ЛАТИНСЬКА МОВА У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ФІЗИЧНИХ ТЕРАПЕВТІВ

Анотація

Статтю присвячено проблемі підготовки майбутніх фізичних терапевтів засобами навчальної дисципліни «Латинська мова і медична термінологія». Вирізнено педагогічний потенціал латинської мови в освітньо-культурному розвитку Європи та України. Акцентовано увагу на її використанні українськими державотворцями, філософами, освітянами впродовж XIII–ХІХ століть. Окреслено можливості її практичного використання в професійній діяльності майбутніми фізичними терапевтами. Схарактеризовано три терміносистеми латинської мови: анатомічну, клінічну, фармацевтичну, кожна з яких представлена низкою лексичних і граматичних вправ. Зазначено, що вивчення термінології забезпечує розвиток як спеціальних (фахових, предметних) компетентностей, так і дисциплінарної термінологічної, яка, зі свого боку, позитивно впливає на формування термінологічної грамотності майбутнього фізичного терапевта, а також сприяє підвищенню його конкурентоспроможності на ринку праці. Визначено чотири етапи її формування: 1) формування знань і вмінь утворювати граматичні та словотвірні моделі, характерні для термінології в галузі охорони здоров’я; 2) формування здатності до клінічного мислення, уміння правильно поставити діагноз; 3) формування уміння виписувати рецепти й виявляти частотні сегменти в назвах лікарських засобів; 4) формування вміння сприймати та використовувати нові професійні терміни в галузі охорони здоров’я. Підсумовано, що від уміння правильно формулювати в усному й писемному мовленні фахову та вузько спеціалізовану інформацію, вільно володіти професійною мовою залежить здатність майбутнього терапевта провадити безпечну для пацієнта / клієнта практичну діяльність з фізичної терапії та ерготерапії.