижі товстого кишківника проводили шляхом нанесення розчину пікринової кислоти на поверхню брижі товстого кишківника. Вивчали нативні препарати брижі товстого кишківника з деталізацією розташування молочних плям в препараті.Фіксували в розчині Буена протягом 24 годин з наступним 2-годинним промиванням у проточній воді.Забарвлення гематоксиліном та еозином проводили звичайним способом. Результати. Експериментально підтверджена наявність молочних плям переважно неправильної еліпсоподібної форми, що нагадували поодиноку білясту зернистість, і локалізувалися поблизу лімфоїдних вузлів та кровоносних капілярів. Кількість молочних плям в середньому склала 4,0±0,02 одиниць на стандартну досліджувану площу серозної оболонки брижі товстого кишківника; площа лімфоїдних утворень в середньому склала 0,8±0,04 мм2. Встановлено дифузну локалізацію лімфоцитів, або наявність невеликих скупчень, що містили до 3-х клітин на стандартну досліджувану одиницю площі. Число лімфоцитів в середньому склало 5,8±0,02 клітини на стандартну площу брижі товстого кишківника (1000 мкм2), що знаходиться в межах норми.

Посилання

1. Havrlentová L., Faistová H., Mazur M., et al. Omentum majus and milky spots as an important part of the immune system. Rozhl Chir. 2017. № 96(9). Р. 383–386.
2. Valerio D.N. Omentum a powerful biological source in regenerative surgery. Regenerative Therapy. 2019. № 8(11). Р. 182–91.
3. Ксьонз І.В., Костиленко Ю.П., Ляховський В.І., Коноплицький В.С., Максимовський В.Є. Молочні плями великого чепця. 2023. №23(82). Р.135–140.
4. Liu M., Silva-Sanchez A., Randall T.D., Meza-Perez S. Specialized immune responses in the peritoneal cavity and omentum. J. Leukoc. Biol. 2021. № 109(4). Р. 717–729.
5. Kai Y. Intestinal villus structure contributes to even shedding of epithelial cells. Biophysical Journal. 2021. № 120. Р. 699–710.
6. D’Alessio S., Correale C., Tacconi C., et al. VEGF-C-dependent stimulation of lymphatic function ameliorates experimental inflammatory bowel disease. J Clin Invest. 2014. № 124. Р. 3863–3878.
7. Daisuke S., Ji H.K., Shunichi S., Gen M., José F.R. Topographical anatomy of the greater omentum and transverse mesocolon: a study using human fetuses. Anatomy and Cell Biology. 2019. № 52. Р. 443–454.
8. Schurink B., Cleypool C.J., Bleys R.L. A rapid and simple method for visualizing milky spots in large fixed tissue samples of the human greater omentum. Biotech Histochem. 2019. № 94(6). Р. 429–434.
9. Liu Y., Hu J., Luo N., Zhao J., Liu S., Ma T. The Essential Involvement of the Omentum in the Peritoneal Defensive Mechanisms During Intra-Abdominal Sepsis. Front Immunol. 2021. № 18(12). Р. 609–631.
10. Yildirim A., Aktaş A., Nergiz Y., Akkuş M. Analysis of human omentumassociated lymphoid tissue components with S-100: an immunohistochemical study. Rom J Morphol Embryol. 2010. № 51(4). Р. 759-764.
11. Волошин М.А., Чайковський Ю.Б., Кущ О.Г. Основи імунології та імуноморфології. Запоріжжя-Київ. 2010. с. 170.
12. Пайдаркіна А . П., Кущ О. Г. (2024) Морфофункціональні зміни очіревини і її структури при спайковій хворобі. Вісник проблем біології і медицини. 2024. № 1(172), С. 97–106.