МИСТЕЦЬКИЙ ГУРТОК ЯК СЕРЕДОВИЩЕ ХУДОЖНЬОГО РОЗВИТКУ ПІДЛІТКІВ
Анотація
У статті розглянуто окремі методичні аспекти діяльності шкільного мистецького гуртка як середовища художнього розвитку підлітків. Даний науковий вектор зумовлений деяким зменшенням у сучасній шкільній практиці уваги до освітньої галузі «Мистецька освіта». Автори уточнюють зміст і структуру поняття «художній розвиток підлітка», включивши в неї пізнавальну, емоційно-ціннісну, творчо-діяльнісну компоненти, що дозволяє передбачити диференційований педагогічний вплив. Невеликий обсяг дисципліни «Мистецтво» зумовлює обмеженість реалізації його практичної (творчо-діяльнісної) складової частини. Автори переконані: прогалини урочної мистецької освіти може заповнити мистецький гурток. Він покликаний поглибити інтерес учнів до мистецтва загалом і до окремих тем курсу «Мистецтво», надати їм можливість реалізувати власний творчий потенціал у процесі мистецької діяльності. Позитивними моментами діяльності мистецького гуртка, на думку авторів, є свобода від навчальних програм, забезпечення неформальної атмосфери підліткової комунікації, орієнтування на художні інтереси учнів, нетиповість, оригінальність занять. У статті наводиться фраґментарний темарій занять мистецького гуртка, пропонуються методичні вказівки щодо їх проведення. Доведено, що позакласна художньо-виховна робота має здійснюватися з урахуванням змісту та структури художнього розвитку учня-підлітка. Так, передбачена до кожного заняття дидактична інформація забезпечує збагачення художньо-пізнавальної сфери; нестандартний формат подачі з використанням оригінальних форм навчально-виховного впливу сприяє активізації емоційно- ціннісної складової частини; включення учнів у самостійну різновидову художню діяльність впливає на розвиток творчо-діяльнісної складової частини, поглиблює зміст шкільної мистецької освіти. Автори вважають: педагог – керівник мистецького гуртка має виконувати функції координатора, консультанта, партнера в художньо-творчих спільних з учнями справах.
Посилання
Краснодемська І. Системність. Науково-дослідний інститут українознавства. URL: http://ndiu.org.ua/index.php/component/content/article/102-2009-08-31-13-55-49/1720-2012-05-14-10-13-07 (дата звернення: 19 лютого 2023).
Масол Л., Гайдамака О. та ін. (2006). Методика навчання мистецтва. Х: Веста: Видавництво «Ранок». 256 с.
Закон України. Про повну загальну середню освіту (2020). Відомості Верховної Ради України (ВВРУ). № 31, ст. 226. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1841-14#Text (дата звернення: 24 лютого 2023).
Закон України. Про позашкільну освіту (2000). Відомості Верховної Ради України (ВВРУ). № 46, ст. 393. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1841-14#Text (дата звернення: 24 лютого 2023)
Гончаренко С. (2005). Український педагогічний словник. Київ: Либідь. 572 с.
Великий тлумачний словник сучасної української мови (2005). Уклад. і гол. ред. В.Т. Бусел. Київ; Ірпінь: Перун. 1728 с.
Масол Л. (2001). Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх закладах. Педагогічна газета. № 12.
Крижанівська Т. (2001). Методика комплексного розвитку художньої культури молодших школярів на уроках музики: науково-методичний посібник. Рівне. 106 с.
Черкасов В. (2014). Теорія і методика музичної освіти. Підручник. Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка. 528 с.
Заброцький М. (2002). Основи вікової психології. Тернопіль: Навчальна книга – Богдан. 112 с.
Ростовський О. (2001). Методика викладання музики в основній школі: навчально-методичний посібник. Тернопіль: Навчальна книга – Богдан. 272 с.
Лутаєнко В. (1974). Естетика мислення. Київ: Мистецтво. 247 с.
Мелентьєв О. (2013). Теорія і методика позашкільної освіти. Умань: АЛМІ. 182 с.
Методичний путівник керівника гуртка сучасної школи та позашкілля (2020). Ч. 2. Укладач С. Пітко. Львів: ЛОІППО, 2020. 79 с.