ОЦІНКА ЯКОСТІ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД ТРАНСКОРДОННОЇ РІЧКИ ЗАХІДНИЙ БУГ ЗА ВМІСТОМ СПОЛУК НІТРОГЕНУ

Андрій Валерійович Лисиця; Дарія Василівна Лико; Оксана Іванівна Портухай; Ірина Павлівна Логвиненко; Сергій Михайлович Лико

doi:10.32782/NSER/2024-5.13

Андрій Валерійович Лисиця Рівненський державний гуманітарний університет https://orcid.org/0000-0001-9028-8412
Дарія Василівна Лико Рівненський державний гуманітарний університет https://orcid.org/0000-0003-0184-0549
Оксана Іванівна Портухай Рівненський державний гуманітарний університет https://orcid.org/0000-0002-9078-0658
Ірина Павлівна Логвиненко Рівненський державний гуманітарний університет https://orcid.org/0000-0002-0950-2934
Сергій Михайлович Лико Рівненський державний гуманітарний університет https://orcid.org/0000-0003-3792-1674

DOI: https://doi.org/10.32782/NSER/2024-5.13

Ключові слова: амоній, нітрити, нітрати, річка, транскордонне значення, погіршення якості води, джерела забруднення

Анотація

У статті розглянуто важливість контролю та покращення якості води транскордонної р. Західний Буг, що належить до басейну Балтійського моря й охоплює територію трьох держав (України, Республіки Польща та Республіки Білорусь). Наведено найбільші джерела забруднення води р. Західний Буг (підприємства житлово-комунального господарства, тваринницькі комплекси, інфільтрати сміттєзвалища м. Львів, стихійні сміттєзвалища й інші). Проаналізовано стан якості води р. Західний Буг за вмістом сполук нітрогену на трьох пунктах спостереження (704 км, м. Кам’янка-Бузька, 637 км, м. Сокаль, 569 км, м. Устилуг, 500 м нижче впадіння р. Устилуг, кордон із Республікою Польща). Показано перевищення гранично допустимих концентрацій амонію та нітритів. Найвищі перевищення допустимих значень вмісту амонію і нітритів зафіксовано в пункті спостереження 704 км, м. Кам’янка-Бузька (в 1,1–30,1 раза та 1,1–28,8 раза). Вміст нітратів упродовж проаналізованого періоду змінюється від 1,20 мг/дм3 до 18,00 мг/дм3 (704 км, м. Кам’янка-Бузька), від 1,70 мг/дм3 до 21,00 мг/дм3 (м. Сокаль), від 1,50 мг/дм3 до 20,00 мг/дм3 (м. Устилуг, кордон із Республікою Польща) та перебуває в межах допустимих значень. Найгірша якість води за вмістом сполук нітрогену встановлена на ділянці р. Західний Буг 704 км, м. Кам’янка-Бузька. Зокрема, якість води змінюється за вмістом NH4 + – від IV класу, 6-та категорія (забруднена), до V класу, 7-ма категорія (дуже забруднена); NO3¯ – від III класу, 5-та категорія (помірно забруднена), до IV класу, 6 категорія (забруднена); NO2¯ – відповідає V класу, 7-ма категорія (дуже забруднена). З метою покращення якості води р. Західний Буг рекомендовано забезпечити будівництво, реконструкцію та модернізацію очисних споруд, каналізаційних мереж населених пунктів, ретельніше контролювати надходження забруднювальних речовин від сміттєзвалища м. Львів і стихійних сміттєзвалищ.

Посилання

1. Білоус Я. С., Вербова А. С., Созонтова Н. В., Булгак А. В., Атаєв С. В., Білушенко А. А., Болбат Д. В. Звіт про стратегічну екологічну оцінку проєкту Плану управління річковим басейном Вісли (2025–2030). Київ, 2024. 187 с.
2. Геренчук К. І. Природа Львівської області. Львів : Видавництво Львів. ун-ту, 1972. 151 с.
3. Голодовська О. Я., Ріпак Н. С., Мальований М. С. Вплив недостатньо очищених на каналізаційних очисних спорудах Львова стоків на якість води Західного Бугу. Водопостачання та водовідведення: проектування, будова, експлуатація, моніторинг : матер. II Міжнар. наук.-практ. конф. 18–19 жовтня 2017 р. Львів : НУ ЛП. 2017. C. 72–74.
4. Гриб Й. В., Макієвська Л. В. Реперні характеристики стану річки Західний Буг у прикордонній смузі українсько-польського кордону періоду кінця ХХ ст. Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Серія: Сільськогосподарські науки. 2023. Вип. 1. № 101. С. 67–83. DOI: https://doi.org/10.31713/vs120235.
5. Про очистку міських стічних вод : Директива Ради 91/271/ЄЕС від 21 травня 1991 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_911#Text (дата звернення 20.10.2024).
6. Забокрицька М. Р., Хільчевський В. К., Манченко А. П. Гідроекологічний стан басейну Західного Бугу на території України. Київ : Ніка-Центр, 2006. 184 с.
7. Карабин В. В. Кисневий режим вод верхньої частини р. Західний Буг. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Екогеофорум-2017. Актуальні проблеми та інновації». Івано-Франківськ, 22–25 березня 2017 р. ІФНТУНГ, 2017. С. 29–30.
8. Ковальчук І. П. Управління водогосподарською та водоохоронною діяльністю (на прикладі басейну Західного Бугу). Укр. геогр. журн. 2009. № 3. С. 49–53.
9. Койнова І. Б. Геоекологічні наслідки роботи комунального господарства в басейні річки Західний Буг. Людина та довкілля. Проблеми неоекології. 2015. № 3–4. С. 96–102.
10. Маринич О. М., Шищенко П. Г. Фізична географія України : підручник. Київ : Знання. 2003. 479 с.
11. Проблеми ландшафтного різноманіття України : зб. наук. праць. Гол. ред О. М. Маринич. Київ, 2000. 326 с.