МЕТОДИ АКТИВІЗАЦІЇ СПРИЙМАННЯ МУЗИКИ МОЛОДШИМИ ШКОЛЯРАМИ НА УРОКАХ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА

Анотація

У статті розглянуто суть поняття «сприймання музики» як різновид естетичного сприймання, як вид художньо-пізнавальної діяльності, як складний багаторівневий процес, зумовлений не лише музичним твором, а й духовним світом людини, яка сприймає цей твір, її досвідом, рівнем розвитку, психологічними особливостями (відчуттями, уявленнями, мисленням). Систематизовано методи активізації сприймання музики молодшими школярами на уроках музичного мистецтва: налаштовування дітей на сприймання музики – прийом «вслуховування в тишу», вступна бесіда, метод емоційного контрасту, діалогізації мономовлення, питання, завдання перед прослуховуванням, обговорення характеру, темпу, динаміки, регістру твору перед слуханням; методи проблемного навчання; наочні методи; методи аналізу: метод вибору підхожих визначень слів – характеристик музики, ігрові прийоми «Викриття шпигунів», «Уявна картина», метод характеристики музики за допомогою LEGO-цеглинок; колективні відповіді на питання аналізу музичного твору за диригентським жестом учителя; методи інтерпретації: метод асоціацій та його творчі прийоми, підбір репродукцій, уривків віршованих чи прозових текстів; «Музична Lego-картина», підспівування мелодій, показ рукою звуковисотних співвідношень, рухи; застосування ігор та ігрових ситуацій; танцювальні, образні, музично-ритмічні, імпровізаційні рухи, імітація гри на музичних інструментах; виконання музично-ритмічного супроводу на музичних інструментах та звучними жестами; візуалізація музики; спів окремих тем з інструментальних творів голосом чи програвання їх на музичних інструментах; створення асоціативних рядів із живописних репродукцій, віршів, виразного руху, пластичного втілення музики, виконання метроритмічного акомпанементу, створення малюнків до музики. Висвітлено власний досвід активізації сприймання музики молодшими школярами в ігровій та командно-змагальній формах: гра – імітація рухів диригента та учасників оркестру («Я – диригент»); ігрова ситуація вибору дітьми творів, які їм сподобалися, їх повторне слухання («Скарбничка улюблених творів»); ігрове завдання підбору музичних творів для супроводу казок, історій, віршів, а потім – читання їх із музикою («Звукорежисер»); гра на розпізнавання автора, жанру та назви уривка прослуханого твору («Музичний детектив»); змагання двох-трьох команд, які аналізують засоби музичної виразності, виконавців і на швидкість піднімають картки-відповіді.