ДОСЛІДЖЕННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ САМООЧИЩЕННЯ ВОДИ РІЧКИ ЕСМАНЬ У МЕЖАХ МІСТА ГЛУХІВ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ УКРАЇНИ
Анотація
Водні екосистеми відіграють важливу роль у збереженні та підтриманні сприятливого для людини стану навколишнього середовища, а тому до важливих завдань української землевпорядної, економічної та юридичної науки стає напрацювання дієвих механізмів охорони земель водного фонду, збереження високої якості водних ресурсів. Стаття висвітлює результати дослідження здатності до самоочищення річки Есмань на основі динаміки фітотоксичних властивостей води вздовж русла в межах урбоекосистеми міста Глухів. Екосистема міста чинить не аби який вплив на стан річкової води, це доводять показові досліди. Для контролю стану екосистеми річки Есмань було використано метод біотестування, сутність якого полягає у визначенні впливу речовин (як пригнічувального, так і стимулювального), у наявних досліджуваних пробах води на спеціально обрані організми у стандартних умовах із реєстрацією різноманітних морфометричних показників. У ставах міста вже почались зміни в якісному складі води, проте сама річка має великий потенціал щодо поліпшення якості води. Не дивлячись на каскад ставів, що розміщені на річці Есмань в межах міста (а саме вони спричинюють погіршення якості води, зростання її фітотоксичності), якість води річки Есмань відновюється за містом і характеризується відсутністю фітотоксичних властивостей. Річка Есмань належить до малих річок України, проте відіграє значну роль у розвитку соціального середовища міста Глухова. Та надмірне й безвідповідальне користування біологічними ресурсами річки та її водою (відбір води на полив та інші господарсько-побутові потреби, використання води для миття автотранспорту, забруднення річки стічними стоками, вирубування прибережних насаджень та ін.) порушили її природний стан, гідрологічний режим, погіршили якість води, призвели до збіднення рослинного та тваринного світу водойми. Есмань міліє, замулюється, збільшується кількість донних відкладень в яких накопичуються важкі метали, пестициди та інші шкідливі речовини. У статті також надано рекомендації щодо поліпшення стану водних ресурсів міста. Уважаємо, що залучення громадськості до оцінювання якості довкілля та налагодження двостороннього потоку екологічної інформації між керівним органом та громадою підвищить мотивацію з досягнення цілей сталого розвитку на локальному рівні, впливатиме на розробку стратегії сталого розвитку міста.
Посилання
2. Водні ресурси на рубежі ХХІ ст.: проблеми раціонального використання, охорони та відтворення / За ред. акад. УЕАН, д.е.н., професора М.А. Хвесика. К.: РВПС України НАН України, 2005. 460 с.
3. Горова А.І, Павличенко А.В.,Борисовська О.О., Грунтова В. Ю., Деменко О.В. Біоіндикація. Методичні рекомендації до виконання лабораторних робіт. Дніпропетровськ: НГУ. 2004. С. 7-15.
4. Кольченко Н.С. Дослідження токсичних властивостей річки Есмань. Всеукраїнський збірник наукових праць студентів, Альманах QN. Суми, 2017. Випуск 7. С. 21-24.
5. Кушнір Л. Л. Природні ресурси України як фактор сталого розвитку національної економіки. Економічний простір : Збірник наукових праць. № 72. Дніпропетровськ : ПДАБА, 2013. С. 273–288.
6. Цілі сталого розвитку 2016-2030. URL: http://www.un.org.ua/ua/tsili-rozvytku-tysiacholittia/tsili-staloho-rozvytku (дата звернення: 19.11.2017 р.).
7. Хвесик М.А. Водні ресурси на рубежі ХХІ ст.: проблеми раціонального використання, охорони та відтворення. Київ, 2005. 460 с.
8. Цьось, О., Музиченко, О., Боярин, М., Бєдункова, О. Вплив урбосистеми міста Ковеля на якість води річки Турія. Проблеми хімії та сталого розвитку. 2021, № 4. С. 62–67. https://doi.org/10.32782/pcsd-2021-4-9