МОНІТОРИНГ ХВОЙНИХ НАСАДЖЕНЬ ПАРКУ «ШАХТАРСЬКИЙ»  МІСТА КРИВИЙ РІГ

Ельвіра Рафіківна Федорчак

doi:10.32782/NSER/2025-1.17

Ельвіра Рафіківна Федорчак Криворізький ботанічний сад Національної академії наук України https://orcid.org/0000-0002-8098-9044

DOI: https://doi.org/10.32782/NSER/2025-1.17

Ключові слова: хвойні рослини, парк «Шахтарський», вікові категорії, біометричні показники, життєвий стан

Анотація

У статті представлені результати моніторингового обстеження хвойних рослин парку «Шахтарський» у місті Кривий Ріг. Нами проаналізовано видове різноманіття цих інтродуцентів, проведено порівняння біометричних показників хвойних дерев та оцінено їх життєвий стан через 14 років після первинного обстеження. Всього нами досліджено 378 хвойних рослин, серед яких найчастіше зустрічаються Picea abies L. Karst. (30,16% від загальної кількості хвойних дерев), Picea pungens ‘Glauca’ Beissn. (26,98%), Pinus pallasiana Lamb. (16,93%), Thuja occidentalis L. (16,93%), Picea pungens Engelm. (6,61%), Pinus sylvestris L. (2,39%). У парку трапляються різноманітні типи насаджень хвойних рослин: поодинокі, рядові, групові та куртинні. Більшість хвойних рослин на території парку є середньовіковими (31–40 років), а найменша кількість – старовіковими (51–60 років).Встановлено, що найчисельнішою виявилась група рослин висотою від 8,1 до 16,0 м та діаметром стовбуру дерев від 10,1 до 40,0 см, що становить відповідно 61,64% та 75,66% від загальної кількості хвойних рослин. Найменша кількість дерев належить до групи, висота та діаметр яких коливались в межах 1,0–4,0 м та 50,1–60,0 см, що становить відповідно 4,76% та 2,38% від усієї кількості хвойних рослин. Серед найвищих дерев (заввишки 16,1 м та діаметром стовбура більше 50,1 см) переважали Picea pungens ‘Glauca’, Picea abies та Pinus pallasiana. Відзначено, збільшення приросту висоти дерев та діаметру їх стовбуру через 14 років у Picea abies на 4,86 м та 5,98 см; Picea pungens ‘Glauca’ 2,62 м та 4,46 см; Pinus pallasiana 2,11 м та 4,17 см відповідно. За шкалою життєвого стану переважна більшість хвойних рослин в парку «Шахтарський» належить до категорії «здорові дерева» – 84,13%, кількість ослаблих дерев становить 7,14%, сильно ослаблих – 4,50%. Частка суховершинних дерев складає 4,23%. Найчутливішими щодо уражень шкідниками та хворобами були дерева Pinus pallasiana та Pinus sylvestris. Найвищі показники життєвого стану мають Thuja occidentalis, Picea abies, Picea pungens та її культивар ‘Glauca’. За підсумками досліджень надано рекомендації щодо покращання стану хвойних насаджень в парку.

Посилання

1. Бачинська У. О., Баранчук Г. І., Ходинь О. Б. Динаміка насаджень інтродукованої ялини європейської (Picea abies (L.) H. Karst.) у природному заповіднику "Медобори". Науковий вісник НЛТУ України. 2021. Т. 31. № 5. С. 22–28.
2. Бессонова В. П., Іванченко О. Є., Скляренко А. В. Видове багатство деревних насаджень та їх життєвий стан в Обухівському парку Дніпропетровської області. Scientific Bulletin of UNFU. 2024. Т. 34. № 2. С. 17–25. DOI: 10.36930/40340202.
3. Бойко Л. І., Юхименко Ю. С., Данильчук О. В. Інтродукція деревних рослин у промисловому регіоні степової зони України та їх використання в озелененні міст. Київ : Талком, 2024. 268 с.
4. Бойко Т. О. Фітосанітарний стан зелених насаджень міста Херсон. Науковий вісник НЛТУ України. 2020. Т. 30. № 4. С. 67–72. DOI: 10.36930/40300412.
5. Ковалевський С. Б., Кривохатько Г. А. Посухостійкість та водоутримувальна здатність рослин Thuja оccidentalis L. та її культиварів. Науковий вісник НЛТУ України. 2018. Т. 28. № 2. С. 77–80.
6. Кохно М. А., Гордієнко В. І., Захаренко Г. С. Дендрофлора України. Дикорослі та культивовані дерева й кущі. Голонасінні: довідник. Київ : Вища школа, 2001. 205 с.
7. Санітарні правила в лісах України: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 р. № 756. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/756-2016-%D0%BF (дата звернення: 24.02.2025).
8. Солоненко А. М., Яровий С. О., Брен О. Г. Методичні рекомендації до лабораторно-практичних занять з курсу «Лісова таксація». Мелітополь. 2009. 62 с.
9. Суслова О. П. Оцінка успішності інтродукції культиварів Thuja occidentalis L. та перспективи їх використання в північно-степовій зоні України. Екологічні науки. 2022. № 2 (41). С. 130–134. DOI: 10.32846/2306-9716/2022. eco.2-41.22.
10. Терещенко Л. І. Дослідження кращих соснових насаджень і відбір плюсових дерев у Запорізькій області. Лісівництво і агролісомеліорація. 2017. Вип. 131. С. 96–103.
11. Терлига Н. С. Данильчук Н. С., Юхименко Ю. С. Структура зелених насаджень парку ім. Богдана Хмельницького та перспективи їх розвитку (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.). Вісник Одеського національного університету. Серія: Біологія. 2018. Т. 23. № 2. С. 38–53.
12. Федоровський В. Д., Терлига Н. С., Юхименко Ю. С., Данильчук О. В., Данильчук Н. М., Лаптєва О. В. Видовий склад та життєвий стан деревно-чагарникової рослинності парків та скверів м. Кривий Ріг. Інтродукція рослин. 2013. № 3. С. 73–79.
13. Fedorchak E. Characteristics of the assimilation apparatus of species from the genus Picea А. Dietr. in the conditions of different pollution levels. Ekológia (Bratislava). 2024. Vol. 43 (2). Р. 150–157. DOI: 10.2478/eko-2024-0015.
14. Gritsan Y. I., Lovynska V. M., Sytnyk, S. A. Radial increment dynamics in Pinus sylvestris stands within the Northern Steppe of Ukraine. Biosystems Diversity. 2018. 26 (3). Р. 213–217. DOI: 10.15421/011832.
15. Sharma R. P., Vacek Z., Vacek S., Podrazsky V., Jansa V. Modelling individual tree height to crown base of Norway spruce (Picea abies (L.) Karst.) and European beech (Fagus sylvatica L.). PLoS One. 2017. 12 (10), р. 1–23. DOI: 10.1371/journal.pone.0186394.
16. Špulák O. Aboveground biomass and nutrients in an 18-years-old stand of blue spruce (Picea pungens Engelm.) as a substitute tree species. Journal of Forest Science. 2012. № 58. Р. 253–264. DOI: 10.17221/82/2011-JFS.