ФОТОСИНТЕТИЧНІ ПІГМЕНТИ ЛИСТКІВ CICER ARIETINUM L. СОРТУ БУДЖАК ЗА ІНОКУЛЯЦІЇ НАСІННЯ МІКРОБНИМИ ПРЕПАРАТАМИ
Анотація
У статті представлено результати польового досліду з вивчення впливу рідких форм бактеріальної суспензії селекціонованого штаму Mesorhizobium ciceri ND-64 (БС) та Ризогуміну (обробка насіння перед сівбою згідно з нормами виробника) на вміст у листках Cicer arietinum L. сорту Буджак хлорофілів а, b, їх суми, каротиноїдів та співвідношення пігментів. Визначення фотосинтетичних пігментів проводили у відібраних зразках листків із середнього ярусу рослин нуту звичайного методом їх екстагування диметилсульфооксидом за Вельбурном із використанням спектрофотометра UIT SFU-0172. Встановлено, що кількість фотосинтетичних пігментів у листках залежить від фази індивідуального розвитку культури Cicer arietinum та передпосівної обробки насіння мікробними препаратами. Пік накопичення хлорофілів а, b та їх суми виявлено у фазі зеленого бобу, а каротиноїдів – під час цвітіння рослин. Обидва бактеріальні препарати сприяли накопиченню хлорофілів у листках нуту звичайного. Комплексний мікробний препарат Ризогумін суттєвіше порівняно з бактеріальною суспензією штаму Mesorhizobium ciceri ND-64 підвищував у середньому за фазами росту і розвитку вміст хлорофілів а, b, їх суми та каротиноїдів на 8,1–31,3%, 10,8–26,9%, 11,2–27,9% та 2,3–9,7%. Статистично вірогідну різницю за співвідношенням пігментів хлоропластів хлорофілу а / хлорофілу b у листках визначено у фазах цвітіння, кінець цвітіння – початок утворення бобів і початок достигання бобів за впливу БС та Ризогуміну. Обробка насіння Ризогуміном суттєво підвищувала показник співвідношенням суми хлорофілів (а+b) / каротиноїдів на початку достигання бобів, БС – у фазах цвітіння та кінець цвітіння – початок утворення бобів.
Посилання
2. Гавій В. М., Кучменко О. Б., Терещенко О. О. Вплив біопрепарату Поліміксобактерин та імунопротектора BAI-SI на вміст фотосинтетичних пігментів і урожайність кукурудзи. Збірник наукових праць УНУС. 2019. 95 (1). С. 65–75.
3. Гуляєв Б. І. Екофізіологія фотосинтезу: досягнення, стан та перспективи досліджень. Фізіологія рослин в Україні на межі тисячоліття : зб. наук. праць. Київ, 2001. Т. 1. С. 60–74.
4. Карпенко В. П., Коробко О. О. Вплив гербіциду і біологічних препаратів на фотосинтетичну продуктивність і врожайність нуту. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2018. Вип. 4. С. 48–54.
5. Карпенко В. П., Притуляк Р. М. Фізіологічні зміни у рослинах ячменю ярого за дії біологічно активних речовин. Вісник Уманського НУС. 2014. № 1. С. 60–65.
6. Козак В. О., Пида С. В. Продуктивність сочевичі харчової (Lens culinaris Medik.) за впливу мікробних препаратів та фунгіцидів. Фізіологія рослин і генетика. 2024. Т. 56. № 1. C. 27‒42. DOI: https://doi.org/10.15407/frg2024.01.027.
7. Колесніков М. О., Кадиров Т. Р. Рекомендації по вирощуванню нуту в умовах півдня України. Мелітополь : ТДАТУ. 2022. 44 с.
8. Лихочвор В. В., Пущак В. І. Вплив норм висіву та інтенсифікації технології на формування урожайності сортів нуту. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2021. Вип. 4. URL: https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/4428/1/n97v1r2018lykhochvor.pdf.
9. Метеликові боби (Vigna aconitifolia): якісні характеристики та технологія білкового ізоляту / Головко Т. М. та ін. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія «Механізація та автоматизація виробничих процесів». Вип. 2 (52). 2023. С. 21‒27. DOI: https://doi.org/10.32782/msnau.2023.2.4.
10. Пида С. В., Чернік І. В.,. Тригуба О. В. Динаміка вмісту фотосинтетичних пігментів у листках Cicer arietinum L. за впливу бактеріальних препаратів. Український журнал природничих наук. № 9. 2024. С. 46‒55. DOI: https://doi.org/10.32782/naturaljournal.9.2024.5.
11. Тітова А. Є., Пузік В. К. Перспективи вирощування та використання нуту під час глобальних змін клімату. Вісник ХНАУ. Серія: Рослинництво, селекція і насінництво, плодоовочівництво. 2013. № 9. С. 210–214.
12. Biological activities of chickpea in human health (Cicer arietinum L.). A review / Faridy J.-C. M. et al. Plant Foods Hum Nutr. 2020. Vol. 75 (2). P. 142–153. DOI: 10.1007/s11130-020-00814-2.
13. Characterization and compositional studies of oil from seeds of desi chickpea (Cicer arietinum L.) cultivars grown in pakistan / Zia-Ul-Haq M. et al. Journal of the American Oil Chemists' Society. 2007. Vol. 84. P. 1143–1148. DOI: https://doi.org/10.1007/s11746-007-1136-3.
14. Comparison of the functional properties of pea, chickpea and lentil protein concentrates processed using ultrafiltration and isoelectric precipitation techniques / Boye J. I. et al. Food Research International. 2010. № 43. 537‒546. DOI: https://doi:10.1016/j.foodres.2009.07.021.
15. Elkoca E., Kantar F., Fikrettin S. Influence of Nitrogen Fixing and Phosphorus Solubilizing Bacteria on the Nodulation, Plant Growth, Yield of Chickpea. Journal of Plant nutrition. 2008. 31. 157–171.
16. Impact of organic and inorganic farming on soil quality and crop productivity for agricultural fields: A comparative assessment / Sahu H. et al. Environmental Challenges. Volume 15, April 2024, 100903. DOI: https://doi.org/10.1016/j.envc.2024.100903.
17. Nutritional composition, health benefits and bio-active compounds of chickpea (Cicer arietinum L.) / Begum N. et al. Front Nutr. 2023. Vol. 10.1218468. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/37854353/.
18. Nutritional constituent and health benefits of chickpea (Cicer arietinum L.): A review / Wang J. et al. Food Research International. 2021. Vol. 150. Part A, 110790. DOI: https://doi.org/10.1016/j.foodres.2021.110790.\
19. Tatar O., Ozalkan C., Atasoy G. Partitioning of dry matter, proline accumulation,chlorophyll content and antioxidant activity of chickpea (Cicer arietinum L.) plants under chilling stress. Bulgarian Journal of Agricultural Science. 2013. № 19. С. 260–265.
20. Wellburn A. P. The spectral determination of chlorophyll a and b, as well as carotenoids using various solvents with spectrophotometers of different resolution. J. Plant. Physiol., 1994. Vol. 144 (3). P. 307–313.
