ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПРОГРЕС У МУЗИЧНІЙ ГАЛУЗІ, ЙОГО ВПЛИВ НА ПРОФЕСІЙНУ КОНЦЕПЦІЮ СТВОРЕННЯ МУЗИКИ
Анотація
У статті розглянуто особливості взаємодії музичної творчості та технологій в умовах сучасного світу. Проаналізовано різноманітні аспекти цієї взаємодії, ураховуючи історичний контекст та перехід від аналогових до цифрових технологій у процесі створення музики. Досліджено вплив технологічного прогресу на процес створення музики та методи підготовки майбутніх фахівців у музичній галузі. Розглянуто наукові дослідження та міркування науковців і митців музичного сектору, які звертають увагу на синергетичність мистецьких та технологічних процесів що стає домінуючим та впливовим чинників у сучасному світі. Стаття акцентує увагу на історичному аспекті процесу музичного творення, підкреслюючи його культурне та емоційно-відчуттєве значення. Окремо загострюється увага на перманентному процесі зростання кількості музичних композицій, які публікуються, та суттєвість їхнього впливу на конкуренцію у сучасній музичній індустрії. Підкреслено зростаючу роль високотехнологічного обладнання та електронних компонентів у створенні музичних інструментів. Відзначено, що інноваційні методи цифровізації звукопідсилюючого процесу дають змогу підвищити якість концертного виконавства, ефективність підготовки виступів та вирішувати наявні акустичні проблеми. Акцентовано увагу на використанні процесів 3D-моделювання у виробництві традиційних та сучасних музичних інструментів. Стаття акцентує на важливості гібридних взаємодій у процесі створення музичного матеріалу, де органічні, аналогові та цифрові складники співпрацюють для досягнення максимальної якості музичного продукту. Запропоновано комплексний погляд на взаємовплив музичної сфери та технологій і наголошено на важливості їх взаємодії. Висвітлено ключові аспекти трансформації музичної індустрії у контексті сучасних технологій та виклики, які постають перед сучасними музикантами, композиторами та музичними продюсерами. Проаналізовано різноманітні стратегії адаптації до умов ринку музики, що постійно змінюються, та використання новітніх технологічних інструментів і програмного забезпечення для створення та просування музичного контенту.
Посилання
Eno B. (2009). The Studio as Compositional Tool. In: Cox, Christoph & Daniel Warner, ed. Audio Culture: Readings In Modern Music. New York: Continuum, 4.
Фадєєва К.В. (2013). Музичні комп’ютерні технології в історичному та сучасному аспектах. Мистецтвознавчі записки.
Ingham T. (2019). It’s Happened: 100,000 Tracks Are Now Being Uploaded to Streaming Services Like Spotify Each Day. Music Business Worldwide. https://www.musicbusinessworldwide.com/.
Marrington M. (2017). Composing with the Digital Audio Workstation. In: Williams J., Williams K., eds. The Singer-Songwriter Handbook. New York: Bloomsbury Academic, 77–89.
Nevels D.L. (2018). Music Software in the Compositional Learning Process. USF Tampa Graduate Theses and Dissertations.
Ньюел Ф. (2015). Мастеринг: погляд зсередини. Київ: Комора.
Oliveiro M. (2016). Compositional Approaches Within New Media Paradigms. University of North Texas.
Oswald J. (2009). Bettered by the Borrower: The Ethics of Musical Debt. In: Cox, Christoph & Daniel Warner, ed. Audio Culture: Readings In Modern Music. New York: Continuum, 4.
Stockfelt O., et al. (2004). Adequate modes of listening. Popular music: Critical concepts in media and cultural studies.
Strachan R. (2017). Sonic Technologies: Popular Music, Digital Culture and Creative Process. New York/London: Bloomsbury.
Wilmering T. (2014). Applications of Semantic Web Technologies in Music Production. PhD thesis, Queen Mary, University of London.
