ДОМІНАНТНІ І СУБДОМІНАНТНІ АСОЦІАЦІЇ РОСЛИННИХ УГРУПУВАНЬ ВОДИ РІЧКИ СТИР У МЕЖАХ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Віра Йосипівна Мельник

doi:10.32782/NSER/2024-5.14

Віра Йосипівна Мельник Рівненський державний гуманітарний університет https://orcid.org/0000-0002-7301-8266

DOI: https://doi.org/10.32782/NSER/2024-5.14

Ключові слова: гідроекосистема, рослинні угруповання, домінантні і субдомінантні види, видова різноманітність, водні і прибережно-водні рослини, розчинений кисень

Анотація

У роботі проведено геоботанічну оцінку наявної гідрофільної флори річки Стир у межах Рівненської області. Робота ґрунтується на власних моніторингових дослідженнях. Окреслені основні точкові джерела забруднення води річки та їх вплив на формування біотичної складової досліджуваної гідроекосистеми. Аналіз та оцінка водної та прибережно-водної рослинності на окремих ділянках річки Стир здійснені за флористичним, геоботанічним і ценопопуляційним напрямами досліджень. З’ясовано, що видовий склад рослинних угруповань на різних ділянках річки не однаковий. Окремі види характерні тільки для певної досліджуваної території. За результатами проведених польових досліджень виявлено 125 видів вищих судинних рослин, які належать до 75 родів і 38 родин. Видовий склад налічує 7 домінантних родин: Poaceae, Potamogetonaceae, Asteraceae, Cyperaceae, Polygonaceae, Ranunculaceae, Saliсaceace, які становлять 46,4% видового складу. Домінантними серед визначених родів є: Potamogeton, Salix, Juncus, Rumex і Carex; 8 видів – це адвентивні рослини. Інші визначені види представляють аборигенну флору Рівненської області. З’ясовано, що для гідроекосистеми Стиря в межах області характерним є посилення трансформаційних процесів, пов’язаних із господарською діяльністю та кліматичними чинниками. Аналізом геоботанічної характеристики виділено 14 рослинних угруповань. У межах ділянки середньої течії річки Стир наявні такі угруповання: Batrachietum circinati, Glycerietum maximae, Lemnetum minoris, Lemno minoris – Spirodeletum polyrrhizae Potametum perfoliati, P. pectinati. Прибережно-водна рослинність нижньої ділянки річки представлена бідною гідрофільною флорою. Зауважимо, що на окремій ділянці нижньої течії річки (від смт Зарічне і с. Іванчиці) визначений багатий і різноманітний видовий склад гідрофільної флори. Ценопопуляційні дослідження окремих ділянок свідчать про наявність 6 популяцій раритетних видів: Pulicaria vulgaris, Hippuris vulgaris, Batrachium rionii, Nymphaea candida (стариця річки); Batrachium circinatum (с. Вербень); Potamogeton gramineus (с. Іванчиці). Сильно вразливий вид Batrachium rionii, який внесений до Червоного списку гідрофлори України, уперше знайдено в гідроекосистемі Рівненщини. Усього в нижній течії річки виявлено 71,2% видового складу. Слід відзначити, що найбільш багатим видовим різноманіттям є ділянки стариць. З’ясовано, що розроблення оптимальних заходів охорони рідкісних і типових видів рослин та їх угруповань можливе за порівняльного аналізу різних ділянок річок.

Посилання

1. Водна Рамкова Директива ЄС 2000/60/EC. Визначення основних термінів. Київ, 2006.
2. Гриб Й. В., Сондак В. В., Володимирець В. О. Зміни угруповань видів індикаторів вищих водних рослин Хрінницького водосховища після повторного затоплення. Вісник УДУВГП. 2 (21). 2003. С. 3–10.
3. Гроховська Ю. Р., Володимирець В. О., Кононцев С. В. Раритетні види та угруповання вищих водних і прибережно-водних рослин Рівненської області. Вісник НУВГП. 2 (62). 2013. С. 182–197.
4. Дубина Д. В. Класифікація вищої водної рослинності України: стан та перспективи. Укр. фітосоц. зб. Сер. А. Київ, 1996. № 3. С. 6–14.
5. Дубина Д. В. Вища водна рослинність. Київ, 2006. 412 с.
6. Egertson C. J., Kopaska J. A., Downing J. A. A century of change in macrophyte abundance and composition in response to agricultural eutrophication. Hydrobiologia. 2004. 524. 145–156. DOI: 10.1023/B:HYDR.0000036129.40386.
7. Копилов А. І., Косолапов Д. Б., Лазарєва В. І., Мінєєва Н. М., Пряничникова Є. Г. Структура, біомаса та продукція біотичної складової екосистеми зростаючої евтрофної водойми. Різноманітність біосистем. 26 (2). 2018. С. 117–122. DOI: 10.15421/011818.
8. Kornaš A. Geograficzno–historyczna klasyfikacja roslin synantropijnych. Mater. Zakl. Fitosocjol. Stos. U.M. 1968. 25. Р. 33–41.
9. Мусієнко М. М., Ольхович О. П. Методи дослідження вищих водних рослин : навч. посібн. Київ: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2004. 60 с.
10. Прокопчук О. та Грубінко В. Досліди з накопичення фосфору в рослинах Myosotis palustris, Glyceria maxima та Nasturtium officinale. Різноманітність біосистем. 24 (2). 2016. С. 437–443. DOI: 10.15421/011659.
11. Chao W., Sha-Sha Z., Pei-Fang W., Jin Q. Effects of vegetations on the removal of contaminants in aquatic environments: A review. J. Hydrodynam, 2014. 26 (4). 497–511. DOI: 10.1016/s1001-6058(14)60057-3.
12. Chambers P. A., Lacoul P., Murphy K. J., Thomaz S. M. Global diversity of aquatic macrophytes in freshwater. Hydrobiologia. 2008. 595 (1). 9–26. DOI: 10.1007/s10750-007-9154-6.
13. The Plant List: a working list of all plant species. URL: http://www.theplantlist.org/.
14. Толочик І. Л., Володимирець В. О. Вищі водні та прибережно-водні рослини окремих ділянок р. Стир у межах Рівненської області. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного ун-ту ім. В. Гнатюка. Сер.: біол. 2018. 1 (72). С. 30–35.
15. Федорчук І. В. Фітоіндикаційна роль макрофітів у комплексному моніторингу річкових систем. Роль природно-заповідних територій у підтримці біорізноманіття (м. Канів, 9–11 вересня 2003 р.). Канів, 2003. С. 159–160.
16. Федорчук І. В. Гідроботанічні дослідження поверхневих вод – основа комплексного моніторингу водних екосистем : матеріали І Міжнародної конференції студентів і аспірантів «Молодь і поступ біології» (м. Львів, 11–14 квітня 2005 р.). Львів, 2005. С. 99–100.
17. Чорна Г. А. Рослини наших водойм (атлас-довідник). Київ : Фітосоціоцентр, 2001. 134 с.