DSP-РЕВЕРБЕРАТОР: ЗВУКОВИЙ ДИЗАЙН ДЛЯ ЕСТРАДНОЇ МУЗИКИ
Анотація
У статті аналізується специфіка роботи процесора ефектів (ревербератора) для студійної і «живої» роботи, застосування його алгоритмів для практикуму в естрадній музиці. Здійснено огляд праць науковців та аудіотехнологів, присвячених особливостям роботи звукорежисера з класичним цифровим стереопроцесором та інноваційними технологіями щодо створення нових звукових бібліотек. Указано на особливе місце реверберації як невід’ємного компонента в музичному мистецтві, підкреслено важливість і значимість звукового дизайну вокалу та музичних інструментів у сценічно-концертній роботі. Детально розглянуто стандарти ревербів, ділеїв та ефектів модуляції, забезпечення їх маршрутизації та конфігурації, показано гнучкий алгоритм моделювання «ефектів приміщення» для музичних програм. Оглянуто історичний розвиток музично-звукового компоненту, де застосовували реверберацію для збагачення звучання творчих колективів як на сцені, так і в студії звукозапису, – від створення штучних акустичних звукових середовищ до представлення у 1978 р. лінійки продуктів Reverb на AES Convention фірмою Lexicon, які вважалися першими комерційними життєздатними системами цифрового реверба у світовій аудіоіндустрії. Констатовано, що становлення професійного DSP (Digital Signal Processor) стереопроцесора відбувалося у тісному зв’язку з митцями від музичного мистецтва, що становило специфічні риси звукового забарвлення співочих голосів та музичних інструментів. В українській сценічній практиці протягом довгого часу відбувалося формування засад культурно-мистецьких дійств, де реверберація виконує не лише ілюстративну функцію, а стає важливим засобом характеристики вокальних номерів та інструментальних композицій, збагачуючи можливості звукорежисерьких практик як на сценічному майданчику, так і в електронній студії звукозапису. Основні аспекти використання звукотехнічних засобів проілюстровано прикладами із сучасної звукорежисерської практики. Зазначено, що інноваційні DSP-ревербератори інспірували пошуки нових виражальних засобів і прийомів у музично-звуковому компоненті естрадної музики, актуальних для сьогоднішнього музичного мистецтва.
Посилання
Омельченко Т.А. (2014). До 90-річчя від дня народження Леоніда Анатолійовича Бильчинського: маестро звука. Часопис Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського, 1 (22), 109–114.
Маковій Т.О. (2013). Творча та педагогічна діяльність вітчизняних звукорежисерів (на прикладі творчості заслуженого працівника культури України звукорежисера Леоніда Мороза) : дип. робота на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр». Київ: НАКККіМ, 129.
Кущ Є.В. (2013). Електромузичний інструментарій як еволюційний фактор музичної культури XX – початку XXI століть: дис. … канд. мистецтвознавства: 26.00.01. Київ, 200.
Kantorik S. (2014). Convolution reverb & impulse responses. Capstone Projects and Master’s Theses, 365 p.
Reilly A., and McGrath D. (2017). Convolution processing for realistic reverberation. Audio Engineering Society Convention 98. Audio Engineering Society, 966–979.
Valimaki V., Parker J., Savioja L., Smith J., Abel J. (2012). Fifty Years of Artificial Reverberation. in IEEE Transactions on Audio, Speech, and Language Processing, 20, 5, 1421–1448.
