ПРИРОДНИЧА ОСВІТА В УКРАЇНІ: РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
Анотація
У статті проаналізовано сучасний стан природничої освіти в Україні. Наголошено на тому, що кількість абітурієнтів, які обирають для вступу спеціальності, пов’язані з природничою галуззю, у нашій країні є недостатньою, що негативно впливає на розвиток природничих наук. Крім того, опитування PISA показали, що рівень природничонаукової грамотності п’ятнадцятирічних українських школярів нижчий, ніж у середньому в Європі. У статті проаналізовано й узагальнено зарубіжний досвід природничої освіти, який може бути корисним для українських реалій. Визначено основні тенденції в сучасній світовій природничій освіті: комп’ютеризація освітнього процесу, формування цілісних природничих знань під час вивчення інтегрованих курсів, реалізація дослідницько-орієнтованого навчання. З’ясовано доцільність упровадження інтегрованих курсів природничої освітньої галузі в Новій українській школі. Проаналізовано модельні програми інтегрованих курсів «Природничі науки», «Пізнаємо природу», «Довкілля» для 5-6 класів закладів загальної середньої освіти. Акцентовано на необхідності підготовки вчителів за спеціальністю 014.15 Середня освіта (Природничі науки). Вказано університети України, де проводиться така підготовка та особливості їхніх освітніх програм. Окреслено основні напрями вдосконалення природничої освіти в Україні: впровадження компетентнісного навчання школярів (формування компетентностей з природничих наук через навчання у групах, виконання проєктів, формування критичного мислення тощо); реалізація дослідницького підходу в навчанні природничих предметів (дослідницько-орієнтоване навчання); комп’ютеризація освітнього процесу (мультимедійні дошки, електронні підручники, віртуальні лабораторії, віртуальні екскурсії, тренажери та ін.); інтеграція змісту природничих наук для формування цілісної природничо-наукової картини світу; налагодження співпраці загальної середньої та вищої школи.
Посилання
2. Грицай Н.Б. Стан та перспективи розвитку природничої освіти в сучасній українській школі. Стан природних ресурсів: перспективи їх збереження та відновлення у контексті сталого розвитку: збірник матеріалів ІV Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 80-річчю Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Дрогобич : ДДПУ імені Івана Франка, 2020. С. 146–150.
3. Засєкіна Т.М. Інтеграція в шкільній природничій освіті: теорія і практика: монографія. Київ : Педагогічна думка, 2020. 400 с.
4. Наказ МОН України від 12.05.2016 р. № 506 «Про затвердження Переліку предметних спеціальностей спеціальності 014 «Середня освіта (за предметними спеціальностями)», за якими здійснюється формування і розміщення державного замовлення та поєднання спеціальностей (предметних спеціальностей) в системі підготовки педагогічних кадрів». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0798-16#Text (дата звернення: 05.01.2023).
5. Наказ МОН України від 11.11.2022 р. № 1006 «Деякі питання розміщення державного (регіонального) замовлення, поєднання спеціальностей (предметних спеціальностей), спеціалізацій та присвоєння професійних кваліфікацій педагогічних працівників закладами фахової передвищої, вищої освіти». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1669-22#Text (дата звернення: 05.01.2023).
6. Науменко С. Наступність початкової та базової природничої освіти як умова розбудови Нової української школи. Проблеми сучасного підручника. 2021. Вип. 7. С. 144–160.
7. Нова українська школа: концептуальні засади реформування середньої школи (ухвалено рішенням колегії МОН 27.10.2016). URL: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya (дата звернення: 05.01.2023).
8. Освітні програми. Модельні навчальні програми для 5–9 класів Нової української школи. URL: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/modelni-navchalni-programi-dlya-5-9-klasiv-novoyiukrayinskoyi-shkoli-zaprovadzhuyutsya-poetapno-z-2022-roku.
9. Dostál J. Badatelsky orientovaná výuka: pojetí, podstata, význam a přínosy. Olomouc: Univerzita Palackého v Olomouci, 2015. 151 s.
10. Enseignement des Sciences Fondé sur l'Investigation. URL: https://fondation-lamap.org/documentation-pedagogique/boite-a-outils-esfi-enseignement-des-sciences-fonde-sur-l-investigation (дата звернення: 10.01.2023).
11. Gil-Pérez D. New trends in science education. International Journal of Science Education. 1996. № 18. S. 889–901.
12. La main à la pâte. URL: https://fondation-lamap.org/ (дата звернення: 10.01.2023).
13. Maršák J., Janoušková S. Trendy v přírodovědném vzdělávání (2006). URL: http://clanky.rvp.cz/clanek/c/Z/1055/trendy-v-prirodovednem-vzdelavani.html (дата звернення: 12.12.2022).
14. O‘Connell C. Inquiry Based Science Education. Primer to the international AEMASE conference report. Rome, 19-20 may 2014. P. 19–20.
15. PISA-2018. Результати. URL: https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/PISA2018_Mizhnarodnyj-zvit_ukr.pdf (дата звернення: 12.12.2022).
16. Riga F., Winterbottom M., Harris E., Newby L. Inquiry-based science education. Science education. Brill, 2017. P. 247–261.
17. Rundgren C. J. Implementation of inquiry-based science education in different countries: some reflections. Cultural Studies of Science Education. 2018. № 13. Р. 607–615.
18. Science Education for Responsible Citizenship: report to the European Commission of the expert group on science education / Chairperson Ellen Hazelkorn. Luxembourg : Publications Office of the European Union, 2015. 86 p.
19. Škoda J. Současné trendy v přírodovědném vzdělávání. Ústí nad Labem : UJEP, 2005. 211 s.
20. Škoda J., Doulík P. Vývoj paradigmat přírodovědného vzdělávání. Pedagogická orientace. 2009. № 19(3). S. 24–44.
