ВПЛИВ СТРЕСУ НА ПСИХОЛОГІЧНУ ПІДГОТОВКУ СПОРТСМЕНІВ

Ключові слова: стрес, адаптація, психорегуляція, стрес-фактори, перетренованість

Анотація

У статті розглядається психологічна підготовка в її аспекті роботи зі стрес-факторами. Метою статті є вивчення стресу та його впливу у психологічній підготовці спортсменів у сучасних дослідженнях. Матеріалами для дослідження стали наукові публікації вітчизняних та закордонних дослідників із зазначеної проблематики. Дослідження було виконано за допомогою загальнонаукових теоретичних та емпіричних методів (аналіз, синтез, узагальнення, текстовий контент-аналіз, опис, спостереження). В результаті дослідження було виявлено, що сучасний спорт, орієнтований на високі досягнення, є джерелом підвищеного розвитку стрес-факторів. Вони можуть провокувати стрес як стан підвищеного напруження, що проявляється у спортсменів як цілісний психофізіологічний стан. У випадку неадекватного психологічного відновлення та перетренування стрес набуває хронічного характеру та хворобливих синдромів. З’ясовано, що найбільш поширені стрес-фактори можна класифікувати як тренувальні та змагальні. Вони мають індивідуальний вплив та прояви в залежності від сили нервової системи. Встановлено, що успішна психологічна підготовка полягає у психофізіологічній адаптації спортсмена до впливу стрес-факторів. Ця адаптація не залежить від особливостей характеру, але корелює з окремими позитивними якостями (впевненість, рішучість тощо). Виявлено, що найбільший ефект психологічної підготовки досягається через комплекс психофізіологічної адаптації та психологічного відновлення для профілактики перетренованості та дистресу. У висновках, зроблених з дослідження, констатовано, що стрес-фактори є частиною спортивної діяльності. Психологічна підготовка до них полягає у виробленні оптимальної стратегії адаптації спортсменів. Важливо комбінувати різні методи з урахуванням індивідуальної специфіки. Найбільш вразливими до впливу стресу є спортсмени-юніори.

Посилання

1. Чумаченко О. Ю., Редька О. Г. Спорт та стрес : Монографія. Миколаїв : МНУ; 2019. 210 с.
2. Височіна Н. Л. Психологічне забезпечення у системі підготовки спортсменів в олімпійському спорті : автореф. дис. ... д-ра наук з фізичного виховання та спорту, спец. 24.00.01 «Олімпійський і професійний спорт»; Нац. ун-т фіз. виховання і спорту України. Київ, 2018. 46 с.
3. Підлужняк О. І. Психологічна підготовка в спорті. Матеріали XLIX науково-технічної конференції підрозділів ВНТУ, Вінниця, 27-28 квітня 2020 р. 2020. 49(1). С. 613–615. URL : http://ir.lib.vntu.edu.ua/handle/123456789/29561.
4. Гета А. В. Важливість психологічної підготовки у спорті. Фізична культура і спорт. Виклики сучасності. 2022. № 1 (2). С. 13–18.
5. Gerber M., Best S., Meerstetter F., Walter M, Ludyga S., Brand S. et all. Effects of stress and mental toughness on burnout and depressive symptoms: A prospective study with young elite athletes. Journal of Science and Medicine in Sport. 2018. Vol 21. Issue 12. P. 1200–1205.
6. Gomez J., Bradley J., Conway P. The challenges of a high-performance student athlete. Irish Educational Studies. 2018. Vol. 18. Issue 1. P. 1–21.
7. Sallen J., Hemming K., Richartz A. Facilitating dual careers by improving resistance to chronic stress: effects of an intervention programme for elite student athletes. European Journal of Sport Science. 2018. Vol. 18. Issue 1. P. 112–122.
8. Madigan D., Hill A. Anstiss P., Mallinson H., Sarah H., Kumar S. Perfectionism and Training Distress in Junior Athletes: The Mediating Role of Coping Tendencies. European Journal of Sport Science. 2018. Vol. 19. Issue 2. P. 2–25.
9. Gustafsson H., Madigan D., Lundkvist E. Burnout in Athletes. In: R. Fuchs, M. Gerber (Hrsg.), Handbuch Stressregulation und Sport, Springer Reference Psychologie. 2018. p. 1–21.
10. Lynch H. James. Posttraumatic Stress Disorder in Elite Athletes. Mental Health. 2021. Vol. 20. Issue 12. P. 645–650.
Переглядів статті: 96
Завантажень PDF: 90
Опубліковано
2023-11-28
Як цитувати
Кришко, С. Ю., & ЖáраГ. І. (2023). ВПЛИВ СТРЕСУ НА ПСИХОЛОГІЧНУ ПІДГОТОВКУ СПОРТСМЕНІВ. Природнича освіта та наука, (2), 36-40. https://doi.org/10.32782/NSER/2023-2-6
Розділ
Фізична культура і спорт