ШЛЯХИ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОГО ІНТЕРЕСУ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МИСТЕЦТВА

Анотація

У статті розглянуто методичні особливості використання поліського фольклору як чинника активізації професійного інтересу майбутнього вчителя мистецтва (музичного мистецтва). Обґрунтовано зміст і структуру поняття «професійний інтерес». Зокрема, запропоновано визначення, згідно з яким це є вибіркова особистісна спрямованість психічних процесів на об’єкти та явища навколишнього світу (за Г. Щукіною), що мають для особистості професійне значення, спонукають до опанування професії. Провідними структурними компонентами професійного інтересу автори вважають процес опанування змісту професії (професійно-пізнавальна складова частина); формування позитивного ставлення до якогось виду діяльності, готовність до подолання складнощів професійного становлення (професійна емоційно-вольова складова частина); практична діяльність щодо опанування професії (професійно-діяльнісна складова частина). Конкретизовано основні складові частини професійного інтересу вчителя музичного мистецтва, зокрема: розуміння сутності, мети, призначення професії; наявність стійкого бажання займатись музично-педагогічною діяльністю; здатність до подолання фахових труднощів; методичну включеність майбутнього вчителя в різні види фахової музичної діяльності. На конкретних зразках з авторської практики викладання курсу «Історія музики» автори демонструють розвивальний (щодо професійного інтересу вчителя музичного мистецтва) потенціал календарно-обрядового фольклору Рівненщини. Сприймання, виконання окремих фольклорних зразків, аналіз стильових засобів, виявлення їх педагогічного потенціалу, моделювання фраґментів уроків мистецтва, використання цих моделей в умовах виробничої практики тощо є, на думку авторів, ефективними шляхами формування професійного інтересу майбутніх педагогів. Уводячи в курс «Історія музики» зразки поліського фольклору, необхідно орієнтуватись на структуру професійного інтересу, дбати про комплексний розвиток його основних складників.