THE USE OF GEOINFORMATION SYSTEMS FOR THE NEEDS OF LANDSCAPE ZONING OF UKRAINE
Abstract
Geographic information systems are an important tool that helps in geographic research. The presented paper examines the main features of GIS and their suitability for use in landscape zoning of Ukraine. Such zoning is carried out on the basis of the landscape-genetic principle of geocomplex detection. Its application consists in a comprehensive analysis of the relationships and interactions of landscape-forming factors, processes, and environmental components. GIS makes it possible to create databases in the form of a set of layers of information. The main layer contains a geographically bound map of the area, and the others, superimposed on such a topobase, contain various information about the area. Such information can be data on specified landscape-forming factors, processes and components of the environment: rocks, water bodies, climate, soils, biota, data of RSE, etc. Thus, modern GIS are a very effective tool for geographers. GIS are also useful for taking into account the areas and configuration of landscape areas when analyzing the spatial landscape-genetic structure of the studied territory. Such consideration is quite a difficult task, because the real terrain is not flat, like a computer monitor screen or a sheet of paper. Reproduction of the spherical surface of the Earth on a plane requires the implementation of special transformations with the help of cartographic projections. And such transformations are different for areas of the earth’s surface that are different in shape and location. Therefore, GIS must constantly perform metric conversion operations. Modern GIS perform all transformations with considerable speed and high accuracy, which are impossible for humans. A simple GIS task of measuring areas and determining the coordinates of selected or specified landscape complexes or zoning units is also very useful, as it saves a lot of time and prevents mathematical errors. The use of this option made it possible to determine that the zone of coniferous-broad-leaved forests currently occupies 14,1% of the territory of Ukraine, and broad-leaved forests – 9,9%. The same calculations were made for other zones and mountainous countries – using the universal geographic information system MapInfo Professional.
References
2. Андрющенко Ю., Дядічева О. Склад рецентної авіфауни Сухостепової зони України. URL: http://www.aetos.kiev.ua/berkut/berkut29/berkut29-01.pdf (дата звернення: 03.07.2024).
3. Воблий К. Економічна географія радянської України. Київ : Вид-во Академії наук УРСР, 1945. 119 с.
4. Геоінформаційні системи (ГІС). URL: http://asd-geo.com.ua/page7906562.html (дата звернення: 09.07.2024).
5. Геоінформаційні системи. URL: http://www.geoguide.com.ua/survey/survey.php?part=gis (дата звернення: 19.07.2024).
6. Корольова М., Рачинська З. Атлас сільського господарства Української РСР. Київ : Видавництво Київського державного університету, 1958. 47 с.
7. Фізична географія Української РСР / А. Ланько так ін. Київ : Радянська школа, 1969. 268 с.
8. Фізична географія Української РСР / А. Ланько так ін. Київ : Вища школа, 1982. 208 с.
9. Удосконалена схема фізико‐географічного районування України / О. Маринич та ін. Український географічний журнал. 2003. № 1. С. 16–20.
10. Маринич О., Шищенко П. Фізико-географічне районування. Географічна енциклопедія України. Київ : Українська Радянська Енциклопедія ім. М.П. Бажана, 1993. Т. 3. С. 340–343.
11. Маринич О., Шищенко П. Фізична географія України. Київ : Знання, 2005. 511 c.
12. Природно-сільськогосподарське районування України / А. Мартин та ін. Київ : ЦП «Компринт», 2015. 328 с.
13. Нетробчук І. Фізична географія України. Луцьк : Вежа-Друк, 2021. 100 с.
14. Осипчук С. Словечансько-Овруцький лесовий «острів» (ерозійний нарис). Вісник Дніпровського державного аграрно-економічного університету : науковий журнал. 2000. № 2. С. 5–12.
15. Паньків З. Ґрунти України : навчально-методичний посібник. Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2017. 112 с.
16. Склярова Т., Палка О. Історія розвитку геоінформаційних систем. URL: https://elartu.tntu.edu.ua/bitstream/lib/30460/2/IMST_2019_Skliarova_T-History_of_geoinformation_98.pdf (дата звернення: 04.07.2024).
17. Харченко В. Екосистемне районування території України для потреб сталого розвитку. Європейські виміри сталого розвитку : матеріали V Міжнародної науково-технічної конференції. 2023. С. 51.
18. DeMers M. Fundamentals of Geographic Information Systems. Hoboken : John Wiley & Sons, 2008. 464 p.
19. Earle C.J. Picea. The Gymnosperm Database. URL: https://www.conifers.org/pi/Picea.php (дата звернення: 10.06.2024).
20. Earle C.J. Pinus sylvestris. The Gymnosperm Database. URL: https://www.conifers.org/pi/Pinus_sylvestris.php (дата звернення: 10.07.2024).
21. GISGeography. The Remarkable History of GIS. URL: https://gisgeography.com/history-of-gis (дата звернення: 20.06.2024).
22. Introduction to GIS. URL: https://archive.nptel.ac.in/content/storage2/courses/105102015/module%201/history%20of%20gis.htm (дата звернення: 02.08.2024).
23. Kubijovyč V., Stebelsky I. Regionalization, physical-geographic. Internet Encyclopedia of Ukraine. URL: https://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?linkpath=pages%5CR%5CE%5CRegionalizationphysical6geographic.htm (дата звернення: 10.07.2024).
24. Tomlinson R.F. A Geographic Information System for Regional Planning. Journal of Geography. 1969. № 1 (78). P. 45–48.
25. Vegetationszonen der Erde. URL: https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Vegetationszonen.png (дата звернення: 2.08.2024).
