ГЕНЕТИКО-ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ДОВГОЛІТТЯ

Шахбала Асад-огли Асадов; Марина Сергіївна Єна

doi:10.32782/NSER/2024-4.12

Шахбала Асад-огли Асадов Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова
Марина Сергіївна Єна Приватний вищий навчальний заклад «Київський медичний університет» https://orcid.org/0000-0002-2411-653X

DOI: https://doi.org/10.32782/NSER/2024-4.12

Ключові слова: ЧСД – частота сімейного довголіття, СПСД – сумарний показник сімейного довголіття, інбридинг, генеалогія

Анотація

Видова тривалість життя є не одною величиною для всіх. Існує відносно невелика група особин віком 120–130, особливо багата у країнах значних висот, можливо, це пов’язано з умовами навколишнього середовища. Зараз існують доступні переконливі докази того, що в розвинених країнах максимальна тривалість життя, а також середня тривалість життя значно зросли за останнє століття. На жаль, натепер немає доказів генетично зумовленої тривалості життя приблизно 85 років. Навпаки, найбільше абсолютне покращення показників виживання за останні десятиліття відбулося серед людей старше 80 років. Приблизно чверть варіації тривалості життя в розвинених країнах можна пояснити генетичними чинниками. Вплив як генетичних чинників, так і чинників навколишнього середовища на довголіття потенційно може бути змінений за допомогою медичного лікування, змін у поведінці та покращення навколишнього середовища. Саме це стало причиною нашого дослідження. Під час дослідження було обстежено та вивчено стан здоров’я та довголіття в Азербайджані та в Україні в 498 осіб віком 80–121 рік і старше. У результаті перевірки віку осіб Азербайджану виявилося, що чверть осіб (25%) перебільшували свій календарний вік (90 років і старше), лише 5% – зменшили. Виявлено, що в обох регіонах із віком зростає роль генетичного чинника, тобто показників частоти сімейного довголіття (ЧСД). Більшість осіб з Азербайджану походили від спадкових шлюбів (82%), лише 18% – від родинних шлюбів (інбридинг). Інбридинг за наявності сприятливої спадковості виражається такими ознаками: батьки рідко хворіють, показники життєдіяльності показують здоровий стан організму та тривалість життя понад 90 років. Загалом, інбридинг за наявності сприятливої спадковості не тільки не знижує тривалість життя (ТЖ), а й сприяє продовженню життя в популяції азербайджанців. З’ясовано, що показники сімейного довголіття як у чоловіків, так і в жінок Азербайджану з віком збільшуються – 89 років (75,5%). Роль спадковості в довгожителів Азербайджану вище порівняно з Україною. Яскравіше виявляються і достовірно відрізняються у віці 80–89 (у чоловіків 62%, у жінок 52,5%) та в 90–99 років (72,7% у чоловіків, у жінок 72,4%).

Посилання

1. Johnson T.E. A personal retrospective on the genetics of aging. Biogerontology. 2002. № 3 (1–2). P. 7–12.
2. Kenyon C.J. The genetics of ageing. Nature. 2010. № 464 (7288). P. 504–512.
3. Genetic influence on human lifespan and longevity / B.J. Hjelmborg et al. Hum Genet. 2006. № 119 (3). P. 312–21.
4. Біологічний вік. Спадковість та старіння / за ред. В.П. Войтенко, О.В. Токар. Київ : Ін-т геронтології, 1984. 143 с.
5. Кайдашев І.П., Борзих О.А. Основи геронтології : навчальний посібник. Полтава, 2011. Ч. 1. 167 с.
6. Gufeland H.V. The art of prolonging human life. (Vols. XVI). 1856. Berlin : Type. Edward Trud.
7. Perl R., Perl R.V. Study of human longevity. Hum. Biology. 1934. № 6 (1). P. 98–117.
8. Бутенко Г.М., Войтенко В.П. Генетичні та імунологічні механізми вікової патології. Київ : Здоров’я, 1983. 144 с.
9. Бердишев Г.Д. Еколого-генетичні фактори старіння та довголіття. Київ : Наука, 1968. 203 с.
10. Asadov Sh.A., Berdyshev G.D. Frequency of family longevity in different regions of the USSR. Cytology and genetics. 1985. № 19 (2). P. 137–140, 144.
11. Genetic and environmental influences on premature death in adult adopted children / T.I. Sorensen et al. N. Eng. Zhur. Honey. 1988. № 318 (12). P. 727–732.
12. Wright I. Completeness or hereditary longevity. Circulation. 1976. Vols. 1. № 54 (1). P. 1–2.
13. Berdyshev G.D., Asadov Sh.A. On the maximal chronological age of man. Z. Alternsforch. 1985. № 40 (5). P. 289–294.
14. Geography of population longevity in Azerbaijan / U.F. Khashimova et al. Journal of neurology named after Mankovsky. 2023.Vol. 10. № 31-2. P. 68–70.
15. Бужієвська Т.І. Основи медичної генетики. Київ : Здоров’я, 2001. 134 с.
16. Войтенко В.П. Спадковість старіння та тривалість життя людини. Цитологія та генетика. 1983. Т. 17. № 2. С. 65–739.
17. King D.C, Nevins D. Azerbaijan. New York : Cavendish Square Publishing LLC.
18. Asadov Sh.A., Berdyshev G.D. Family longevity in the Azerbaijan SSR. Clinical experimental gerontology. 1986. № 8 (182). P. 75–88.
19. Єна М.С., Асадов Ш.А. Очікувана тривалість життя та фактори впливу. Актуальні проблеми професійної освіти: досвід та перспективи : XXXII Міжнародна науково-практична конференція, 12–14 серпня 2024 р. Мюнхен, 2024. С. 91–95.