МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОГО КНЯЗІВСТВА, КОРОЛІВСТВА РУСИ

Богдан Дмитрович Кіндратюк

doi:10.32782/ART/2025-1-7

Богдан Дмитрович Кіндратюк Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника https://orcid.org/0000-0002-8040-4034

DOI: https://doi.org/10.32782/ART/2025-1-7

Ключові слова: Середньовіччя, князівства Романовичів, королівство Руси, музична культура, поліетнічність, фольклор, церковна, світська музика, освіта

Анотація

Метою статті є виклад результатів нових студій, присвячених систематизації віднайдених фактів задля чіткішого окреслення полінаціональної музичної культури на теренах Волині й Галичини княжої доби. Заразом методологія нашого дослідження має за основу тлумачення зібраних матеріялів, що утверджує герменевтичний підхід при вивченні розвою тогочасної музики. Застосування ж історико-антропологічного підходу дозволяє не лише заміняти історіографічне найменування «Галицько-Волинське князівство» правдивішими історичними назвами цього ареалу, а й підсилює одну з причин виникнення музики, її розвиток як взаємозв’язаних ланок системного процесу «творення – виконання – сприймання». Показано розвій дохристиянських вірувань як однієї із засад тогочасного поступу музики. Розглядаються народна творчість, інструментальна культура, церковний спів і дзвоніння, музичний побут княжого двору й міста. Наукова новизна статті ще вміщує відстеження формування багатонаціонального музичного мистецтва в цьому регіоні середньовічної Руси, збагачені органологічні відомости, у тому ширше окреслення складових дзвонарства. Тут побутували неоднакові за формою дзвони й пленерні музичні споруди для них – дзвіниці. Висловлено міркування про ймовірні обриси тих великих церковних ідіофонів, які за повелінням князя Данила «принесли» з Києва. Засвідчено існування в одному місці різних складових музичної культури, доповнено її іконографію. Відзначено появу модерних версій стосовно літописного музиканта Митуси й прикру тяглість тиражування курйозної інформації про нього. Висновки. Нові відомости, потрібні уточнення до попереднього опису розвитку музичної культури зазначеного регіону сприяють ширшому окресленню її поліетнічности в князівстві Романовичів, а згодом королівстві Руси цієї династії. Поважне місце в такій мистецькій системі займала руська/українська складова. Існування цих державних утворень створило підложжя для її укріплення та подальшого розвою.

Посилання

Роллан Р. (2018). Про місце музики у світовій історії. Перек. В. Ададуров. Καλоφωνία : наук. зб. ст. і матер. з іст. церков. монодії та гимнографії / ред. К. Ганнік, Ю. Ясіновський. Львів. Чис. 9. С. 278–290.
Кіндратюк Б. (2001). Нариси музичного мистецтва Галицько-Волинського князівства. Наук. ред. і авт. перед. слова Ю. Ясіновський. Львів : Інститут українозн. ім. І. Крип’якевича НАН України. 142 с.
Ясіновський Ю. (2001). Пісенний фольклор і музичне мистецтво. Історія української культури: У 5-ти т. Т. 2: Українська культура ХІІІ – першої половини ХVII століть. Редкол. тому Я. Ісаєвич (гол. ред.), Ю. Ясіновський, Л. Войтович та ін. Київ : Наук. думка. С. 322–333.
Терський С. (2006). Лучеськ Х–ХV ст. Львів: Вид-во Націонал. ун-ту «Львівська політехніка». 252 с.
Терський С. (2010). Княже місто Володимир. Львів : Вид-во Націонал. ун-ту «Львівська політехніка». 316 с.
Гупало В. (2014). Звенигород і Звенигородська земля у XI‒XIII століттях (соціоісторична реконструкція). Львів : Ін-т українозн. ім. І. Крип’якевича НАН України. 532 с.
Коваль І. (2016). Вітольд Ауліх та археологічні студії княжого Галича. Галич: зб. наук. пр. Ред. М. Волощук. Івано-Франківськ : Лілея-НВ. Сер. 2. Вип. 1. 280 с.
Томенчук Б. (2018). Археологія долітописного Галича як культового і релігійного центру «Великої Білої нехрещеної Хорватії» (до питання про заснування Галича в другій половині Х ст.). Галич: зб. наук. пр. Ред. М. Волощук. Івано-Франківськ : Лілея-НВ. Вип. 3. С. 10–53.
Войтович Л. (2008). Король Данило Романович та історія Галицько-Волинської держави в дослідженнях Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Доба Короля Данила в науці, мистецтві, літературі: матер. Міжнар. наук. конф. (29–30 лист. 2007 р., Львів). Львів. С. 98–119.
Михайлова Р. (2007). Художня культура Галицько-Волинської Русі. Київ : Видавничий Дім «Слово». 496 с.
Чуйко О. (2020). Мистецтво Галицько-Волинського князівства в контексті міжнародних взаємозв’язків. Івано-Франківськ : Прикарпат. нац. ун-т ім. В. Стефаника. 412 с.
Волощук М. (2018). Мовою джерел? Термінологічні аспекти історіографічного державонайменування на прикладі Галицької землі Х–XIV ст. Середньовічна Русь: проблеми термінології. Ред. М. Волощук, В. Нагірний. Івано-Франківськ – Краків : Лілея-НВ. С. 265–295.
Котляр М. Ред. (2002). Галицько-Волинський літопис. Дослідження. Текст. Коментар.. Київ : Наук. думка. 400 с.
Росовецький С. (1994). Примітки. Грушевський М. Історія української літератури: У 6 т. 9 кн. Т. 4. Кн. 1. Упоряд. О. Таланчук; приміт. С. Росовецький. Київ : Либідь. С. 307–327.
Arro E. (1977). Die altrussische Glockenmusik. Eine musikslavistische Untersuchung. Musica Slavica. Beiträge zur Musikgeschichte Osteuropas. Wiesbaden. S. 77–159.
Волощук М. (2014). «Русь» в Угорському королівстві (ХІ – друга половина ХIV ст.): суспільно-політична роль, майнові стосунки, міграції. Ред. Л. Войтович. Івано-Франківськ : Лілея-НВ. 496 с.
Козаренко О. (2013). Ярема Якубяк як приклад когнітивного музикознавства. Вісник Львівського університету. Сер. Мистецтвознавство. Ред. О. Козаренко. Львів. Вип. 12. С. 28–31.