ВПЛИВ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ НА ФОРМУВАННЯ РОЗСАДИ КАПУСТИ ГОРОДНЬОЇ
Анотація
Статтю присвячено вивченню впливу рістрегулювальних препаратів, що містять фітогормони або модифікатори їх дії, на процеси проростання насіння капусти городньої та формування розсади культури. Капуста городня є традиційною культурою, що придатна до вирощування як в особистих господарствах, так і на виробничих площах. Використання регуляторів росту рослин при вирощуванні капусти городньої створює потенціал покращення продуктивності рослини. Мета роботи – дослідити дію регуляторів росту на проростання насіння та формування розсади капусти городньої. У дослідженнях використовували стимулятори росту Регоплант, Гібб Плюс та інгібітор росту антигіберелінової природи Хлормекватхлорид. Під час досліджень установлено позитивний вплив застосування препаратів на посівні якості насіння капусти городньої. Відмічалося збільшення енергії проростання насіння за дії стимуляторів розвитку. Досліджено, що схожість насіння та посівна придатність були вищими у всіх експериментальних варіантах, порівняно з контролем. Найвищі показники виявлені при застосуванні препарату Гібб Плюс. Формування нормально розвинених рослин розсади є запорукою активного подальшого росту культури та закладання майбутнього врожаю. Підтверджено, що використання стимуляторів росту сприяло посиленому розвитку вегетативних органів та збільшенню лінійних розмірів стебла й кореня. Максимальна висота пагона встановлена для рослин після обробки розчином Гібб Плюс, довжина кореневої системи – під впливом стимулятора Регопланту. З’ясовано, що за дії морфорегуляторів збільшувалися поперечні розміри пагона. Найбільшою товщина стебла була під впливом Хлормекватхлориду, що супроводжувалося уповільненням росту пагона у висоту. Доведено, що за дії морфорегуляторів також збільшувалася приживаність розсади капусти. Серед стимулювальних препаратів приживаність була найбільшою у варіанті з Регоплантом. Виявлено, що найкраще молоді рослини капусти приживалися після обробки Хлормекватхлоридом, оскільки при цьому формувалася розсада з міцним укороченим стеблом та кращим розвитком коренів.
Посилання
2. Божко Л. Ю., Бaрсукова О. А. Оцінка агрокліматичних ресурсів України стосовно вирощування капусти білоголової. Український гідрометеорологічний журнал. 2009. № 5. С. 128–136.
3. Майстер Н. В. Кореляційні зв'язки між морфологічними кількісними ознаками гібридів капусти білоголової [Brassiсa oleraceae L var. capitata [L.] Alba DC. Plant varieties studying and protection. 2011. № 1 (13). С. 58–60.
4. Піщаленко М. А., Філатов А. В. Вплив комплексу абіотичних факторів на розсаду білоголової та цвітної капусти. Розвиток сільських територій на засадах екологічності, енергонезалежності й енергоефективності: матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. Полтава: Полтавський державний аграрний університет, 2021. С. 125–127.
5. Хом’як П. В. Екологічні аспекти застосування регуляторів росту рослин у землеробстві. Наук. пр. ЧДУ імені Петра Могили: Екологія. 2009. № 107. С. 54–55.
6. Шевчук О. А., Ткачук О. О., Ходаніцька О. О., Вергеліс В. І. Обсяг застосування та екологічна оцінка хімічних засобів захисту рослин. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського. Серія: Географія. 2018. № 30 (3–4). С. 119–128.
7. Шевчук О. А., Ходаніцька О. О., Ткачук О. О., Матвійчук О. А., Поливаний С. В., Степаненко І. О. Продуктивність рослин капусти кольрабі за дії рістрегулювальних препаратів. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2022. № 2. С. 52–60.
8. Dev R., Singh V. K., Raj S., Shukla K. C. Effect of plant growth regulators on growth and yield of Cabbage (Brassica oleraceae var. capitata). Journal of Pharmacognosy and Phytochemistry. 2020. № 9 (3). С. 1024–1026.
9. Khodanitska O., Shevchuk O., Tkachuk O., Matviichuk O. Physiological activity of plant growth stimulators. The scientific heritage. 2021.№ 58-1. С. 36–38.
10. Rana S., Thakur K. S., Bhardwaj R. K., Kansal S., Sharma R. Effect of biofertilizers and micronutrients on growth and quality attributes of cabbage (Brassica oleracea var. capitata L.). Int. J. Chem. Studies. 2020. № 8(1). С. 1656–1660.