ВИБІРКОВІ ДИСЦИПЛІНИ ЯК ДОПОМІЖНИЙ ІНСТРУМЕНТ ФОРМУВАННЯ ФАХОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ТА ЕКОЛОГІЧНОГО СВІТОГЛЯДУ
Анотація
У закладах освіти України впроваджена індивідуальна освітня траєкторія, яка визнається нормативною складовою та варіативною частиною освітньої програми, а саме вибірковими дисциплінами. У кожного здобувача освіти є індивідуальний навчальний план, у якому передбачено 25 % вибіркових дисциплін від загальної кількості кредитів ЄКТС. Вибіркові навчальні дисципліни пропонують кафедри (в університеті), циклові комісії (у коледжі). Вибіркові дисципліни вивчаються з 2-го року навчання в кількості від 1 до 5 (у межах одного семестру) і становлять 3 кредити. Для формування контингенту студентів на наступний рік випускова кафедра або циклові комісії створюють навчальний банк вибіркових дисциплін, де наявні експлікації або силабуси, з розміщенням на сайті закладу освіти. У коледжі додатково відбувається презентація вибіркових дисциплін. Проаналізувавши відповіді на анкету студентів щодо факторів вибору варіативної частини освітньої програми, ми дійшли висновку, що вирішальним чинником є самостійне ознайомлення з експлікацією та силабусом. Переважна більшість здобувачів освіти вибирають дисципліни професійної орієнтації, демонструючи зацікавленість у майбутній професії. Екологізацію навчального процесу можливо здійснювати двома засобами: приділяти екологічним проблемам час у кожному курсі навчальної дисципліни або окремими темами або в кожній темі окреслювати можливі наслідки впливу на довкілля; пропонувати до каталогу вибіркових дисциплін екологічно спрямовані предмети. Лише комплексний підхід формує екологічний світогляд. Дієвими інструментами є залучення студентів до конференцій, круглих столів, на яких вони презентують свої науково-дослідницькі роботи. Велику цікавість завжди у студентства викликають лекції запрошених професорів, екологічні акції. У освітніх закладах успішно функціонують студентські наукові гуртки та наукові товариства. Студенти-науковці на щорічних студентських конференціях, наукових читаннях приділяють велику увагу екологічним проблемам. Вибіркові дисципліни є важливим компонентом формування фахових компетентностей та екологічного світогляду.
Посилання
2. Бабенко Т. В., Камінський О. М., Молодан В. С. Студоцентроване навчання як умова розвитку соціально-професійної мобільності майбутнього фахівця. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. 2022. № 206. С. 86–91. DOI: https://doi.org/10.36550/2415-7988-2022-1-206-86-91.
3. Бойченко М. А., Акалович М. В. Професійна підготовка майбутніх фахівців у галузі музичного мистецтва в Україні та Австрії: порівняльний аспект. Південноукраїнські мистецькі студії. Науковий журнал. 2023. № 2. С. 21–26. DOI: https://doi.org/10.24195/artstudies.2023-2.4.
4. Голубєва І. М., Васюкова М. М. Міждисциплінарна інтеграція – важливий напрямок у створенні навчальних програм дисциплін за вибором. Медична освіта, 2023. 3, 40–45. DOI: https://doi.org/10.11603/m.2414-5998.2023.3.14104.
5. Дунаєвська О. Ф., Луцак І. В., Умінська К. А., Зубрицька Л. О., Довженко Л. В., Зубрицька Т. Р., Шляніна А. В., Муленко С. М., Бур’янова В. В. Студентські наукові гуртки як активна складова формування фахових компетентностей здобувачів освіти. Перспективи та інновації науки (Серія «Педагогіка»). 2023. № 4 (22). С. 71–84. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-4952-2023-4(22)-71-84.
6. Дунаєвська О. Ф., Луцак І. В., Умінська К. А., Шляніна А. В., Сокульський І. М. Студентське наукове товариство як складова формування наукового світогляду та реалізації науково-дослідного потенціалу здобувачів освіти. Вісник науки та освіти. 2023. № 2 (8). С. 383–396. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-6165-2023-2(8)-383-396.
7. Іщенко Т. В. Освітні інновації у студентоцентрованому навчанні. Українські студії в європейському контексті. 2023. № 7. С. 229–232.
8. Корольчук Л. В. Екологізація освіти України на шляху до сталого розвитку. Сталий розвиток: захист навколишнього середовища. Енергоощадність. Збалансоване природокористування : колективна монографія / [авт. кол.: Мадані М. М., Крутоголова І. О., Андрєєва Н. М. та ін.] / за ред. проф. Мальованого М. С. Київ : Яроче́нко Я. В., 2022. 566 с. DOI: https://doi.org/10.51500/7826-23-0.
9. Лапшина О. О., Дорофєєва О. М. Зміст професійної підготовки фахівців з лінгвістики в університетах Великої Британії. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: «Педагогіка. Соціальна робота». 2021. Вип. 2 (49). С. 75–78. DOI: https://doi.org/10.24144/2524-0609.2021.49.75-78.
10. Ляшенко М. Ю. Вільний вибір навчальних дисциплін майбутніми педагогами професійного навчання на основі маркетингового підходу. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 05. Педагогічні науки: реалії та перспективи. 2020. Вип. 75, т. 1. С. 121–125. URL: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/32419.
11. Плахтій Н., Пасічник О., Манзюк Е., Скрипник Т., Петровський С. Метод формування пулу вибіркових навчальних дисциплін на основі генетичного алгоритму. Вісник Хмельницького національного університету. Технічні науки. 2024. № 3, т. 1. С. 182–185. URL: https://elar.khmnu.edu.ua/handle/123456789/16691.
12. Про вищу освіту : Закон України від 1 липня 2014 р. № 1556-VІІ. Із змінами від 18.12.2019 № 392-ІХ. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/ 1556-18/page.
13. Про освіту : Закон України від 5 вересня 2017 р. № 2145-VІІІ. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/1556-18/page.
14. Про фахову передвищу освіту : Закон України від 6 червня 2019 р. № 2745-VІІІ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19.
15. Садова Т. Використання кейс-методу в професійній підготовці майбутніх педагогів. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2016. Вип. № 5 (59). С. 184–192.
16. Стецула Н. Екологізація освіти як ключова тенденція сталого розвитку суспільства. Молодь і ринок. 2020. № 6–7 (185–186). С. 115–121. DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4634.2020.225780.
17. Шестак Я. Моделювання єдиного інформаційного простору закладу вищої освіти. Управління розвитком складних систем. 2022. № 49. С. 81–89. DOI: https://doi.org/10.32347/2412-9933.2022.49.81-89.
