РОЗВИТОК ХУДОЖНЬОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ ЗАСОБАМИ РЕГІОНАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА
Анотація
У статті досліджуються методичні аспекти розвитку художньої компетентності школярів юнацького віку засобами мистецького краєзнавства. Формулюється авторська позиція: мистецтво рідного краю – це важливий засіб поєднання світової, національної та регіональної художніх культур; регіональне мистецтво може бути важливим чинником розвитку художньої компетентності старшокласників, що особливо актуально у переддень початку самостійної діяльності випускників закладів загальної середньої освіти. Стосовно категорії «компетентність» автори вважають, що це активований особистісний досвід (знання, уміння, навички), який набуває нового практичного змісту як основа самостійної діяльності індивіда. Обґрунтовується структура художньої компетентності як інтелектуально-емоційно-діяльнісний комплекс-потенціал, що забезпечує здатність особистості розуміти мистецтво, емоційно реагувати на нього, брати участь у художньо-творчій діяльності. На думку авторів, виділення вказаних складників дає змогу диференціювати вектори педагогічного впливу у процесі розвитку художньої компетентності учнів старших класів. Узагальнено прийоми та методи розвитку художньої компетентності: «відкриття», тематичних запитань, «мистецького шифру», «знайди спільності» (інтелектуальний складник); «сенсації, інтриги, таємниці», «перевтілення», рольової гри (емоційний складник); репортажне фото, драматизації, драматичного етюду, імпровізації тощо (діяльнісний складник). На прикладах доведено: опора на принцип мистецького краєзнавства забезпечує гнучкий, варіативний зміст, впливає на інтелектуальний складник художньої компетентності через сприймання учнями мистецьких зразків зі свого життєвого середовища, викликає емоційно позитивний інтелектуальний стан «впізнавання», «відкриття», особливої уваги до звичного мистецького явища. Присутність мистецького зразка рідного краю серед видатних світових творінь викликає позивне емоційне реагування, збагачує високі (інтелектуальні, моральні) почуття, активує творчий потенціал школярів.
Посилання
Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. Освітня галузь «Мистецтво». https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-%D0%BF.
Словник іншомовних слів. (2000) / уклад. С.М. Морозов, Л.М. Шкарапута. Київ: Наукова думка.
Пометун О. (2004). Теорія та практика послідовної реалізації компетентнісного підходу в досвіді зарубіжних країн. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи. Київ: К.І.С, 16–33.
Масол Л. (2012). Методика навчання мистецтва в основній школі: методичний посібник для вчителів. Київ: Шк. світ.
Зязюн І. (2000). Педагогіка добра: ідеали і реалії: науково-методичний посібник. Київ: МАУП. Масол Л., Гайдамака О. (2010). Художня культура. 10 клас: Тематичні розробки уроків. Харків: Ранок.
Лозниця В. (2000). Психологія і педагогіка: навчальний посібник. Київ: ЕксОб.
Заброцький М. (2002). Основи вікової психології: навчальний посібник. Тернопіль: Навчальна книга – Богдан.
Масол Л. (2019). Нова українська школа: методика навчання інтегрованого курсу «Мистецтво» у 1–2 класах на засадах компетентнісного підходу. Київ: Ґенеза.
Прокопчук В. (2019). Мистецьке краєзнавство як чинник національно-патріотичного виховання майбутніх педагогів. Молодь і ринок, 12 (179). 64 – 69.
Ковальчук В. (1994). Календарно-обрядові пісні Рівненщини. Рівне: Державне редакційно-видавниче підприємство.
Бендюк М. (2012). Історія та легенди давнього Острога. Острог.